|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Невідкладна допомога при нападі жовчної (печінкової) кольки
| Оснащення:
- грілка, наповнена водою температурою 50-60оС;
- рушник;
- тонометр, фонендоскоп;
- шприці та голки для п/шкірних, в/м’язових, в/венних ін’єкцій;
- бікс зі стерильними матеріалами, інструментами;
- джгут, клейончасті подушечки;
- етиловий спирт 70%;
- гумові рукавички;
- маска, окуляри, клейончастий фартух;
- ємкості з дезінфікуючими розчинами;
- портативний киснево-наркозний апарат;
- аптечка «АнтиСНІД, протишоковий набір.
| Лікарські засоби для парентерального введення.
Розчини в ампулах:
- платифіліну гідротартрат - 0,2% - 1,0;
- атропіну сульфат - 0,1% - 1,0;
- метацину - 0,1% - 1,0;
- папаверину гідрохлорид - 2% - 2,0;
- но-шпа - 2% - 2,0;
- анальгіну - 50% - 2,0;
- димедролу - 1% - 1,0;
- баралгіну - 5,0;
- натрію хлориду 0,9% - 10,0.
| | Етапи
| Обґрунтування
| | Невідкладна долікарська допомога
(виконання незалежної функції медсестрою)
| | Дії 1-6 виконує в позалікарняних умовах медичний працівник, що опинився на місці події, в умовах стаціонару – палатна або чергова медсестра
| | 1. Представитися (якщо в цьому є необхідність) пацієнту, запропонувати йому свою допомогу, отримати його згоду
1.1. Повідомити негайно лікаря про стан пацієнта, не залишаючи його на самоті:
- Послати за лікарем будь-кого з молодшого медичного персоналу, якщо пацієнт перебуває в умовах стаціонару.
- Викликати бригаду «Швидкої допомоги», якщо пацієнт перебуває дома.
| Виказується повага до прав людини, налагоджуються контакти медичного працівника з пацієнтом.
Забезпечується безперервне спостереження за пацієнтом медичним працівником та надання йому екстреної долікарської допомоги.
| | 2. Подбати про власну безпеку, одягти маску, рукавички або імпровізовані засоби захисту.
| Попереджається потрапляння біологічних рідин на шкіру і слизові оболонки. Усувається ризик інфікування особи, що надає допомогу.
| | 3. Обстежити пацієнта:
· Звернути увагу на положення в ліжку;
· Виміряти температуру тіла.
· Оцінити колір, стан шкіри, склер;
· Визначити характеристики пульсу;
· Виміряти АТ;
· Виявити характер та локалізацію болю, наявність симптомів Мерфі, Ортнера, Кера тощо
| Здійснюється первинна діагностика.
Оцінюється важкість стану.
Обирається подальша тактика.
| | 4. Повідомити пацієнта та /або його родичів про результати дослідження і про ваші подальші дії. Отримати їх згоду.
| Реалізується право пацієнта на інформацію, виявляється повага до гідності людини. Створюються умови для взаємодії пацієнта і медичного працівника.
| | 5. Покласти грілку на праве підребер’я.
| Забезпечується розслаблення гладкої мускулатури стінки жовчного міхура та проток.
| | Увага! Застосовувати грілку можна тільки при підтвердженому діагнозі печінкової кольки.
| Враховується, що при гострому холециститі, гострому апендициті може бути подібна симптоматика, але вживання теплових процедур при цьому заборонено.
| | 6. Підготувати (в умовах стаціонару) медикаменти з наведеного вище переліку
| Досягається економія часу при подальшому наданні допомоги пацієнту
| | Лікарська допомога
(виконання залежної функції медсестрою)
| | Наступні дії 7-8 виконуються фельдшером «Швидкої допомоги» в домашніх умовах або в машині під час руху, в умовах стаціонару - медичною сестрою процедурного кабінету, черговою медсестрою за призначенням лікаря.
| | 7. Ввести пацієнту такі препарати:
7.1. М-холінолітики п/шкірно або в/м’язово:
- розчину метацину 0,1% 1мл;
- розчину атропіну сульфату 0,1% 1мл;
- розчину платифіліну гідротартрату 0,2% 1мл.
7.2. Міотропні спазмолітики в/м’язово:
- розчину папаверину гідрохлориду 2% 2мл;
- розчину но-шпа 2% 2мл.
7.3. Ненаркотичні анальгетики в/м’язово або в/венно в комбінації з дімедролом:
- розчну анальгіну 50% 2мл;
- розчину димедролу 1% 1мл.
7.4. Застосувати при інтенсивному, стійкому больовому синдромі. баралгін
5 мл в/м’язово або в/венно струмінно дуже повільно з розчином натрію хлориду 0,9% - 10мл.
|
Усувається спазм гладкої мускулатури жовчного міхура та проток, здійснюється протиблювотна дія, зменшується нудота.
Забезпечується антиспастична дія, посилення знеболюючого ефекту М-холінолітиків, здійснюється помірна седативна дія.
Реалізується знеболювальний та заспокійливий ефекти.
