|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоку
| Оснащення:
- тонометр;
- джгути, клейончасті подушечки;
- джерело кисню (киснева подушка, централізована система подавання кисню, портативний кисневий апарат);
- носова канюля, носовий катетер;
- апарат Боброва, заповнений дистильованою водою, температурою 37-380С;
- портативний апарат для ШВЛ;
- 2-4 грілки з водою температурою 50-600С;
- міхур з льодом;
- кухоль Есмарха;
- система для промивання шлунку;
- спейсер;
- небулайзер;
- електрокардіограф;
- шприці одноразові;
- лейкопластир;
- системи для в/венних крапельних вливань;
- штатив;
- бікс зі стерильними матеріалами, інструментами;
- гумові рукавички;
- маска, окуляри, клейончастий фартух;
- етиловий спирт 70%;
- ємкості з дезінфікуючими розчинами.
- аптечка «АнтиСНІД»; протишоковий набір;
- ноші.
| Лікарські засоби для інгаляційного введення.
Кишенькові інгалятори:
- β2-агоністи («Беротек», «Сальбутамол», «Тербутамін»);
- антихолінергічні препарати («Атровент», «Іпрапропіума бромід»);
- комбіновани препарати («Беродуал», «Дітек»).
Лікарські засоби для парентерального введення.
Розчини в ампулах:
- адреналіну гідрохлориду 0,1% - 1,0;
- норадреналіну 0,2% - 1,0;
- супрастину 2% - 1,0;
- димедролу 1% - 1,0
- еуфіліну 2% -10,0;
- дексаметазону 0,4% - 2,0 (4мг в 1мл);.
- преднізолону 3% - 1,0 (30 мг в 1 мл);
- фуросеміду 2% -2,0
- сібазону 0,5% 2мл
- оксібутірату натрію 20% 10 -20мл
- тіопенталу натрію 0,5 – 1,0 порошку
- глюкози 40% - 20,0 та інші препарати з протишокового набору;
- глюкагену 1мг порошку;
- Вода для ін’єкцій 10,0.
Розчини у стерильних флаконах:
- пеніцилінази 1000000 ОД порошку;
- натрію хлориду 0,9% 200,0 - 400,0;
- реополіглюкіну 400,0;
- натрію гідрокарбонату 4%-200,0.
| | Етапи
| Обґрунтування
| | Невідкладна долікарська допомога
(виконання незалежної функції медсестрою)
| | Дії 1 – 11 виконуються медсестрами процедурного кабінету, оскільки анафілактичний шок найчастіше виникає при парентеральному введенні препаратів. Якщо шок настав за межами лікувального закладу (укус бджоли тощо), допомогу надають медики, що стали свідками події, персонал «Швидкої допомоги».
| | 1. Припинити терміново введення препарату. Залишити голку в вені, якщо шок настав під час в/венної ін’єкції. Замінити шприц або систему.
| Забезпечується стійкий зв'язок з периферійною веною.
| | Примітка 1: в маніпуляційному кабінеті доцільно мати заздалегідь підготовану систему з фізіологічним розчином, якщо є ризик виникнення анафілактичного шоку
| | 3. Розпочати і проводити в разі клінічної смерті серцево-легеневу реанімацію (етапи АВС)
3.1. Подбати при цьому насамперед про власну безпеку: використати, якщо вони досі не були використані, індивідуальні засоби захисту, одноразовий пристрій для штучного дихання
| Див. відповідний алгоритм
Попереджається потрапляння біологічних рідин на шкіру та слизові оболонки реаніматора. Знижується ризик інфікування особи, що надає допомогу.
| | 4. Здійснити заходи, що попереджають подальше надходження алергену в організм пацієнта:
4.1.Видалити при укусі бджоли жало, при цьому не стискувати його, не користуватися пінцетом.
4.2.Покласти міхур з льодом або холодний компрес на місце ін’єкції або укусу на 15хв;
4.3.Накласти за можливістю джгут вище місця укусу комахи або п/шкірної, в/венної ін’єкції так, щоб перекрити і вени, і артерії. Накладати джгут не більше, ніж на 25хв.
|
Попереджається додатковий викид отрути в
місце укусу.
