АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ТЕЛА

Прочитайте:
  1. Анафілактичний шок. Патогенез, клінічні варіанти перебігу, невідкладна допомога.
  2. Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
  3. Види утоплення. Перша допомога.
  4. Гострі патологічні стани (печінково-больовий синдром, гравітаційний шок, гіпоглікемічний стан тощо), причини виникнення, невідкладна допомога
  5. Долікарська допомога при еклампсії
  6. Долікарська допомога при загрозливому розриві матки
  7. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА У РАЗІ ТРАВМ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ
  8. Допомога при ускладненнях наркозу
  9. Класична ручна допомога.
  10. Лекція 3. Перша допомога при травмах (переломи, вивихи, поранення)
Оснащення: - тонометр, фонендоскоп; - секундомір, або годинник з секундною стрілкою; - одноразовий пристрій для штучного дихання; - S-подібна дихальна трубка або ротоглоточний повітровід; - ручний дихальний апарат РДА - апарат для ШВЛ; - бікс зі стерильними матеріалами та інструментами; - шприці та голки в/венних ін’єкцій; - лейкопластир; - одноразові системи для в/венного краплинного введення ліків; - штатив; - стерильний набір для катетеризації підключичної вени; - гумові рукавички; - спирт етиловий 70%; - маска, окуляри, клейончастий фартух; - електрокардіограф; - ємкості з дезінфікуючими розчинами; - аптечка «АнтиСНІД; - ноші. Лікарські препарати для парентерального введення. Розчини в ампулах:   - морфіну 1%-1,0 (промедолу 1%-1,0; омнопону 1%-1,0) - фентанілу 0,005%-1,0; - дропиредолу 0,25%-2,0; - кеторолаку 3% - 1,0; - анальгіну 50% - 2,0; - допаміну 0,5%; 4% -5,0; - добутаміну 0,25 (порошок)   Розчини у стерильних флаконах: - гепарину 10 000 ОД; - актелізе 50мг у флаконі ємкістю 50мл; - вода для в/венних ін’єкцій 10,0; - натрію хлориду 0,9%-500,0.
Етапи Обґрунтування
Невідкладна долікарська допомога (виконання незалежної функції медсестрою)
Дії 1-11 виконуються дома або там, де настала ТЕЛА, медичним працівником, що опинився на місці події. В умовах стаціонару їх здійснює палатна або чергова медична сестра.
1. Представитися (якщо в цьому є необхідність) пацієнту, запропонувати йому свою допомогу, отримати його згоду 1.1. Повідомити негайно лікаря про стан пацієнта, не залишаючи його при цьому на самоті: - Викликати бригаду «Швидкої допомоги», якщо пацієнт перебуває дома. - Послати за лікарем будь-кого з молодшого медичного персоналу, якщо пацієнт перебуває в умовах стаціонару. Виказується повага до прав людини.     Забезпечується безперервне спостереження за пацієнтом медичним працівником та надання йому екстреної долікарської допомоги.
2. Подбати про власну безпеку, застосувати маску, гумові рукавички або імпровізовані засоби захисту Усуваються можливість потрапляння крові або будь-якої біологічної рідини на шкіру і слизові оболонки медичного працівника, зменшується ризик його інфікування ВІЛ, гепатитом В, С, Д тощо.
3. Заспокоїти пацієнта, вимкнути радіоприймач, телевізор. Створюється психічний спокій, покращується емоційний стан пацієнта
4. Надати пацієнту положення на спині з піднятим головним кінцем, не дозволяти йому вставати, рухатися (повна імобілізація) Полегшується дихання. Попереджається прогресування ТЕЛА
5. Забезпечити широку аерацію: 5.1 Відчинити вікно (в домашніх умовах); розстебнути одяг, що стискає тіло. 5.2 Розпочати інгаляцію зволоженого кисню в умовах стаціонару. Покращується постачання організму киснем. Зменшується гіпоксія міокарда і біль.
6. Обстежити пацієнта: · З’ясувати скарги, зібрати короткий анамнез; · Оцінити стан свідомості. · Звернути увагу на колір, вологість шкіри. · Провести дослідження пульсу; · Виміряти АТ. · Записати (за можливістю) ЕКГ в 12 відведеннях. · Оглянути нижні кінцівки –асиметричні набряки, зміна кольору шкіри посилення рисунку підшкірних вен, болісність та ущільнення литкових м’язів свідчить на користь ТЕЛА Оцінюється важкість стану пацієнта. Обирається подальша тактика медичних працівників.    
7. Пояснити пацієнту та/або його родичам, який стан у нього спостерігається і які будуть ваші подальші дії, отримати їх згоду. Забезпечується право пацієнта на інформацію. Виявляється повага до гідності людини Створюються умови для взаємодії пацієнта і медичного працівника..
8. Проводити при зупинці кровообігу і дихання серцево-легеневу реанімацію. Відбувається боротьба зажиття людини
9. Підготувати до приходу лікаря (в умовах стаціонару) медикаменти для парентерального введення з наведеного переліку. Досягається економія часу при подальшому наданні допомоги пацієнту
Примітка 1: наркотичні препарати медсестра має право готувати тільки після отримання призначень лікаря
Лікарська допомога (виконання залежної функції медсестрою)
Наступні дії 10 -19 розпочинаються фельдшером «Швидкої допомоги» там, де настала ТЕЛА, і продовжуються в машині під час транспортування. Якщо пацієнт перебуває в стаціонарі, їх виконує медична сестра процедурного кабінету, чергова медсестра за призначенням лікаря.
10. Госпіталізувати пацієнта в реанімаційне відділення або у відділення невідкладної хірургії на ношах з піднятим головним кінцем Передбачається можливість надання кваліфікованої медичної допомоги хворому під час його транспортування у стаціонар. Досягається послідовність дій медичних працівників в наданні невідкладної допомоги на в.та мінууму етапі. Забезпечується максимальний фізичний та емоційний спокій пацієнта, його швидке транспортування у спеціалізоване відділення, профілактика ускладнень.
11. Забезпечити стійкий зв’язок з центральною (периферійною) веною. Полегшується введення лікарських препаратів
12. Провести в реанімобілі або в умовах стаціонара знеболення: 12.1. Розвести розчин морфіну в.та мінуу 1% 1мл(промедолу 1%-1,0; омнопону 1%-1,0) до 20мл фізіологічним розчином, вводити по 4 -10мл кожні 5-15хв до усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів (гіпотензія, пригнічення дихання, блювання); 12.2. Здійснити нейролептанальгезію – ввести розчин фентанілу 0,005% 1 -2мл + розчин дропиредолу 0,25% 1-4 мл в/венно з 10мл фізіологічного розчину натрію хлориду. 12.3. Застосувати при інфарктній пневмонії (Біль у грудях пов’язаний з диханням, кашлем, чути шум тертя плеври) ненаркотичні анальгетики – розчини кеторолаку 3% 1мл або анальгіну 50% 2мл в/м’язово повільно.     Усувається больовий синдром, знижується тиск в малому колі кровообігу, зменшується задишка.   Досягається знеболювальний ефект протягом 30хв.
13. Розпочати антикоагулянтну та тромболітичну терапію (при низькому АТ, відсутності протипоказань і швидкому прогресувані ТЕЛА) 13.1.Ввести гепарин 10000-15000 в/венно в.та.     13.2.Ввести актелізе (альтеплазу) 100мг протягом 2 годин або за прискореною схемою – 0,6мг /кг протягом 15хв (максимальна доза 50мг)     Гальмується процес тромбоутворення, припиняється процес наростання тромба дистальніше і проксимальніше ембола. Здійснюється сприятливий вплив на флеботромбоз, що сприяє профілактиці рецидивів ТЕЛА Відбувається лізис свіжих тромбів.
Примітка 1. Натомість актелізе можуть бути застосовані:
  • Стрептокіназа — навантажувальна доза 250 000 МО протягом 30 хв, далі 100 000 Могод. Протягом 12-24 годин або прискорена схема 1,5млн МО протягом 2 год;
  • Урокіназа – навантажувальна доза 4400 МО/кг маси тіла протягом 10хв, далі 4400МО/кг за годину протягом 12-24 годин або прискорена схема 3млн МО протягом 2 год;
Примітка 2. Сучасна методика локального тромболізису дозволяє збільшити ефективність лікування та знизити ризик виникнення ускладнень
14. Використати: - розчин допаміну 0,5% або 4% 5мл з 400мл ізотонічного розчину натрію хлориду (розчину глюкози 5%) в/венно краплинно (дозу від 2 до10мкг/кг/год та швидкість введення розраховує лікар). - розчин добута міну 250мг у 500мл ізотонічного розчину натрію хлориду (дозу та швидкість введення від 2 до20мкг/кг/год розраховує лікар); 14.1. Вводити пресорні аміни під контролем АТ і частоти пульсу Коректується рівень АТ
16. Ввести розчин еуфіліну 2% 10мл з 19мл фізіологічного розчину при наявності бронхоспазму Усуваються явища бронхоспазму, знижується тиск в малому колі кровообігу
17. Дезінфікувати використані інструменти, матеріали, обладнання, рукавички. Забезпечується інфекційна безпека. Здійснюється профілактика ВЛІ
18. Готувати пацієнта (за можливістю) до хірургічного втручання – тромбектомії Зберігається шанс врятувати життя хворого
Подальша тактика
19. Здійснювати догляд за пацієнтом, виконувати лікарські призначення. Забезпечується кваліфіковані лікування та догляд за пацієнтом згідно загально прийнятих норм.

6. ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

Недостатність кровообігу – це патологічний стан, при якому система кровообігу нездатна доставляти органам і тканинам необхідну для їх нормального функціонування кількість крові.

А. Гостра недостатність кровообігу розвивається протягом декількох хвилин або годині може бути судинною та серцевою ;

Б. Хронічна недостатність кровообігу формується протягом від декількох тижнів до десятків років і перебігає у три стадії.

 

Гостра судинна недостатність – це патологічний стан, який розвивається внаслідок розладів периферійного кровообігу, супроводжується низьким артеріальним тиском, порушенням кровопостачання органів і тканин. Гостра судинна недостатність проявляється непритомністю, колапсом та шоком.

Непритомність – короткочасна втрата свідомості, що зумовлена раптовою транзиторною гіпоксією мозку.

За причинами, що викликають непритомність, розрізняють наступні види:

1) вазомоторна непритомність – виникає при зміні положення тіла, при тривалому стоянні;

2) вагусна непритомність пов’язана зі сповільненням серцевого ритму та спостерігається при психоемоційних стресах, сильному болю;

3) непритомність, що розвивається внаслідок порушення гомеостазу, виникає при зміні парціального тиску О2 і СО2 в повітрі, при кровотечах, гіпоглікемії;

4) серцева непритомність спостерігається при передсердно-шлуночковій блокаді, екстрасистолії, нападі параксизмальної шлуночкової тахікардії, інфаркті міокарда, мітральному стенозі, аортальних вадах серця.

Патогенез виникнення непритомності пов’язаний з різким перерозподілом кровопостачання життєво важливих органів, насамперед мозку.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1142 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)