|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ТЕЛА
| Оснащення:
- тонометр, фонендоскоп;
- секундомір, або годинник з секундною стрілкою;
- одноразовий пристрій для штучного дихання;
- S-подібна дихальна трубка або ротоглоточний повітровід;
- ручний дихальний апарат РДА
- апарат для ШВЛ;
- бікс зі стерильними матеріалами та інструментами;
- шприці та голки в/венних ін’єкцій;
- лейкопластир;
- одноразові системи для в/венного краплинного введення ліків;
- штатив;
- стерильний набір для катетеризації підключичної вени;
- гумові рукавички;
- спирт етиловий 70%;
- маска, окуляри, клейончастий фартух;
- електрокардіограф;
- ємкості з дезінфікуючими розчинами;
- аптечка «АнтиСНІД;
- ноші.
| Лікарські препарати для парентерального введення.
Розчини в ампулах:
- морфіну 1%-1,0 (промедолу 1%-1,0;
омнопону 1%-1,0)
- фентанілу 0,005%-1,0;
- дропиредолу 0,25%-2,0;
- кеторолаку 3% - 1,0;
- анальгіну 50% - 2,0;
- допаміну 0,5%; 4% -5,0;
- добутаміну 0,25 (порошок)
Розчини у стерильних флаконах:
- гепарину 10 000 ОД;
- актелізе 50мг у флаконі ємкістю 50мл;
- вода для в/венних ін’єкцій 10,0;
- натрію хлориду 0,9%-500,0.
| | Етапи
| Обґрунтування
| | Невідкладна долікарська допомога
(виконання незалежної функції медсестрою)
| | Дії 1-11 виконуються дома або там, де настала ТЕЛА, медичним працівником, що опинився на місці події. В умовах стаціонару їх здійснює палатна або чергова медична сестра.
| | 1. Представитися (якщо в цьому є необхідність) пацієнту, запропонувати йому свою допомогу, отримати його згоду
1.1. Повідомити негайно лікаря про стан пацієнта, не залишаючи його при цьому на самоті:
- Викликати бригаду «Швидкої допомоги», якщо пацієнт перебуває дома.
- Послати за лікарем будь-кого з молодшого медичного персоналу, якщо пацієнт перебуває в умовах стаціонару.
| Виказується повага до прав людини.
Забезпечується безперервне спостереження за пацієнтом медичним працівником та надання йому екстреної долікарської допомоги.
| | 2. Подбати про власну безпеку, застосувати маску, гумові рукавички або імпровізовані засоби захисту
| Усуваються можливість потрапляння крові або будь-якої біологічної рідини на шкіру і слизові оболонки медичного працівника, зменшується ризик його інфікування ВІЛ, гепатитом В, С, Д тощо.
| | 3. Заспокоїти пацієнта, вимкнути радіоприймач, телевізор.
| Створюється психічний спокій, покращується емоційний стан пацієнта
| | 4. Надати пацієнту положення на спині з піднятим головним кінцем, не дозволяти йому вставати, рухатися (повна імобілізація)
| Полегшується дихання.
Попереджається прогресування ТЕЛА
| | 5. Забезпечити широку аерацію:
5.1 Відчинити вікно (в домашніх умовах); розстебнути одяг, що стискає тіло.
5.2 Розпочати інгаляцію зволоженого кисню в умовах стаціонару.
| Покращується постачання організму киснем.
Зменшується гіпоксія міокарда і біль.
| | 6. Обстежити пацієнта:
· З’ясувати скарги, зібрати короткий анамнез;
· Оцінити стан свідомості.
· Звернути увагу на колір, вологість шкіри.
· Провести дослідження пульсу;
· Виміряти АТ.
· Записати (за можливістю) ЕКГ в 12 відведеннях.
· Оглянути нижні кінцівки –асиметричні набряки, зміна кольору шкіри посилення рисунку підшкірних вен, болісність та ущільнення литкових м’язів свідчить на користь ТЕЛА
| Оцінюється важкість стану пацієнта. Обирається подальша тактика медичних працівників.
| | 7. Пояснити пацієнту та/або його родичам, який стан у нього спостерігається і які будуть ваші подальші дії, отримати їх згоду.
| Забезпечується право пацієнта на інформацію. Виявляється повага до гідності людини Створюються умови для взаємодії пацієнта і медичного працівника..
| | 8. Проводити при зупинці кровообігу і дихання серцево-легеневу реанімацію.
| Відбувається боротьба зажиття людини
| | 9. Підготувати до приходу лікаря (в умовах стаціонару) медикаменти для парентерального введення з наведеного переліку.
| Досягається економія часу при подальшому наданні допомоги пацієнту
| | Примітка 1: наркотичні препарати медсестра має право готувати тільки після отримання призначень лікаря
| | Лікарська допомога
(виконання залежної функції медсестрою)
| | Наступні дії 10 -19 розпочинаються фельдшером «Швидкої допомоги» там, де настала ТЕЛА, і продовжуються в машині під час транспортування. Якщо пацієнт перебуває в стаціонарі, їх виконує медична сестра процедурного кабінету, чергова медсестра за призначенням лікаря.
| | 10. Госпіталізувати пацієнта в реанімаційне відділення або у відділення невідкладної хірургії на ношах з піднятим головним кінцем
| Передбачається можливість надання кваліфікованої медичної допомоги хворому під час його транспортування у стаціонар.
Досягається послідовність дій медичних працівників в наданні невідкладної допомоги на в.та мінууму етапі.
