АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика нестабільної стенокардії

1. ЕКГ- ознаками нестабільної стенокардії є елевація або депресія сегмента ST у поєднанні з дуже гострим і високим зубцем Т або з інверсією його. Такі зміни на ЕКГ можуть утримуватися від однієї до 2-3 доби. Іноді на ЕКГ фіксують минаючі патологічні комплекси QRS, QS або QS у поєднанні з елевацією сегмента ST в одному – двох грудних відведеннях. Зміни ЕКГ можуть тривати до 48 год.

А — горизонтальна депресія,

Б — кососпадна депресія,

В — депресія з дугою, зверненою випуклістю вверх,

Г — косовисхідна депресія,

Д — «коритоподібна» депресія,

Е — підйом сегмента ST

1. ЕхоКГ виявляє ділянки гіпо-, акінезії стінок серця, які минають через декілька днів.
2. Біохімічний аналіз крові визначає серцеві маркери ушкодження міокарда – підвищення рівня тропонінів-Т та I*, міоглобіну**, АСТ, загальної КФК та її МВ-фракції***. Відтепер як маркери нестабільної стенокардії використовують С-реактивний протеїн, фібриноген.

*Тропоніни Т та І – компоненти м’язових волокон, які приймають участь у зв’язуванні актину з міозином, тобто в скороченні та розслабленні м’язів;

**Міоглобін - складник кардіоміоцитів; при їх ушкодженні надходить у кров найшвидше - через 2год.;

*** АСТ (аспартатамінотрансфераза), КФК (креатинфосфокіназа) та її МВ-фракція - ферменти міокардіальної клітини, їх рівень зростає у перші 6 годин від початку нестабільної стенокардії.

Принципи невідкладної допомоги при нападі стабільної та нестабільної стенокардії розглядаються у відповідному алгоритмі.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 890 | Нарушение авторских прав