Типові скарги пацієнтів з порушенням ритму
Клінічні прояви аритмій різноманітні, залежать від виду аритмії і проявляються такими симптомами:
· серцебиття - непостійне, швидке ритмічне, швидке неритмічне,
· перебої в роботі серця, відчуття завмирання,
· прояви церебро-судинної недостатності - запаморочення, втрата свідомості, судоми,
· ознаки серцевої астми - задишка, напади ядухи,
· зниження толерантності до фізичного навантаження,
· раптова смерть.
Синусова тахікардія – це тахікардія, за якої імпульси виникають у синусовому вузлі, але з більшою частотою.Частота серцевих скорочень становить від 90 до 150-180 уд. за хвилину за збереженості правильного синусового ритму.
Причини:
· фізіологічні – фізичне навантаження, стрес;
· захворювання серцево-судинної системи – інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, вади серця, серцева недостатність;
· прийом деяких лікарськіх засобів (атропіну сульфат, адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид, кофеїн тощо);
· інфекційні захворювання – пневмонії, сепсис, тонзиліт, туберкульоз.
Синусова брадикардія – регулярнезменшення частоти серцевих скорочень до 60 за хвилину, унаслідок зниження збудливості синусового вузла. Невиражена бракдикардія ніяк не позначається на самопочутті пацієнтів.
Причини:
· фізіологічні - у спортсменів, під час сну, вагітності, у людей старечого віку;
· позасерцеві – депресії, набряк мозку, менінгіт, інсульт;
· серцеві – ревмокардит, дифтерійний міокардит;
· терапевтичні чи токсичні ефекти серцевих глікозидів, β-адреноблокаторів, пропранололу, метилдопа, резерпіну;
· отруєння грибами; інтоксикація при жовтяниці.
Синусова аритмія характеризується генерацією імпульсу в синусно-передсердному вузлі з частотою, що періодично змінюється і визначається хворими як перебої в ділянці серця.
Причини:
· вік - дихальна (на вдиху ЧСС зменшується, а на видиху збільшується) аритмія часто зустрічається у підлітків;
· період реконвалесценції після інфекційних хвороб;
· захворювання головного мозку;
· нейроцикуляторна дистонія.
Екстрасистолія – це передчасне збудження та скорочення частини або всього серця, зумовлене імпульсом, який виник поза межами синусового вузла. Екстрасистоли можуть бути поодинокими, парними, груповими. Хворий відчуває серцебиття, перебої в роботі серця, пульсацію в голові чи надчеревній ділянці, рідше – дискомфорт чи біль у ділянці серця.
Причини:
· вік – 35-79років;
· міокардити, ІХС, вади серця;
· вплив нікотину;
· захворювання органів травлення – жовчно-кам’яна хвороба, хронічний холецистит, виразкова хвороба.
У разі передсердної екстрасистолії на ЕКГ передчасно з’являється зубець Р і за ним незмінений комплекс QRS. У разі шлуночкової екстрасистолії комплекс QRS деформується та розширюється.
Пароксизмальна тахікардія – це напади серцебиття з ЧСС 150-220 за хвилину, з правильним ритмом, раптовим початком і закінченням. Їх поділяють на надшлуночкові та шлуночкові. При пароксизмальній тахікардії збудження міокарда відбувається не під впливом імпульсів з синусового вузла, а з ектопічних вогнищ, які локалізуються в передсерді, передсердно-шлуночковому вузлі або в шлуночка. Розрізнити ці форми пароксизмальної тахікардії можливо лише за результатами електрокардіографічного дослідження.
Причини:
· хронічні легеневі захворювання,
· кардіоміопатії,
· порушення гомеостазу - гіпоксія, гіпокаліємія, алкалоз,
· лікування серцевими глікозидами та адреноміметиками.
Хворий скаржиться на напад сильного серцебиття, який зазвичай провокується екстрасистолією, що відчувається хворим як раптовий удар у груди, після чого виникає сильне серцебиття, задишка, можливі запаморочення, напад стенокардії. Під час аускультації серцевий ритм нагадує хід годинника – маятникоподібний ритм.
На ЕКГ при надшлуночковій формі пароксизмальної тахікардії частота серцевих скорочень становить 140-220 уд. за хвилину, нормальні комплекси QRS, відсутній зубець Р або визначається після кожного комплексу QRS. У разі шлуночкової форми пароксизмальної тахікардії реєструється розширений комплекс QRS (понад 0,12с), іноді відзначається автономний зубець Т.
