| Невідкладна долікарська допомога
(виконання незалежної функції медсестрою)
|
| Дії 1-13 виконує медичний працівник, що опинився на місці події
|
| 1. Представитися (якщо в цьому є необхідність) пацієнту, запропонувати йому свою допомогу, отримати його згоду.
1.1. Повідомити негайно лікаря про стан пацієнта, не залишаючи його при цьому на самоті:
- Викликати бригаду «Швидкої допомоги», якщо пацієнт перебуває дома.
- Послати за лікарем будь-кого з молодшого медичного персоналу, якщо пацієнт перебуває у відділенні.
| Виказується повага до прав людини, налагоджуються контакти медичного працівника з пацієнтом.
Забезпечується безперервне спостереження за пацієнтом медичним працівником та для надання йому екстреної долікарської допомоги.
|
| 2. Подбати про власну безпеку, застосувати маску, окуляри, клейончастий фартух, гумові рукавички, або імпровізовані засоби захисту
| Усуваються можливість потрапляння крові на шкіру і слизові оболонки медичного працівника, зменшується ризик його інфікування ВІЛ, гепатитом В, С, Д тощо.
|
| 3. Забезпечити пацієнту фізичний та емоційний спокій.
3.1. Рекомендувати розмовляти напівголоса, стримувати кашель.
3.2. Надати пацієнту положення напівсидячи.
| Попереджається посилення кровотечі.
|
| 4. Покласти на груди серветку, дати в руки лоток, пояснити, що харкотиння потрібно відкашлювати в лоток.
| Здійснюється збирання крові та харкотиння для дослідження і дезінфекції. Забезпечується безпека медичних працівників, профілактика інфікування оточуючих ВІЛ, гепатитом В, С, Д тощо.
|
5. Обстежити пацієнта:
- Оцінити колір, вологість шкіри.
- Провести дослідження пульсу.
- Виміряти АТ.
- Визначити при великій крововтраті індекс шоку за формулою: ІШ = ЧСС/систолічний АТ (САТ).
| Оцінюється важкість стану пацієнта, обирається подальша тактика медичних працівників.
|
| 6. Повідомити пацієнта та/або його родичів про результати обстеження та ваші подальші дії, отримати їх згоду.
| Реалізується право пацієнта на інформацію про стан свого здоров’я, проявляється повага до гідності людини. Створюються умови для взаємодії пацієнта і медичного працівника.
|
| 7. Провести аспірацію крові та слизу верхніх дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача, шприца Жане або гумового балона ємністю 150-200 мл.
| Відновлюється прохідність дихальних шляхів. Здійснюється профілактика гемоаспіраційної пневмонії.
|
| 8. Дати під язик таблетку нітрогліцерину (при систолічному тиску не нижче 90 мм рт. ст.)
| Досягається розвантаження малого кола кровообігу
|
| 9. Застосувати міхур зі льодом, якщо відома локалізація джерела кровотечі, на відповідну ділянку грудної клітки.
| Забезпечується звуження кровоносних судин, зменшення кровонаповнення відповідної ділянки, що сприяє зупинці кровотечі.
|
| 10. Накласти джгути на середню третину стегна так, щоб зберігалась пульсація артерій в підколінній ямці та на ступнях.
| Зменшується приплив крові до малого кола кровообігу у зв’язку з її депонуванням у нижніх кінцівках.
|
| Увага!Кожні 30 хвилин розпускати джгути на 20-30 хвилин.
| Попереджаються розлади кровообігу в судинах нижніх кінцівок.
|
| 11. Давати пацієнту сольовий розчин (1 столова ложка кухонної солі на 250мл води) по 1 столовій ложці кожні 30 хвилин per os.
| Підвищується в’язкість крові, що сприяє зупинці кровотечі.
|
| 12. Підготувати в умовах стаціонару до приходу лікаря медикаменти з наведеного переліку.
| Досягається економія часу при подальшому наданні допомоги пацієнту.
|
| Примітка 1: наркотичні препарати (кодеїн, діонін) медсестра має право готувати тільки після отримання призначень лікаря.
|
| Лікарська допомога
(виконання залежної функції медсестрою)
|
| Наступні дії 13-19 виконуються в домашніх умовах фельдшером швидкої допомоги, в стаціонарі – медичною сестрою маніпуляційного кабінету, черговими медсестрами за призначенням лікаря.
