Догляд та лікування пацієнтів з ГНН
При загрозі виникнення ГНН пацієнти потребують термінової госпіталізації у відділення нефрології та гемодіалізу або в реанімаційне відділення. В І стадію захворювання дії медичних працівників спрямовані на усунення впливу етіологічних факторів. Здійснюються протишокові заходи, дезінтоксикаційна терапія, промивання шлунка та кишок 5% розчином натрію гідрокарбонату при екзогенних або ендогенних отруєннях. При септичних станах, якщо збережена уродинаміка, необхідне лікування як мінімум двома антибіотиками. При обтураційній анурії проводять катетеризацію сечоводів, операцію дренування нирок за життєвими показаннями.
Під час ІІ стадії захворювання пацієнт перебуває в реанімаційному відділенні. В палаті хворого з ГНН завжди має бути обладнання для ШВЛ та серцево-легеневої реанімації. Хворому необхідно надавати напівсидячи положення, проводити інгаляції зволоженим киснем. Контроль АТ здійснюється кожні 2 години, контроль ЕКГ - щоденно. Необхідно щодня робити загальний аналіз крові, визначати показники системи зсідання крові, кислотно-основного стану, рівень електролітів, глюкози крові, а також проводити загальний аналіз сечі.
Найважливішими задачами цього періоду є:
А. Усунення гіпергідратації або попередження її виникненню.
Обов’язки молодшого медичного персоналу такі:
1. Суворий контроль погодинного і добового діурезу та реєстрація отриманих даних в карті спостереження – для цього вводять в сечовий міхур катетер Фолея. Для профілактики атонії сечового міхура катетер потрібно 3-4 рази на добу перетискати на 30 - 40 хв. Щоб запобігти розвитку висхідної інфекції сечовий міхур треба промивати двічі на добу теплим розчином фурациліну.
2. Суворий контроль за втратами рідини з травного каналу.
3. Суворий контроль виділень із дренажів у прооперованих хворих. У карті спостережень зазначають кількість і характер виділень з кожного дренажу окремо.
4. Подобовий облік перспірації (перспірація – втрата рідини з поверхні шкіри). Нормальні перспіраційні витрати у дорослих становлять близько 800мл на добу (0,5мл/кг-год). Треба пам’ятати, що при підвищенні температури на 1 градус вони зростають на 300-500мл на добу.
5. Припинити ентеральне надходження рідини. Хворого ГНН не можна напувати без узгодження з лікарем
6. Обмежити інфузійну терапію. Якщо у хворого відсутні нестримне блювання або профузний понос, добовий об’єм інфузій становить 800мл + добовий діурез.
7. Стимуляція діурезу. За призначенням лікаря вводиться фуросемід до 10мг/кг-добу (1-6мл), розчин еуфіліну 2% 5-10мл 4-6 разів на добу..
8. Стимуляція потовиділення: сухе тепло, відвар липи або настій малини всередину з урахуванням втрати рідини.
Основним критерієм ефективності зазначених заходів є нульовий або від’ємний баланс рідини. Він розраховується за формулою: баланс = [влите + випите + з’їдене +300мл (ендогенна вода)] – (діурез + рідина із зонда + виділення з дренажу + випорожнення + перспірація). Найточнішу інформацію про рідинний баланс дають результати щоденного зважування пацієнта за допомогою ліжка-вагів. При адекватному лікуванні маса тіла пацієнта зменшується за добу на 200-300г
Б. Корекція електролітного обміну. Найбільшою загрозою для життя хворого є гіперкаліемія. При цьому характерними є зміни ЕКГ – брадикардія, подовження інтервалу РQ, розширення шлуночкових комплексів; можлива зупинка серця. Якщо концентрація калію в плазмі крові сягає критичного рівня 6-6,5ммоль/л пацієнту вводять 5-10мл 10%розчину калію хлориду протягом 2х хвилин, 200-300мл 20% розчину глюкози з 20-30ОД простого інсуліну протягом 30 хв. Альтернативою є використання іонообмінних смол, що зв’язують калій –наприклад, полістирол-сульфонат натрію per os 25-50г кожні 2-3 год. зі100мл 20%розчину сорбіту (для попередження закрепів).
В. Антибактеріальна терапія здійснюється з урахуванням нефротоксичної дії деяких антибіотиків. Перевагу віддають сучасним макролідам (кларитроміцин, роваміцин, рокситроміцин), а також напівсинтетичним пеніцилінам (оксацилін, метациклін) та пеніцилінам широкого спектра дії (амоксицилін, аугментин).
За наявністю показань (гіперкаліемія >7ммоль/л, сечовини >48ммоль/л, креатинину >1,3ммоль/л) проводять гемодіаліз за допомогою апарата «Штучна нирка»
На ІІІ стадії ГНН обсяг інфузійної терапії збільшують іноді до 10л 5-10% розчину глюкози за добу. Необхідно посилити антибактеріальну терапію 2-3 антибіотиками.
Лікування ГНН у стадії одужання проводять амбулаторно.
14. НИРКОВА КОЛЬКА
Напад ниркової кольки – гострий патологічний стан, що виникає внаслідок раптового припинення відтоку сечі, зумовленого закупорюванням верхніх сечових шляхів каменем.
Його спричинюють наступні фактори:
· тряска їзда на дальні відстані,
· тривалі чи значні фізичні навантаження,
· пологи, місячні,
· вживання значної кількості рідини в тому числі кавунів, динь.
Камінь рушає з місця, викликає подразнення сечоводу, що обумовлює спастичні його скорочення, різке підвищення тиску у проксимальному відділі. Ці процеси пацієнт відчуває у вигляді болю.
Больовий синдром характеризується раптовим нападом сильного болю в попереку, частіше з одного боку, іррадіює за ходом сечоводу в пахвинну ділянку, статеві органи, внутрішню поверхню стегна. Напад болю супроводжується затримкою сечі або, навпаки, частим сечовипусканням, що супроводжується ріжучим болем, несправжніми позивами до сечовипускання, макрогематурією. Хворий під час нападу збуджений, не знаходить собі місця. Пальпаторно в ділянці відповідного підребер’я, фланку живота, здухвинній ділянці виявляється болючість, можливе напруження м’язів, симптом Пастернацького різко позитивний.
Іншими симптомами можуть бути гарячка, яка розвивається частіше наступної доби, іноді з ознобом; нудота, блювання, здуття живота.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1527 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |
|