АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога при колапсі

Прочитайте:
  1. Анафілактичний шок. Патогенез, клінічні варіанти перебігу, невідкладна допомога.
  2. Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
  3. Види утоплення. Перша допомога.
  4. Гострі патологічні стани (печінково-больовий синдром, гравітаційний шок, гіпоглікемічний стан тощо), причини виникнення, невідкладна допомога
  5. Долікарська допомога при еклампсії
  6. Долікарська допомога при загрозливому розриві матки
  7. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА У РАЗІ ТРАВМ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ
  8. Допомога при ускладненнях наркозу
  9. Класична ручна допомога.
  10. Лекція 3. Перша допомога при травмах (переломи, вивихи, поранення)
Оснащення: - тонометр, фонендоскоп; - годинник з секундною стрілкою; - ємкості з напитками; - грілки з теплою водою температурою 50-600С; - рушники; - тепла ковдра; - шприци та голки для п/шкірних, в/венних ін’єкцій; - бікс зі стерильними матеріалами, інструментами; - одноразові системи для в/венного краплинного введення ліків; - штатив; - лейкопластир; - носові трубки; апарат Боброва з дистильованою водою температурою 37-380; - джерело кисню (централізована система подачі кисню, портативний кисневий апарат); - медичний термометр; - набір для промивання шлунка; - ємкості з дезінфікуючими розчинами; - гумові рукавички; - аптечка «АнтиСНІД». Протишоковий набір; - ноші. Лікарські засоби. Розчини в ампулах: - кордіаміну 2,0; - кофеїн-бензоату натрію 10%-1,0; - сульфокамфокаїну 10%-1,0; - мезатону 1%-1,0; - норадреналіну 0,2%-1,0; - преднізолону 3%-1,0; - допаміну 0,5%; 4% -5,0 - добутаміну 0,25 (порошок) - Розчини у флаконах: - реосорбілакт, сорбілакт - 200,0; - глюкози 5%-200,0; 500,0; - натрію хлориду 0,9%-200,0; 500,0; - натрію гідрокарбонату 0,4%-200.
Етапи Обґрунтування
1. Представитися (якщо в цьому є необхідність) пацієнту, запропонувати йому свою допомогу, отримати його згоду Невідкладна долікарська допомога (виконання незалежної функції медсестрою)
Дії 1-8 виконує медичний працівник там, де настав колапс, якщо пацієнт перебуває в стаціонарі, їх здійснює палатна, чергова медсестра.
1. Представитися (якщо в цьому є необхідність) пацієнту, запропонувати йому свою допомогу, отримати його згоду 1.1. Повідомити негайно лікаря про стан пацієнта, не залишаючи його на самоті: - Викликати бригаду «Швидкої допомоги, якщо пацієнт перебуває дома. - Послати за лікарем будь-кого з молодшого медичного персоналу, якщо пацієнт перебуває в стаціонарі. Виказується повага до прав людини, налагоджуються контакти медичного працівника з пацієнтом.     Забезпечується послідовність в діях медичного персоналу, подальше надання пацієнтові кваліфікованої медичної допомоги. Забезпечується постійна присутність медичного працівника для спостереження за пацієнтом і своєчасних втручань
2. Подбати про власну безпеку, застосувати маску, гумові рукавички або імпровізовані засоби захисту Усуваються можливість потрапляння крові на шкіру і слизові оболонки медичного працівника, зменшується ризик його інфікування ВІЛ, гепатитом В, С, Д тощо.
3. Надати пацієнтові положення Тренделенбурга – з дещо опущеною головою і піднятим нижнім кінцем ліжка. Покращуються гемодинаміка та кровопостачання головного мозку, стан пацієнта.