Забезпечується максимальний фізичний та емоційний спокій пацієнта, його швидке транспортування у спеціалізоване відділення, профілактика ускладнень.
| | 11. Забезпечити стійкий зв’язок з центральною (периферійною) веною.
| Полегшується введення лікарських препаратів
| | 12. Провести в реанімобілі або в умовах стаціонара знеболення:
12.1. Розвести розчин морфіну в.та мінуу 1% 1мл(промедолу 1%-1,0; омнопону 1%-1,0)
до 20мл фізіологічним розчином, вводити по 4 -10мл кожні 5-15хв до усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів (гіпотензія, пригнічення дихання, блювання);
12.2. Здійснити нейролептанальгезію – ввести розчин фентанілу 0,005% 1 -2мл + розчин дропиредолу 0,25% 1-4 мл в/венно з 10мл фізіологічного розчину натрію хлориду.
12.3. Застосувати при інфарктній пневмонії (Біль у грудях пов’язаний з диханням, кашлем, чути шум тертя плеври) ненаркотичні анальгетики – розчини кеторолаку 3% 1мл або анальгіну 50% 2мл в/м’язово повільно.
|
Усувається больовий синдром, знижується тиск в малому колі кровообігу, зменшується задишка.
Досягається знеболювальний ефект протягом 30хв.
| | 13. Розпочати антикоагулянтну та тромболітичну терапію (при низькому АТ, відсутності протипоказань і швидкому прогресувані ТЕЛА)
13.1.Ввести гепарин 10000-15000 в/венно в.та.
13.2.Ввести актелізе (альтеплазу) 100мг протягом 2 годин або за прискореною схемою – 0,6мг /кг протягом 15хв (максимальна доза 50мг)
|
Гальмується процес тромбоутворення, припиняється процес наростання тромба дистальніше і проксимальніше ембола.
Здійснюється сприятливий вплив на флеботромбоз, що сприяє профілактиці рецидивів ТЕЛА
Відбувається лізис свіжих тромбів.
| Примітка 1. Натомість актелізе можуть бути застосовані:
- Стрептокіназа — навантажувальна доза 250 000 МО протягом 30 хв, далі 100 000 Могод. Протягом 12-24 годин або прискорена схема 1,5млн МО протягом 2 год;
- Урокіназа – навантажувальна доза 4400 МО/кг маси тіла протягом 10хв, далі 4400МО/кг за годину протягом 12-24 годин або прискорена схема 3млн МО протягом 2 год;
| | Примітка 2. Сучасна методика локального тромболізису дозволяє збільшити ефективність лікування та знизити ризик виникнення ускладнень
| | 14. Використати:
- розчин допаміну 0,5% або 4% 5мл з 400мл ізотонічного розчину натрію хлориду (розчину глюкози 5%) в/венно краплинно (дозу від 2 до10мкг/кг/год та швидкість введення розраховує лікар).
- розчин добута міну 250мг у 500мл ізотонічного розчину натрію хлориду (дозу та швидкість введення від 2 до20мкг/кг/год розраховує лікар);
14.1. Вводити пресорні аміни під контролем АТ і частоти пульсу
| Коректується рівень АТ
| | 16. Ввести розчин еуфіліну 2% 10мл з 19мл фізіологічного розчину при наявності бронхоспазму
| Усуваються явища бронхоспазму, знижується тиск в малому колі кровообігу
| | 17. Дезінфікувати використані інструменти, матеріали, обладнання, рукавички.
| Забезпечується інфекційна безпека. Здійснюється профілактика ВЛІ
| | 18. Готувати пацієнта (за можливістю) до хірургічного втручання – тромбектомії
| Зберігається шанс врятувати життя хворого
| | Подальша тактика
| | 19. Здійснювати догляд за пацієнтом, виконувати лікарські призначення.
| Забезпечується кваліфіковані лікування та догляд за пацієнтом згідно загально прийнятих норм.
| 6. ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ
Недостатність кровообігу – це патологічний стан, при якому система кровообігу нездатна доставляти органам і тканинам необхідну для їх нормального функціонування кількість крові.
А. Гостра недостатність кровообігу розвивається протягом декількох хвилин або годині може бути судинною та серцевою ;
Б. Хронічна недостатність кровообігу формується протягом від декількох тижнів до десятків років і перебігає у три стадії.
Гостра судинна недостатність – це патологічний стан, який розвивається внаслідок розладів периферійного кровообігу, супроводжується низьким артеріальним тиском, порушенням кровопостачання органів і тканин. Гостра судинна недостатність проявляється непритомністю, колапсом та шоком.
Непритомність – короткочасна втрата свідомості, що зумовлена раптовою транзиторною гіпоксією мозку.
За причинами, що викликають непритомність, розрізняють наступні види:
1) вазомоторна непритомність – виникає при зміні положення тіла, при тривалому стоянні;
2) вагусна непритомність пов’язана зі сповільненням серцевого ритму та спостерігається при психоемоційних стресах, сильному болю;
3) непритомність, що розвивається внаслідок порушення гомеостазу, виникає при зміні парціального тиску О2 і СО2 в повітрі, при кровотечах, гіпоглікемії;
4) серцева непритомність спостерігається при передсердно-шлуночковій блокаді, екстрасистолії, нападі параксизмальної шлуночкової тахікардії, інфаркті міокарда, мітральному стенозі, аортальних вадах серця.
Патогенез виникнення непритомності пов’язаний з різким перерозподілом кровопостачання життєво важливих органів, насамперед мозку.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1171 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |
|