Сповільнюються або припиняються всмоктування та дія алергену.
Попереджаються розлади кровообігу в кінцівці
| | 5.Надати пацієнту положення лежачи на спині, повернути голову на бік.
5.1. Посадити пацієнта, якщо дозволяє його стан, з фіксованим плечовим поясом при утрудненні дихання
| Покращується постачання кров’ю головного мозку, забезпечується профілактика аспірації блювотних мас, западання язика.
Полегшується дихання.
| | 6. Звільнити пацієнта від одягу, що стискує тіло, відчинити вікно, розпочати оксигенотерапію, якщо пацієнт перебуває в стаціонарі або в умовах «Швидкої допомоги».
| Здійснюється широка аерація, покращується постачання організму киснем.
| | Примітка 2:дії 1-6 виконуються дуже швидко, майже одночасно.
| | 7. В залежності від шляху потрапляння алергену в організм пацієнта:
7.1. Обколоти місце в/м’язової, п/шкірної ін’єкції або укусу 0,01% розчином адреналіну (розчинити 1мл 0,1% розчину в 10мл ізотонічного розчину натрію хлориду);
7.2. Промити шлунок, поставити очисну клізму, якщо алерген потрапив в організм через травний канал.
|
Звужуються судини, уповільнюється всмоктування алергену
Виводиться алерген з організму хворого.
| 1. Обстежити пацієнта:
- Перевірити стан показників АВС.
- Оцінити рівень змін свідомості пацієнта (збудження, тривожність, розгубленість, загальмованість, втрата свідомості).
- Оглянути шкіру, звернути увагу на її колір, характер висипань.
- Виявити характер задишки.
- Підрахувати кількість дихальних рухів.
- Визначити характеристики пульсу..
- Виміряти АТ
- Зробити за можливістю ЕКГ
| Здійснюється первинна діагностика, оцінюється важкість стану пацієнта, обирається подальша тактика.
| | 9. Застосувати інгаляційні препарати, якщо є симптоми бронхоспазму та погроза асфіксії (β2-агоністи, антихолінергічні, комбіновані препарати – див. алгоритм «Надання невідкладної допомоги при бронхіальній астмі»).
- за допомогою кишенькового інгалятора;
- за допомогою спейсера або небулайзера (за можливістю) в умовах стаціонару.
| Розслаблюється гладка мускулатура стінки бронхів, знижується проникливість судин, зменшується набряк слизової оболонки бронхів.
Забезпечується висока дисперсність аерозолів, можливість введення досить високих доз препаратів, оптимальні шляхи їх доставки.
| | 10. Проінформувати пацієнта та/або його родичів про стан, в якому він знаходиться. Отримати згоду на подальші дії.
| Забезпечується право людини на інформацію, виказується повага до гідності пацієнта.
| | Лікарська допомога
(виконання залежної функції медсестрою)
| | Наступні дії 11 -20 виконуються в домашніх умовах фельдшером «Швидкої допомоги», в поліклініці, стаціонарі – медичною сестрою процедурного кабінету, черговою медсестрою за призначенням лікаря
| | 11. Налагодити постійний зв’язок з периферійною (центральною) веною.
| Забезпечується постійна перфузія лікарських засобів.
| | 12. Розпочати в/венне крапельне введення розчину адреналіну 0,1 % 0,5 мл (норадреналіну 0,2% 1-2мл) в 100мл ізотонічного розчину натрію хлориду
| Відбуваються підвищення тонусу судин, АТ, розширення дрібних бронхів, бронхіол. Реалізується ефект адреналіну як сильного інактиватора гістаміноподібних речовин.
| | 13. Ввести в/м’язово чи в/венно струмінно в систему 4-8 мг дексаметазону або 120 мг преднізолону в 10мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
| Зменшується проникливість судин, набряк слизової оболонки бронхів, покращується скорочувальна здатність міокарда, що сприяє підвищенню АТ.
| | 14.Ввести в/м’язово чи в/венно в легких випадках або після стабілізації показників гемодинаміки антигістамінні препарати: розчину супрастину 2% 2- 4мл або розчину димедролу 1% 5мл
| Купується дія біологічно активних речовин – медіаторів алергії.