Посилюються знеболюючий та антиспастичний ефекти.
| | 8. Брати участь в проведенні наркозу закисом азоту за допомогою портативного киснево-наркозного апарату, якщо наступне транспортування буде тривалим.
| Здійснюється адекватне знеболювання, профілактика виникнення шоку.
| | 9. Дезінфікувати використане обладнання, інструменти, матеріали.
| Забезпечується інфекційна безпека, здійснюється профілактика ВЛІ
| | Подальша тактика
| | 10. Рекомендувати звернутися до сімейного або дільничного лікаря, якщо діагноз відомий і напад усунено
10.1 Госпіталізувати у хірургічне відділення бригадою «Швидкої допомоги» на ношах, якщо:
- напад відбувся вперше (незалежно від того, усунено біль чи ні)
- діагноз відомий, а напад не усунено протягом 2-3 годин
| Здійснюється подальше спостереження за хворим, його лікуванням, профілактика ускладнень. Забезпечується послідовність дій медичних працівників.
| | 11. Визвати на консультацію хірурга для вирішення питання про переведення хворого у хірургічне відділення, якщо пацієнт перебуває в терапевтичному відділенні
| Див. п. 10
| | | | |
12. ПЕЧІНКОВА КОМА
13. ГОСТРА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ
Гостра ниркова недостатність (ГНН) – це клінічний синдром, що розвивається при швидкому порушенні функції нирок і характеризуються накопиченням в крові продуктів білкового обміну (азотистих шлаків) і неспроможністю нирок підтримувати гомеостаз.
Причини ГНН можна розділити на 3 групи: преренальні, ренальні і постренальні.
Преренальні причини – це, насамперед, шок (травматичний, бактеріемічний, геморагічний, кардіогенний та ін.) При цьому тиск в у капілярах нирок знижується нижче рівня фільтрації – шокова нирка. Велике значення мають захворювання, що спричинять дефіцит води і натрію хлориду (тобто такі, що супроводжуються профузними блюванням і проносами).
Ренальні причини – цеураження паренхими нирок нефротоксичними речовинами (анілін,антифриз, інсектициди, пестициди, зміїна та бджолина отрута, отруйні гриби, деякі медикаменти, наприклад сульфаніламіди тощо) – токсична нирка, а також при гемолізі, міолізі, гострому гломерулонефриті, пієлонефриті, інфекційних захворюваннях.
Постренальні причини – це порушення прохідності сечових шляхів внаслідок наявності каменів, пухлин тазових органів і сечового міхура.
Перебіг ГНН розділяється на 4 стадії:
І. Початкова стадія настає з моменту дії етіологічного чинника і триває до появи перших клінічних ознак ГНН (від кількох годин до кількох діб);
ІІ. Оліго-анурічна стадія триває в середньому від 5 до 15 діб. Олігурією вважають зниження діурезу (менше 400мл на добу, під час активної інфузійної терапії - менше 500мл за добу). Добовий діурез менше за 50мл свідчить про наявність анурії.
В крові збільшується вміст сечовини, креатинину; з’являються симптоми уремічної інтоксикації і гіпергідратації. Хворі скаржаться на сухість, гіркий присмак у роті, спрагу, нудоту, блювання. Наростають слабкість, сповільнення психічного сприйняття, загальна скутість. Іноді наявне психомоторне збудження, що протікає за типом делірію. Якщо анурія триває більше 4-5 діб, періодично розвиваються приступи генералізованих клоніко-тонічних судом з втратою свідомості і зупинкою дихання протягом 1-3х хвилин.
При огляді відзначають такі ознаки гіпергідратації, як пастозність шкіри і слизових оболонок, набряки, різку контурованість периферичних вен.
На шкірі пацієнта часто можна побачити кристали сечовини, що нагадують іній. Можуть з’явитися гнійничкові ураження шкіри. Характерним є аміачний запах повітря, що видихається, велике шумне дихання Кусмауля або дихання Чейн-Стокса. У легенях вислуховується жорстке дихання, застійні хрипи. Ураження серця проявляється розвитком міокардиту, перикардиту. Поступова прогресує ниркова гіпертензія. Через гіпергідратацію і ураження серцево-судинної системи існує високий ризик виникнення гострої лівошлуночкової недостатності, набряку легень Розвиваються уремічний стоматит, гастрит, коліт. Внаслідок прогресування ГНН спостерігається геморагічний синдром, що характеризується такими ознаками: наявність петехіальних висипів, симптоми «джгута» і «щипка», утворення гематом у місцях ін’єкцій, підвищена кровоточивість у місцях катетеризації великих вен, носові, шлунково-кишкові, легеневі, маткові кровотечі. У тяжких випадках настає уремічна кома.
ІІІ. Стадія відновлення складається з фази раннього діурезу і фази поліурії і відновлення концентраційної функції нирок.
Перша починається з поступового збільшення кількості сечі на 100-200мл за добу, триває до 2-7 діб. З часом кількість сечі зростає до 2-5л за добу і більше. Спочатку відновлюється тільки видільна функція нирок, пізніше – концентраційна функція. Поступово нормалізуються показники водного балансу, зменшується азотемія. Але і в цей період існує загроза для життя хворого.Залишається затяжна анемія. Через зниження імунітету виникають численні інфекційні ускладнення – застійні пневмонії, гострий пієлонефрит, нагнивання післяопераційних ран, постін’єкційні абсцеси, що можуть спричинити розвиток сепсису. Тривалість стадії – від 15 діб до 3-6 місяців.
ІV. Повне одужання. Повністю функція нирок відновлюється протягом 6-12 місяців.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2030 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |
|
