|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Невідкладна допомога при інфаркті міокарда
| Оснащення
- тонометр, фонендоскоп;
- секундомір, або годинник з секундною стрілкою;
- гірчичники;
- лоток з водою температурою 40-42оС;
- носовий катетер (киснева маска), апарат Боброва, заповнений дистильованою водою температурою 37-38оС;
- джерело кисню (централізована система подачі кисню, портативний кисневий апарат);
- бікс зі стерильними матеріалами та інструментами;
- шприці та голки для п/шкірних, в/м’язових, в/венних ін’єкцій;
- стерильний набір для катетеризації вени;
- лейкопластир;
- одноразові системи для в/венного краплинного введення ліків;
- штатив;
- гумові рукавички;
- спирт етиловий 70%
- апарат для наркозу;
- електрокардіограф;
- ємкості з дезінфікуючими розчинами;
- аптечка «АнтиСНІД», протишоковий набір;
- ноші.
| Лікарські засоби для перорального і сублінгвального прийому:
- нітрогліцерин 0,0005 в табл.;
- аспірин-кардіо 0,1 (ацетилсаліцилова кислота 0,5) в табл.
- плавикс 0,75 в табл..
Лікарські препарати для парентерального введення.
Розчини в ампулах:
- нітрогліцерину 1% -5,0
- анальгіну 50% - 2,0;
- димедролу – 1% - 1,0;
- баралгіну 5,0;
- мезатону 1% - 1,0.
- морфіну 1%-1,0;(промедолу 1%-1,0;
омнопону 1%-1,0)
- атропіну сульфату 1%-1,0;
- фентанілу 0,005%-1,0;
- дропиредолу 0,25%-2,0;
- лідокаїну 2%-5,0.
- аміодорону 150мг/3мл.
Розчини у стерильних флаконах:
- гепарину 10 000 ОД;
- актелізе 50мг у флаконі ємкістю 50мл;
- вода для в/венних ін’єкцій;
- натрію хлориду 0,9%-500,0.
| | Етапи
| Обґрунтування
| | Невідкладна долікарська допомога
(виконання незалежної функції медсестрою)
| | Дії 1-9 виконуються поза межами ЛПЗ медичним працівником, що опинився на місці події. В умовах стаціонару їх здійснює палатна або чергова медсестра.
| | 1. Представитися (якщо в цьому є необхідність) пацієнту, запропонувати йому свою допомогу, отримати його згоду
1.1. Повідомити негайно лікаря про стан пацієнта, не залишаючи його при цьому на самоті:
- Послати за лікарем будь-кого з молодшого медичного персоналу в умовах стаціонару.
- Викликати бригаду «Швидкої допомоги», якщо пацієнт перебуває поза межами ЛПЗ.
| Виказується повага до прав людини, налагоджуються контакти з медичного працівника з пацієнтом.
Створюються умови для безперервного спостереження за пацієнтом для та надання йому невідкладної долікарської допомоги.
| | 2. Подбати про власну безпеку, застосувати маску, окуляри, клейончастий фартух, гумові рукавички, або імпровізовані засоби захисту
| Усуваються можливість потрапляння крові на шкіру і слизові оболонки медичного працівника, зменшується ризик його інфікування ВІЛ, гепатитом В, С, Д тощо.
| | 3. Заспокоїти пацієнта, вимкнути радіоприймач, телевізор.
| Нормалізується емоційний стан пацієнта.
| | 4. Надати пацієнту положення з піднятим головним кінцем.
| Забезпечується фізичний спокій. Створюються умови для покращення діяльності органів кровообігу.
| | 5. Забезпечити широку аерацію:
5.1. Звільнити пацієнта від одягу, що стискує тіло, відчинити вікна.
5.2. Зробити інгаляцію зволоженого кисню через носовий катетер або кисневу маску в умовах стаціонару, «Швидкої допомоги».
| Покращується постачання організму киснем.
