АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи лікування у період ремісії

1. Алергологічна діагностика - визначення алергену або алергенів.

2. Елімінаційна терапія - повне або часткове припинення контакту з алергеном або групою алергенів, що викликають захворювання.

3. Патогенетичне лікування:

3.1. Специфічна десенсибілізація (специфічна імунотерапія) – створення стійкості до дії алергену, який відповідає за алергічну реакцію, проводиться шляхом введення цього алергену за індивідуальними схемами.

3.2. Неспецифічна десенсибілізація – використання засобів та методів спрямованих на зниження сенсибілізації:

А) дозоване лікувальне голодування з наступним переходом на спеціальні гіпоалергенні дієти;

Б) лікування гістоглобуліном та алергоглобуліном - підвищення здатності до інактивації гістаміну;

В) лікування адаптогенами - покращення загального імунітету (екстракт елеутерококу, настойки китайського лимоннику, женьшеню, родіоли рожевої, пантокрин);

Г) антигістамінні засоби ентерально або парентерально впродовж 10-14 діб;

Д) глюкокортикоїди - у тяжких випадках (набряк гортані, поєднання кропив’янки із тяжкою формою БА та АШ) в індивідуальній дозі до усунення загострень, поступово зменшуючи дозу.

4. Симптоматична терапія:

А) при свербінні теплий душ, обтирання шкіри розбавленим удвічі водою столовим оцтом, свіжим лимонним соком, 1% розчином димедролу, 0,25% розчином цинку сульфату, 1-2% розчином таніну, теплі ванни з крохмалем, таніном, відваром череди, кропиви, кори дубу;

Б) при набряку – сечогінні препарати.

Прогноз сприятливий при відсутності ускладнень та поширенні патологічного процесу.

Профілактика полягає у визначенні алергену та проведенні заходів щодо усунення або зменшення контакту з ним.

Набряк Квінке - ангіоневротичний набряк, велетенська кропив’янка – чітко локалізований набряк із розповсюдженням на дерму, підшкірну жирову клітковину, слизові оболонки.

Причини: алергени (алергійний набряк); обтяжена спадковість (спадковий набряк); невідомі (ідіопатичний набряк).

Сприятливі чинники: ендокринні зміни в організмі під час менструації, вагітності, клімаксі, при хворобах щитоподібної залози, гіпоталамічному синдромі; особливості вегетативної регуляції з перевагою парасимпатичної відділу нервової системи; гельмінтози; переохолодження.

За поширеністю визначають: локалізований; генералізований.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 727 | Нарушение авторских прав