АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи дослідження синдрому малабсорбції

Прочитайте:
  1. a. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
  2. A. УЗД, тонкоголкова біопсія с цитологічним дослідження матеріалу.
  3. I. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕМЫ
  4. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  5. III. ОБ'ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
  6. Iv. Запобігання синдрому бластного лізису.
  7. IV. Методика занятия.
  8. IV. Методические рекомендации для самостоятельной проработки.
  9. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  10. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию

Методи дослідження всмоктування жирів. Процес всмоктування жирів розладнюється раніше, ніж інших харчових речивин. Підвищене виділення жиру з калом (стеаторея) спостерігається при багатьох захворюваннях. Велику роль в резорбції жирів відіграють жовчні кислоти. Жовчні кислоти утворюють з жирними кислотами водорозчинні комплекси, які й всмоктуються. В епітеліальних клітинах кишечника відбувається дезінтеграція цих комплексів, жирні кислоти ресинтезуються в тригліцериди, а жовчні кислоти знову поступають у просвіт кишечника.

Тест “спровокованої гіперліпідемії”. При цьому досліджують рівень ліпідів у крові натщесерце і через кожні 2 години після прийому всередину вершкового масла 100г/кг маси тіла. У здорових людей після вживання масла у вказаній кількості рівень ліпідемії (загальні ліпіди) через 4-6 годин зростає на 45-50%.

Мікроскопія калу – найпростіший метод визначення стеатореї. При цьому в калі знаходять нейтральні жири, жирні кислоти, мила (вони забарвлюються у червоний колір суданом).

При СМА І ступеня добова радіоактивність калу в тесті із соняшниковою олією складає 10-20%, П ступеня – 20-30%, Ш ступеня – 30-50%, ІV ступеня – більше 50%.

Методи дослідження всмоктування вуглеводів.

Всмоктуються вуглеводи після розщеплення їх механізмами порожнинного і мембранного травлення до моносахаридів. Тому найпростішим методом дослі­дження всмоктування вуглеводів є викладений вище – глюкозо-галактозо-толе­рантний тест. Плоска глікемічна крива після вживання глюкозо-галактичної суміші стверджує діагноз малабсорбції вуглеводів.

Проба з Д-ксилозою, остання є моносахаридом. Проба з Д-ксилозою найбільш точний тест, який дає найповніше уявлення про стан процесу всмоктування. На всмоктування Д-ксилози не впливають механізми регуляції засвоювання цукру. Прийнята всередину Д-ксилоза скоро з’являється в крові і досягає пікового вмісту через 5 годин. При розладах всмоктування кількість екскретованої Д-ксилози понижується, рівень її в крові підвищується незначно.

Білки всмоктуються після розщеплення їх до амінокислот. Найточнішими є радіоізотопні методи дослідження всмоктування білків. Для цього використовують навантаження альбуміном людської сиворотки, одна з амінокислот якої помічена йод-131. При СМА понижується радіоактивність крові і сечі, зростає радіоактив­ність калу.

Клініко-лабораторні критерії порушення всмоктування основних харчових продуктів.

Синдром стеатореї (жирова диспепсія): стілець надмірний (400-1000 г на добу), рідкий, світлий, сальний (іноді мазеподібний, “пристає” до унітаза, з кислим запахом) мікроскопічно-нейтральний жир, жирні кислоти.

Синдром амілореї (бродильна диспепсія): здуття живота і бурчання в ньому після вживання молока, картоплі, хліба, наявність у стільці слизу, кал пінистий, pH- кисла, мікроскопічно – крохмальні зерна.

Синдром креатореї (гнильна диспепсія): здуття живота і бурчання в ньому після вживання м’яса, дуже неприємне газовиділення (флатуленція), pH – лужна; мікроскопічно – нестравлені м’язеві волокна.

Синдром лієнтореї (порушення всмоктування клітковини, овочів, фруктів): здуття живота і бурчання в ньому після вживання овочів, фруктів. Наявність у стільці нестравлених клаптиків вжитих овочів, фруктів.

Синдром малабсорбції у хворого на хронічний гастрит з секреторною недостатністю може бути усунений призначенням вітаміну В12.

Синдром малабсорбції при хронічному панкреатиті лікують, призначаючи хворому заступну терапію. Зокрема, добрий ефект у разі панкреатогенного СМА дають: панкреатин (1 г 3 рази на день після їди), мексаза, креон (1-2 драже 3-4 рази на день), фестал, комбіцин, енсипан, інтестинол, панкурмен, панкреон, панкреолізат, панзинорм, полізим, дегестал, трифермент.

В таблетці полізиму містяться пепсин, панкреатичні ферменти, целюлоза і геміцелюлоза, жовчні кислоти. Пепсин розчиняється в шлунку, а решта компонентів захищені кислотостійкою оболонкою і звільняються лише у тонкій кишці. Полізим призначають по 2-4 драже після їди (ковтаються, не слід жувати ці драже). Полізим сприяє нормалізації стільця, зменшує здуття живота.

Мексаза – комплексний ферментний препарат, складається з трьох оболонок: зовнішня – бромелаїн, ферменти типу пепсину, він вступає в дію у шлунку (приймає участь в травленні білка); середня – а) дегідрохолева кислота – стимулює перисталь­тику, ліквідує закреп, посилює утворення жовчі печінкою, діє бактерицидно, “допомогає” утримувати холестерин жовчі в розчинному стані, емульгувати жири, посилює зовнішньосекреторну активність підшлункової залози; б) трипсин, амілаза, ліпаза – ферменти підшлункової залози; внутрішня – мексаформ (ентобекс і віоформ), кишкові еубіотики (знешкоджують у кишечнику протея, сальмонели, шігели, кандиди, стиму­люють ріст і розмноження ентерокока). При гепатогенному СМА доцільні препарати жовчі – аллохол, ліобіл (0,2 ´ 4 рази на день після їди), мексаза, полізим.

Ентерогенний СМА.

Первинний СМА. У дітей він спостерігається в умовах нашого клімату при целіакіі, а в субтропічній і тропічній кліматичних зонах – при тропічній спру. У дорослих це – ідіопатична стеаторея.

Целіакія – це вроджений, очевидно, генетично зумовлений дефект епітелію слизової оболонки тонкої кишки, який гістологічно характеризується атрофією слизової, “згладженням” мікровійок. Провокуючим фактором є глютен (клейко­вина), якого багато у пшениці, житі, вівсі, ячмені. Глютену немає у картоплі, рисі, сої, кукурудзі. Ці продукти добре переносяться хворими на целіакію. В той же час вживання хліба, приготовленого з житньої або пшеничної муки, викликає загострення хвороби.

Клініка. Загальна слабкість, вялість, сонливість, поганий апетит, посилене слиновиділення, здуття і бурчання в животі, пронос після приймання їжі або натще серця, спрага, облисіння, крихкість нігтів, поліурія, запаморочення. Шкіра суха, пігментована, понижений тургор. Тріщини кутів ротової порожнини. Язик – яскраво-червоний, чистий, сосочки згладжені. Серце – тахікардія, гіпотонія. Анемія – гіперхромна, типу В12-дефіцитної.

 


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 668 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)