Зменшується гіпоксія міокарда і біль.
| 6. Обстежити пацієнта:
- З’ясувати скарги, зібрати короткий анамнез. Звернути увагу на колір, вологість шкіри.
- Виміряти АТ.
- Провести дослідження пульсу.
- Забезпечити за можливістю ЕКГ –контроль у дванадцяти відведеннях.
| Оцінюється важкість стану пацієнта. Обирається подальша тактика медичних працівників.
| | 7. Повідомити пацієнта та/або його родичів про результати обстеження, про ваші подальші дії, отримати їх згоду.
| Забезпечується право пацієнта на інформацію. Виявляється повага до гідності людини Створюються умови для взаємодії пацієнта і медичного працівника..
| | 8. Використати такі лікарські препарати:
8.1 Дати пацієнту розжувати таблетку аспірину 162,5-325мг. Не запивати таблетку водою. Не використовувати лікарські форми, покриті оболонкою, що всмоктуються в кишечнику.
8.2. Застосувати всередину плавикс (клопідогрель) 75 – 150 мг одночасно з аспірином або натомість нього при його непереносимості.
8.3. Дати пацієнту під язик нітрогліцерин 1табл. (при стійкому больовому синдромі можливий багаторазовий прийом до 3 - 4 табл. протягом 15 хв.).
|
Реалізується дія препарату, спрямована на зменшення зсідання крові, гальмується процес агрегації тромбоцитів.
Забезпечується всмоктування препарату в ротовій порожнині.
Зменшується активність тромбоцитів
Усувається спазм гладких м’язів вінцевих судин, за рахунок чого зменшується зона ішемії міокарду.
| | 9. Підготувати до приходу лікаря (в умовах стаціонару) медикаменти для парентерального введення з наведеного переліку.
| Досягається економія часу при подальшому наданні допомоги пацієнту
| | Примітка 1: наркотичні препарати медсестра має право готувати тільки після отримання призначень лікаря
| | Лікарська допомога
(виконання залежної функції медсестрою)
| | Наступні дії 10 -19 розпочинаються фельдшером «Швидкої допомоги» там, де настав інфаркт, і продовжуються в машині під час транспортування. Якщо пацієнт перебуває в стаціонарі, їх виконує медична сестра процедурного кабінету, чергова медсестра за призначенням лікаря.
| | 10. Транспортувати терміново пацієнта, який перебуває дома, в кардіологічне відділення з блоком інтенсивної терапії спеціалізованою машиною «Швидкої допомоги», дотримуючись таких правил:
• Нести пацієнта на ношах з піднятим головним кінцем.
• Не переодягати пацієнта.
• Контролювати АТ, Р, ЧДР
• Доставити в палату інтенсивної терапії, минаючи приймальне відділення.
| Передбачається можливість надання кваліфікованої медичної допомоги хворому під час його транспортування у стаціонар.
Досягається послідовність дій медичних працівників в наданні невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
Забезпечується максимальний фізичний та емоційний спокій пацієнта, його швидке транспортування у спеціалізоване відділення, профілактика ускладнень.
| | 11. Налагодити стійкій зв’язок з периферійною (центральною) веною.
| Забезпечується можливість введення лікарських засобів.
| | 12. Взяти (в умовах стаціонару) кров для дослідження на біохімічні маркери інфаркту міокарда (тропоніни Т, І, міоглобін, КФК, АСТ та ін.).
| Підтверджується діагноз інфаркту міокарду.
| | 13. Здійснювати медикаментозну терапію.
| Надається допомога пацієнту в повному обсязі.
| | А. Усунення болю:
| | 14. Ввести один з перелічених наркотичних анальгетиків:
- розчин морфіну 1% 0,5-2мл в/венно;
- розчин промедолу 1% 0,5-2мл в/венно;
- розчин омнопону 1% 0,5-2мл в/венно;
14.1. Здійснити нейролептанальгезію – ввести розчин фентанілу 0,005% 1 -2мл + розчин дропиредолу 0,25% 1-4 мл в/венно з 10мл фізіологічного розчину натрію хлориду.
