Принципи лікування у період ремісії
1. Алергологічна діагностика - визначення алергену або алергенів.
2. Елімінаційна терапія - повне або часткове припинення контакту з алергеном або групою алергенів, що викликають захворювання.
3. Патогенетичне лікування:
3.1. Специфічна десенсибілізація (специфічна імунотерапія) – створення стійкості до дії алергену, який відповідає за алергічну реакцію, проводиться шляхом введення цього алергену за індивідуальними схемами.
3.2. Неспецифічна десенсибілізація – використання засобів та методів спрямованих на зниження сенсибілізації:
А) дозоване лікувальне голодування з наступним переходом на спеціальні гіпоалергенні дієти;
Б) лікування гістоглобуліном та алергоглобуліном - підвищення здатності до інактивації гістаміну;
В) лікування адаптогенами - покращення загального імунітету (екстракт елеутерококу, настойки китайського лимоннику, женьшеню, родіоли рожевої, пантокрин);
Г) антигістамінні засоби ентерально або парентерально впродовж 10-14 діб;
Д) глюкокортикоїди - у тяжких випадках (набряк гортані, поєднання кропив’янки із тяжкою формою БА та АШ) в індивідуальній дозі до усунення загострень, поступово зменшуючи дозу.
4. Симптоматична терапія:
А) при свербінні теплий душ, обтирання шкіри розбавленим удвічі водою столовим оцтом, свіжим лимонним соком, 1% розчином димедролу, 0,25% розчином цинку сульфату, 1-2% розчином таніну, теплі ванни з крохмалем, таніном, відваром череди, кропиви, кори дубу;
Б) при набряку – сечогінні препарати.
Прогноз сприятливий при відсутності ускладнень та поширенні патологічного процесу.
Профілактика полягає у визначенні алергену та проведенні заходів щодо усунення або зменшення контакту з ним.
Набряк Квінке - ангіоневротичний набряк, велетенська кропив’янка – чітко локалізований набряк із розповсюдженням на дерму, підшкірну жирову клітковину, слизові оболонки.
Причини: алергени (алергійний набряк); обтяжена спадковість (спадковий набряк); невідомі (ідіопатичний набряк).
Сприятливі чинники: ендокринні зміни в організмі під час менструації, вагітності, клімаксі, при хворобах щитоподібної залози, гіпоталамічному синдромі; особливості вегетативної регуляції з перевагою парасимпатичної відділу нервової системи; гельмінтози; переохолодження.
За поширеністю визначають: локалізований; генералізований.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 785 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |
|