Враховується можливість препаратів справляти гіпотензивну дію.
| | 15. Ввести в/м’язово в місце ін’єкції одноразово 1 000 000 ОД пеніцилінази у 2мл ізотонічного розчину натрію хлориду, якщо причиною шоку є пеніцилін
| Гальмуються алергійні властивості пеніциліну
| | 16. Здійснювати в/венне крапельне введення лікарських засобів:
- реополіглюкін – 400мл,
- 4% розчин натрію гідрокарбонату в окремій системі – 200мл.
|
Нормалізується гемодинаміка.
Проводиться корекція кислотно-лужного стану крові.
| | Примітка 3: об’єм інфузійної терапії залежить від швидкості відновлення гемодинаміки і в тяжких випадках може становити декілька літрів.
| | Увага!Інфузійна терапія не проводиться, коли виявляють набряк легенів, головного мозку
| Попереджається можливість наростання небажаних явищ.
| | 17. Повторити в/венне введення кортикостероїдів при відсутності ефекту протягом 0,5 -1год..
| Попереджаються погіршення стану пацієнта, загроза асфіксії.
| | При астматичному варіанті анафілактичного шоку:
18. Ввести в/венно повільно розчин еуфіліну 2% – 10мл з 10мл 0,9% розчину натрію хлориду.
18.1 Продовжити інгаляційне введення β2-агоністів, антихолінергічних та комбінованих препаратів
18.2. Підготувати набір для інтубації трахеї та асистувати лікарю під час маніпуляції, якщо явища гострої дихальної недостатності прогресують.
|
Усовуються бронхоспазм, загроза асфіксії
| | При церебральному варіанті анафілактичного шоку
19. Застосувати сечогінні препарати (розчин фуросеміду 2% 2-4мл)
19.1. Ввести при судомах розчин сібазону 0,5% 2мл в/м’язово, або розчин оксібутірату натрію 20% 10 -20мл, або розчин тіопенталу натрію 0,1 – 0,2 в розведенні 1: 100 в/венно.
|
Усуваються явища набряку головного мозку
Реалізується протисудомний ефект препаратів
| | Увага! при використанні тіопенталу-натрію мати напоготові шприц для в/венного або в/м’язового введення з кордіаміномабо розчином бемегриду 0,5% 10мл
| Враховується ризик виникнення зупинки дихання (апное) при використанні препарату, створюються умови для надання негайної допомоги.
| | 20. Розвести та ввести пацієнту, який отримував β-адреноблокатори, глюкаген 1-2мг в/м’язово або в/венно
| Стимулюється викид катехоламінів, що сприяє виведенню із шоку пацієнтів, які через прийом β-адреноблокаторів нечутливі до дії адреналіну.
| | 21. Транспортувати пацієнта, який отримав допомогу дома або в поліклініці в алергологічне відділення після усунення явищ шоку.
| Створюються можливості для подальшого лікування пацієнта та спостереження за ним
| | 22. Зробити запис в амбулаторній карті хворого про перенесений анафілактичний шок та надану допомогу. Вказати, який препарат викликав шок на титульному листі
| Забезпечується послідовність дій медичних працівників в майбутньому.
| | 23. Продезінфікувати використане обладнання, інструменти, рукавички.
| Здійснюється профілактика ВЛІ.
| | Подальша тактика після стабілізації стану пацієнта
| | 24. Здійснювати спостереження за пацієнтом, оцінювати стан шкіри (колір, наявність висипань), характер дихання, показники пульсу, АТ, добовий діурез, дані ЕКГ
| Забезпечується послідовність дій медичних працівників, спрямованих на профілактику ускладнень та подальше лікування пацієнта.
| | 25. Здійснювати догляд, спостереження за пацієнтом протягом кількох годин, краще у відділенні інтенсивної терапії, виконувати призначення лікаря
| Попереджається поява ускладнень, забезпечується гідне існування в лікарні, прискорюється покращення загального стану. Забезпечується кваліфіковане лікування.
| | 26. Навчити пацієнта правилам профілактики загрозливих ситуацій:
· Не користуватися парфумами та ароматичними речовинами, виходячи на вулицю;.