14.1 Комбінувати наркотичні анальгетики (залежно від ситуації) з розчинами атропіну сульфату 0,1% 0,3-0,5мл або димедролу 1% 1-2мл.
| Досягається знеболюючий ефект, попереджається розвиток кардіогенного шоку, Зменшується периферійний судинний опір, знижується потреба міокарда в кисні, нормалізується емоційний фон.
Зменшується негативний вплив наркотиків на організм; попереджається пригнічення дихального центру та виникнення блювання; коригується брадикардія. Посилюється знеболюючий ефект.
| | 15. Розпочати в/венне краплинне введення розчину нітрогліцерину 1% 1мл в 200мл 0,9% розчину натрію хлориду з частотою від 5-7 краплин за 1 хв.; збільшувати швидкість введення кожні 3 – 5хв на 1 краплину до 17кр. до досягнення ефекту або до зниження АТ до100/60.
| Усувається спазм гладких м’язів вінцевих судин, відновлюється коронарний кровообіг в зоні ішемії міокарду. Досягається в деяких випадках знеболюючий ефект.
Зменшується навантаження на серце,тиск в малому колі кровообігу.
| | 16. Допомагати лікарю при проведенні наркозу закисом азоту в разі резистентності больового синдрому.
| Попереджається розвиток кардіогенного шоку
| | Б. Відновлення магістрального кровообігу (тромболізис) і попередження подальшого утворення тромбів:
| | 17. Ввести тромболітичні препарати та антикоагулянти прямої дії згідно зі схемою, призначеною лікарем, наприклад:
розвести порошок актелізе 50мл води для ін’єкцій, вводити 15мл в/венно болюсно, далі краплинно 30мл за 30хв і далі 35мл за годину до досягнення загальної дози 100мл (100мг)
17.1. Ввести гепарин 5000 ОД (5мл) в/венно болюсно з 0,9% розчином натрію хлориду 20мл, далі в/венно краплинно (1000 ОД/год.).
17.2. Контролювати час зсідання крові кожні 4-6год
| Здійснюється лізис свіжих тромбів, відновлюється кровопостачання ураженої ділянки міокарда.
Зберігається життєдіяльність та скоротлива функція значної частини м’язових волокон.
Попереджається подальше тромбоутворення.
Враховується ризик виникнення кровотечі.
| | Увага! не можна змішувати актелізе з гепарином в одному флаконі і навіть в одному венозному катетері
| Виключається небажана взаємодія препаратів
| | Примітка 2: тромболізис має проводитися хворим при відсутності протипоказань у перші 6-12 годин після розвитку інфаркту. Можуть бути застосовані також стрептокіназа, стрептодеказа, урокіназа та ін.
При наявності протипоказань для тромболітичної терапії альтернативою є хірургічне лікування – балонна ангіопластика та стентування, які виконуються в умовах спеціалізованих клінік протягом 6 годин з моменту виникнення інфаркту.
| | В. Профілактика небезпечних для життя аритмій:
| | 18. Використати один з протиаритмічних препаратів:
- розчин аміодорону 150мг/3мл 4-5мл в/венно болюсно, в подальшому – в/венно краплинно з 0,9% розчином натрію хлориду 200мл зі швидкістю 17-20 краплин за хвилину під контролем пульсу та АТ;
- розчин лідокаїну 2% 4-5мл в/венно болюсно, в подальшому – в/венно краплинно з 0,9% розчином натрію хлориду 200мл зі швидкістю 17-20 краплин за хвилину під контролем пульсу та АТ.
| Попереджається виникнення фібриляції шлуночків та ін..
| | Г. Реалізація програм з ліквідації ускладнень (див. відповідні алгоритми надання невідкладної допомоги):
| | 19. Брати участь в наданні допомоги при розвитку ускладнень (див. відповідні алгоритми):
• Гостра серцева недостатність.
• Кардіогенний шок.