4. Обстежити пацієнта: · Виявити причину виникнення даного стану, розпитавши, по можливості, пацієнта або оточуючих його осіб, чи ознайомившись з медичною документацією; · Звернути увагу на стан свідомості, колір шкіри, її вологість, наповненість периферичних судин; · Оглянути блювотні маси та випорожнення пацієнта, оцінити їх забарвлення, консистенцію (наприклад, блювотні маси у вигляді кавової гущі, дьогтеподібні випорожнення при шлунковій кровотечі); · Провести дослідження пульсу; · Виміряти АТ; · Виміряти температуру тіла.   Здійснюється первинна діагностика. Визначається причина виникнення колапсу.   Оцінюється тяжкість стану пацієнта. Обирається, в залежності від етіології, тактика надання невідкладної допомоги.
5. Повідомити пацієнта та/або його родичів про результати досліджень та про ваші подальші дії, отримати його згоду. Реалізується право пацієнта на інформацію. Виявляється повага до гідності людини. Створюються умови для взаємодії пацієнта і медичного працівника.
6. Забезпечити широку аерацію: 6.1. Відкрити вікно для доступу свіжого повітря, якщо пацієнт перебуває дома; 6.2. Зробити інгаляцію зволоженого кисню 2-3л/хв. в умовах стаціонару або «Швидкої допомоги». Усувається несприятливий вплив гіпоксії на тканинний метаболізм.
7. Обрати варіант надання допомоги в залежності від причин колапсу. 7.1. При критичному зниженні температури: -дати пацієнту гарячий міцний чай або каву; - покласти до ніг грілки; - вкрити пацієнта теплою ковдрою, обкласти грілками. 7.2. При внутрішній кровотечі: - виконати дії перелічені в алгоритмах «Невідкладна допомога при легеневій кровотечі», «Невідкладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі», які спрямовані на зупинку кровотечі. 7.3. При харчовій токсикоінфекції: - промити шлунок, якщо це дозволяє стан хворого (після консультації лікаря); - давати пити рідину – 100-120мл на 1кг маси тіла на добу.     Використовується дія кофеїну, що міститься в напоях, на судинно-руховий центр. Здійснюється зігрівання пацієнта.     Виключається етіологічний чинник, що викликав гостру судинну недостатність.   Виводяться токсичні речовини, що несприятливо впливають на тонус судин. Відновлюється ОЦК.
8. Підготувати до приходу лікаря (в умовах стаціонару) медикаменти для парентерального введення з наведеного переліку. Досягається економія часу при подальшому наданні допомоги пацієнту
Лікарська допомога (виконання залежної функції медсестрою)
Наступні дії 9 – 13 здійснюються фельдшером швидкої допомоги або медпункту, там, де настав колапс – дома, на підприємстві тощо, тому що хворого не можна транспортувати, доки не нормалізується стан. В умовах стаціонару їх виконує медична сестра процедурного кабінету, чергова медсестра за призначенням лікаря.
9. Забезпечити доступ до периферійної вени. 9.1. Підготувати стерильний набір для пункції та катетеризації підключичної вени. Асистувати лікарю під час проведення маніпуляції Створюється можливість введення ліків
10. При колапсі, що зумовлений критичним зниженням температури ввести один з перелічених препаратів: - кордіамін 1-2мл п/шкірно; - розчин кофеїну-бензоату натрію 10% 1-2мл п/шкірно; - розчин сульфокамфокаїну 10% 1-2мл п/шкірно; - розчин мезатону 1% 1мл п/шкірно або в/венно струмінно з 10мл 0,9% розчину натрію хлориду; - розчин норадреналіну 0,2% 1-2мл з 200мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину натрію хлориду в/венно краплинно зі швидкістю 20-30 крапель за хвилину; - розчин допаміну 0,5% або 4% 5мл з 400мл ізотонічного розчину натрію хлориду (розчину глюкози 5%) в/венно краплинно (дозу від 2 до10мкг/кг/хв.та швидкість введення розраховує лікар). - розчин добутаміну 250мг у 500мл ізотонічного розчину натрію хлориду (дозу та швидкість введення від 2 до20мкг/кг/хв. розраховує лікар); 10.1. Вводити пресорні аміни під контролем АТ і частоти пульсу.   Відбувається стимуляція бульбарних центрів головного мозку, нормалізується судинний тонус.   Усуваються розлади кровообігу в мікроциркуляторному руслі.   Визначається за клінічним ефектом необхідна доза препарату.