· Не приймати на вулиці їжу, тримати пляшки з напоями закритими;
· Не наближуватися до квітів, гниючих фруктів, харчових продуктів, закривати баки для сміття;
· Не гуляти босоніж на вулиці;
· Поставити на вікна сітку від комах;
· Мати при собі документ, що засвідчує діагноз, інструкцію щодо надання допомоги при анафілактичному шоку;
· Перебувати 30 хв. біля маніпуляційного кабінету після введення препаратів, проведення профілактичних щеплень
| Попереджається повторне виникнення анафілактичного шоку та небезпека для життя хворого.
Забезпечується можливість своєчасного надання невідкладної допомоги в разі виникнення анафілактичного шоку.
|
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Апанасенко Б.Г., Чепкий Л.П. Швидка медична допомога. – К.: Вища шк., 1992. – 243 с.
2. Внутрішня медицина: Терапія: Підручник / Н.М. Cередюк, І.П. Вакалюк, О.С. Стасишин та ін. – К.: Медицина, 2006. – 688 с.
3. Медицина неотложных состояний: учебник/И.С. Зозуля, А.В. Вершигора, В.И. Боброва и др.; под ред. И.С. Зозули. – К.: Медицина, 2008. – 696с.
4. Грицюк А.И. Неотложные состояния в клинике внутренних болезней. – К.: Здоров’я, 1985. – 592 с.
5. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я. Клінічна фармакологія: У 2 т. – Харків: Основа, 1996. – Т.1. – 528 с.
6. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я. Клінічна фармакологія: У 2 т. – Харків: Основа, 1996. – Т.2. – 704 с.
7. Левченко В.А., Середюк Н.М., Вакалюк І.П. та ін. Внутрішні хвороби. – Львів: Світ, 1995. – 440 с.
8. Маколкин В.И., Овчаренко С.И. Внутренние болезни. – М.: Медицина, 1994.- 464 с.
9. Кетлин С. Омэн, Джейн Козиол – Мак Лейн «Секреты неотложной медицины» Изд. Бином Москва, 2011. -568с.
10. Наказ МОЗ України №365 від 18.12.1997 р. «Про затвердження порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у державних та комунальних закладах охорони здоров’я»
11. Наказ МОЗ України № 24 від 17.01.2005 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».
12. Наказ МОЗ України №356 від 22.05.2009 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Ендокринологія»».
13. Наказ МОЗ України № 384 від 09.06.06 «Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз».
14. Наказ МОЗ України N 128 від 19.03.2007 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія"».
15. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – 35с.
16. Нетяженко В. З. Гострий коронарний синдром. Діагностичні заходи та алгоритми лікування. Асоціація лікарів-інтерністів України – Київ, 2009. – 194с.
17. Паращак Г.П., Баран С.В., Стасишин О.С. та ін. Внутрішні хвороби. – К.: Здоров’я, 1994. – 350 с.
18. Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. – К.: Моріон, 1999. – 51 с.
19. Самура Б.А., Малая Л.Т., Визир А.Д. и др. Фармакотерапия: В 2 т. – Харьков: Прапор – Изд-во НФАУ, 2000. Т. – 1. – 672 с.
20. Самура Б.А., Малая Л.Т., Визир А.Д. и др. Фармакотерапия: В 2 т. – Харьков: Прапор – Изд-во НФАУ, 2000. Т. – 2. – 656 с Середюк Н.М. Діагностика та лікування невідкладних станів і загострень терапевтичних захворювань / Під заг. ред. Є.М. Нейка. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 496 с.
21. Тейлор Джордж Дж. Основи кардіологічної практики: системний виклад для терапевтів та лікарів родинної практики: Пер. з англ. / За ред. В.З. Нетяженка. – Тернопіль: Лілея, 1999. – 252 с.
22. Шевчук М.Г. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1992. – 240 с.
18. Шегедин М.Б. Шуляр І,А, Подносова Л.М., Дацко Л.П,, Шавала О.Т. Медсестринство у внутрішній медицин: навч. посібник. – К.:Медицина. 2009. – 176с.
19. Шегедин М.Б. Медсестринство в Україні: Навч. Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 280 с.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 3451 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |
|