• Клінічна смерть.
| Продовжується боротьба за життя пацієнта.
| | 20. Дезінфікувати використані інструменти, матеріали, обладнання, рукавички.
| Забезпечується інфекційна безпека. Здійснюється профілактика ВЛІ
| | Подальша тактика після стабілізації стану пацієнта
| | 21. Перевести пацієнта за розпорядженням лікаря в палату інтенсивної терапії, якщо він перебуває в стаціонарі. Здійснювати догляд за пацієнтом, виконувати лікарські призначення.
| Забезпечується кваліфіковані лікування та догляд за пацієнтом згідно загально прийнятих норм.
|
Раптова коронарна смерть – такийдіагноз встановлють, якщо є критерії припинення серцево-легеневої діяльності: відсутність свідомості, «каротидного» і «феморального» пульсу, дихання, тонів серця, АТ.
Смерть не є одномоментним актом, розрізняють три види станів, що виникають після зупинки серця:
- Зворотний – клінічна смерть. Це стан, під час якого відсутні кровообіг та самостійне дихання, але ще не розвинулись необоротні зміни в життєво важливих органах, зокрема в центральній нервовій системі (ЦНС);
- Частково зворотний – соціальна смерть, під час якої на тлі нежиттєздатної кори головного мозку зміни в інших органах мають зворотній характер Необоротні зміни насамперед виникають у клітинах кори головного мозку (декортикація), пізніше гинуть клітини інших відділів ЦНС (децеребрація). Пацієнт з мертвою корою головного мозку в разі повноцінного догляду може жити дуже довго. Відомі випадки, коли до людини після тривалої коми поверталась свідомість. При децеребрації життєдіяльність зберігається досить короткий час за допомогою штучної вентиляції легенів (ШВЛ) і підтримки кровообігу. Такий організм можна використовувати як донора для трансплантації органів.
- Незворотний – біологічна (справжня) смерть, коли всі тканини виявляються нежиттєздатними і в них розвиваються необоротні зміни.
Тривалість клінічної смерті, під час якої потрібно проводити серцево-легеневу реанімацію, зазвичай становить 3-6 хв. Цей час збільшується у разі охолодження організму. У людей похилого і старечого віку, виснажених, таких, що тривалий час хворіють, цей період коротший. Клінічна смерть настає внаслідок припинення кровообігу та дихання.
Зупинка серцевої діяльності може виникати під впливом багатьох факторів а саме: інфаркт міокарда, емболія судин, порушення електролітного балансу (особливо гіпер- і гіпокаліемія) та кислотно-основного стану, рефлекторний вплив, тяжка дихальна недостатність тощо.
Припиненню кровообігу легше запобігти, ніж лікувати. Тому медичним працівникам треба знати передвісники зупинки кровообігу, які іноді можна спостерігати ще до її виникнення. Це зниження артеріального тиску (АТ) <60 мм рт. ст.; різке уповільнення пульсу <40 за 1 хв. або виражена тахікардія >140 за 1хв.; швидке зниження амплітуди шлуночкових комплексів на електрокардіограмі (ЕКГ).
Види зупинки кровообігу:
1. Асистолія – повне припинення механічної й електричної діяльності серця;
2. Фібриляція шлуночків – некоординовані скорочення окремих м’язових волокон;
3. Неефективне серце – серцева діяльність різко послаблена, внаслідок чого не забезпечується життєдіяльність організму. При цьому на ЕКГ комплекси збережені, але деформовані, з низькою амплітудою.
Питання про показання та протипоказання до проведення серцево-легеневої реанімації під час клінічної смерті досить складне. Найбільш ефективна реанімація при інфаркті міокарда, утопленні, ураженні електричним струмом, травмах, крововтраті.
Реанімаційні заходи можна не проводити у онкологічних хворих, у хворих з термінальною стадією ниркової, печінкової, серцевої, легеневої недостатності, якщо інкурабільність їх підтверджена консиліумом спеціалістів і висновки задокументовані в історії хвороби.
Надання невідкладної допомоги під час цього стану надається в алгоритмі
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1745 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |
|