Миготлива аритмія або мерехтіння передсердь – порушення серцевого ритму, за якого протягом усього серцевого циклу відзначають хаотичне збудження та скорочення м’язових волокон передсердь. До шлуночків проводяться не всі імпульси, що зумовлює їх аритмічні скорочення.
Причини – гострі і хронічні форми ІХС, мітральний стеноз, кардіоміопатії, міокардити, природжені і набуті вади серця, кардіосклероз.
Миготлива аритмія має дві форми тахісистолічну та брадисистолічну. При тахісистолічній формі миготливої аритмії хворі скаржаться на нерівномірне серцебиття, яке посилюється при фізичному або психоемоційному навантаженні. Брадисистолічна форма часто перебігає безсимптомно, але супроводжується периферійним ціанозом, набряками на ногах. Тони серця неритмічні, в легенях можуть прослуховуватися вологі застійні негучні хрипи, які щезають після призначення лікування.
На ЕКГ при миготливій аритмії зубець Р відсутній, замість нього визначаються хвилі різної величини і тривалості. Шлуночкові комплекси розташовані хаотично, інтервали R-R різні. Форма шлуночкових комплексів збережена.
Блокади серця – сповільнення поширення або припинення проведення імпульсів по провідній системі серця. Блокади бувають неповними та повними, прогресуючими та транзиторними (минаючими), гострими та хронічними. Залежно від ділянки блокади розрізняють:
- синусово-передсердну блокаду;
- передсердно-шлуночкову або атріовентрикулярну блокаду (АВ - блокаду);
- блокади ніжок пучка Гіса.
АВ - блокади – порушення проведення імпульсів від передсердь до шлуночків серця внаслідок тяжкого ураження міокарду при міокардитах, інфаркті міокарду, кардіосклерозі, кардіоміопатіях. Розрізняють три ступені АВ - блокад.
АВ - блокада І ступеня – це просте видовження інтервалу P-Q (>0,20с), клінічно проявляється рідко.
АВ - блокада ІІ ступеня характеризується періодичним випаданням шлуночкових комплексів внаслідок прогресуючого погіршання проведення імпульсів. Хворі можуть відчувати моменти випадіння окремих скорочень шлуночків у вигляді запаморочень. На ЕКГ визначається прогресуюче подовження інтервалу P-Q та випадіння комплексу QRS (скорочення шлуночків) із стабільним інтервалом P-Q до і після випадіння.
АВ - блокада ІІІ ступеня – повна АВ - блокада розвивається в тому разі, коли жоден передсердний імпульс не проводиться до шлуночків і шлуночки скорочуються з частотою 20-40 за1хв., а передсердя – 60-80 за 1хв. або більше, тобто незалежно один від одного.
Клінічна картина повної АВ-блокади залежить від частоти шлуночкового ритму, порушення скоротливої здатності міокарда і найчастіше проявляється синдромом Морганьї-Адамса-Стокса – нападами втрати свідомості внаслідок тяжкої ішемії головного мозку. Через 3-5с від початку нападу з’являється запаморочення, різке збліднення, через 20-30с зникає свідомість, через 20-45с обличчя стає синюшним, виникають генералізовані епілептиформні судоми з мимовільним сечовипусканням і дефекацією. Через 1хв зупиняється дихання, зіниці розширюються, на світло не реагують, шийні вени набряклі, не пульсують, артеріальний пульс, тони серця, артеріальний тиск не визначаються. Напад може закінчитися смертю. При перших скороченнях серця червоніє обличчя, швидко відновлюється свідомість, але спостерігається ретроградна амнезія. Протягом тривалого часу зберігається загальна слабкість, біль у кінцівках.
Блокади ніжок і гілок пучка Гіса – це сповільнення або повне припинення проведення імпульсу по одній, двох або трьох гілках пучка Гіса. Причинами цих блокад стають інфаркт міокарду, кардіосклероз, міокардити, захворювання, що супроводжуються гіпертрофією лівого шлуночків, вираженою інтоксикацією. Частота, ритм серця при цьому не змінюються, діагноз встановлюється на підставі характерних змін ЕКГ.
Дії медичних працівників при минущих аритміях розглядаються в алгоритмі
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1483 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |
|