11. При колапсі, що зумовлений крововтратою виконати дії, які описані в алгоритмах «Невідкладна допомога при легеневій кровотечі», «Невідкладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі». Забезпечується зупинка кровотечі та відновлення ОЦК    
12. При колапсі, що зумовлений харчовою токсикоінфекцією та зневодненням, здійснювати заходи, що спрямовані на регідратацію: - вводити в/венно струминно або крапельно реосорбілакт, сорбілакт,, 0,9% розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози (кількість рідини, швидкість введення визначається лікарем залежно від ситуації); - застосовувати в разі необхідності судинні засоби та пресорні аміни, про які йшлося в п.10.     Відновлюється ОЦК, покращуються показники гемодинаміки, створюються сприятливі умови для роботи серця.     Нормалізується тонус судин.
Увага!Не можна використовувати судинні засоби раніше, ніж будуть усунені симптоми зневоднення та відновлений ОЦК. Посилення діяльності серця при напівпорожньому судинному руслі може спричинити зупинку серця та смерть.
13. При колапсі будь-якого походження, якщо попередні заходи виявилися неефективними, то: - ввести розчин преднізолону 3% 3-5мл в/венно струминно з 10,0мл ізотонічного розчину натрію хлориду або краплинно в системі; - здійснити, якщо є доведеним тяжкий метаболічний ацидоз (рH<7,0), в/венне краплинне введення розчину натрію бікарбонату 4% 200 – 400мл.   Використовується неспецифічна протишокова дія препарату, здібність його сприяти нормалізації АТ   Усувається порушення лужно-кислотної рівноваги – ацидоз.
14. Продезінфікувати використане обладнання, інструменти, матеріали, рукавички, блювотні маси, промивні води. Забезпечується інфекційна безпека. Здійснюється профілактика внутрішньо лікарняної інфекції.
Подальша тактика після покращення стану пацієнта
15. Обтерти шкіру пацієнта рушником, змоченим теплою водою, висушити. Забезпечується чистота і сухість шкіри, створюються комфортні умови для пацієнта.
16. Змінити натільну і постільну білизну. Виказується повага до гідності людини, створюються комфортні умови для пацієнта.
17. Транспортувати пацієнта після стабілізації АТ на рівні помірної систолічної гіпотензії - 80-90 мм рт.ст., на ношах з дещо опущеним головним кінцем в реанімаційне відділення або в профільну клініку залежно від захворювання, що спричинило колапс. Забезпечується послідовність дій медичних працівників, надання кваліфікованої медичної допомоги.
18. Продовжувати спостереження і догляд за пацієнтом, що перебуває у стаціонарі - контролювати АТ, пульс; вимірювати температуру тіла; доглядати за шкірою. Попереджаються рецидиви колапсів.

Шок – це важка форма серцево-судинної недостатності, в патогенезі якої вирішальне значення має зменшення серцевого викиду, гіповолемія, гіпоперфузія життєво важливих органів внаслідок порушення мікроциркуляції, гіпотензія, що спричиняє порушення функції багатьох органів.

Причинами шоку є:

· Різко виражений больовий синдром, що супроводжує травми, інфаркт міокарда, гострий панкреатит, печінкову та ниркову кольки, опіки;

· Зневоднення в разі нестриманого блювання, опіків, проносів;

· Кровотечі зі значною втратою крові;

· Виражені інтоксикації при гострих та хронічних захворюваннях;

· Гострі алергічні реакції, тощо.

 

За патогенезом розрізняють наступні види шоків:

а)первинно-гіповолемічний (геморагічний, травматичний, опіковий, електричний, холодовмй, дегідраційний);


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2662 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)