|
| 13. Ввести один або декілька кровоспинних препаратів:
- розчин аскорбінової кислоти 5% 5мл в/м’язово або в/венно;
- розчин етамзилату (дицинону)12,5% 2-4мл в/м’язово або в/венно;
- розчин кальцію хлориду 10% або кальцію глюконату 10% 10мл в/венно (дати розчини per os за наявністю пошкоджених вен);
- розчин амінокапронової кислоти 5% 100мл в/венно краплинно;
| Прискорюються процеси згортання крові, зменшується проникність капілярів.
Попереджається потрапляння ліків під шкіру та ураження м’яких тканин – розвиток некрозу.
|
| 14. Дати пацієнту один із засобів проти кашлю, наприклад, таблетку діоніну 0,01 або кодеїну 0,015 3 рази на добу.
| Пригнічується кашльовий рефлекс, зменшується кровотеча.
|
| Увага! Вживати протикашльові засоби тільки у разі невпинного кашлю, що посилює кровотечу.
| Враховується ризик затримки крові в дихальних шляхах і можливість розвитку аспіраційної пневмонії
|
| 15. Ввести ненаркотичні анальгетики, наприклад, розчин анальгіну 50% 2мл разом з розчином піпольфену 2,5% 2мл в/м’язово або 5мл баралгіну в/м’язово.
| Забезпечується знеболюючий та седативний ефект препаратів, нормалізується емоційний стан пацієнта
|
| 16. Застосувати препарати, що зменшують легеневу гіпертензію: розчин еуфіліну 2% 10мл в/венно.
| Зменшується кровонаповнення малого кола кровообігу.
|
| 17. Проводити в/венні інфузії кровозамінників при показниках САТ 60-90 мм рт. ст., тахікардії 100-120 та більше за 1хв.:
Кристалоїдів:
- ізотонічного розчину натрію хлориду або Рінгеру лактатного загальною кількістю до 1,5 – 2л.
Колоїдів:
- альбуміну, волювену, рефортану, гекодезу;
- гелофузіну при помірній крововтраті 500 – 1000мл, про тяжкій гіповолемії – 1000 – 2000мл, при критичній ситуації – 500мл швидко під тиском, далі еквівалентно крововтраті.
17.1. Підігрівати перед введенням розчини до 25-28 градусів.
17.2. Ввести перші 10 -20мл. будь-якого з колоїдних препаратів дуже повільно.
| Відновлюється об’єм циркулюючої крові, нормалізуються АТ, венозний тиск.
Попереджаються холодові реакції (озноб, тремтіння, неприємні відчуття в ділянці серця, аритмії).
Враховується можливість виникнення небажаних реакцій на препарат.
|
| 18.Визначити під час введення
колоїдних або кристалоїдних розчинів групу крові та Rh-фактор пацієнта
| Передбачається можливість виникнення потреби в переливанні крові.
|
| 19. Дезінфікувати використані інструменти, матеріали, рукавчики, обладнання, кров.
| Проводиться профілактика ВЛІ
|
| Подальша тактика
|
| 20. Транспортування пацієнта на ношах, якщо він перебуває дома:
- при легеневій кровотечі в хірургічне відділення після стабілізації АТ;
- при кровохарканні в терапевтичне відділення або в протитуберкульозний диспансер.
| Забезпечується профілактика ускладнень, спостереження та подальше лікування пацієнта.
Здійснюється послідовність дій медичних я працівників.
|
| 21. Викликати на консультацію хірурга, якщо пацієнт знаходиться у відділенні терапевтичного профілю.
| Здійснюється послідовність дій медичних
працівників. Обирається подальша тактика лікування.
|
| 22. Продовжувати спостереження за пацієнтом, що перебуває в стаціонарі:
- контролювати АТ, пульс;
- рекомендувати вживати їжу кімнатної температури, дрібними порціями, без прянощів.
- давати пацієнту легкі послаблюючі засоби.
| Забезпечується профілактика відновлення або посилення кровотечі.
Попереджається повторне виникнення у кровотечі у зв’язку з натужуванням при дефекації.
|
3. ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ
