АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи лікування у період ремісії

Прочитайте:
  1. Алгоритм лікування аналогами соматостатину
  2. Алгоритм лікування ДН
  3. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи. Профілактика і лікування хворих на рахіт.
  4. Аномалії конституції. Лімфатико-гіпопластичний і нервово-артритичний діатез. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  5. Аскаридоз. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика.
  6. Ведення другого періоду пологів.
  7. Ведення першого періоду пологів
  8. ВЕДЕННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ
  9. ВЕДЕННЯ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ
  10. ВИБІР МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ

1. Алергологічна діагностика - визначення алергену або алергенів.

2. Елімінаційна терапія - повне або часткове припинення контакту з алергеном або групою алергенів, що викликають захворювання.

3. Патогенетичне лікування:

3.1. Специфічна десенсибілізація (специфічна імунотерапія) – створення стійкості до дії алергену, який відповідає за алергічну реакцію, проводиться шляхом введення цього алергену за індивідуальними схемами.

3.2. Неспецифічна десенсибілізація – використання засобів та методів спрямованих на зниження сенсибілізації:

А) дозоване лікувальне голодування з наступним переходом на спеціальні гіпоалергенні дієти;

Б) лікування гістоглобуліном та алергоглобуліном - підвищення здатності до інактивації гістаміну;

В) лікування адаптогенами - покращення загального імунітету (екстракт елеутерококу, настойки китайського лимоннику, женьшеню, родіоли рожевої, пантокрин);

Г) антигістамінні засоби ентерально або парентерально впродовж 10-14 діб;

Д) глюкокортикоїди - у тяжких випадках (набряк гортані, поєднання кропив’янки із тяжкою формою БА та АШ) в індивідуальній дозі до усунення загострень, поступово зменшуючи дозу.

4. Симптоматична терапія:

А) при свербінні теплий душ, обтирання шкіри розбавленим удвічі водою столовим оцтом, свіжим лимонним соком, 1% розчином димедролу, 0,25% розчином цинку сульфату, 1-2% розчином таніну, теплі ванни з крохмалем, таніном, відваром череди, кропиви, кори дубу;

Б) при набряку – сечогінні препарати.

Прогноз сприятливий при відсутності ускладнень та поширенні патологічного процесу.

Профілактика полягає у визначенні алергену та проведенні заходів щодо усунення або зменшення контакту з ним.

 

Набряк Квінке - ангіоневротичний набряк, велетенська кропив’янка – чітко локалізований набряк із розповсюдженням на дерму, підшкірну жирову клітковину, слизові оболонки.

Причини: алергени (алергійний набряк); обтяжена спадковість (спадковий набряк); невідомі (ідіопатичний набряк).

Сприятливі чинники: ендокринні зміни в організмі під час менструації, вагітності, клімаксі, при хворобах щитоподібної залози, гіпоталамічному синдромі; особливості вегетативної регуляції з перевагою парасимпатичної відділу нервової системи; гельмінтози; переохолодження.

За поширеністю визначають: локалізований; генералізований.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 779 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)