АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Методи дослідження синдрому малабсорбції
Методи дослідження всмоктування жирів. Процес всмоктування жирів розладнюється раніше, ніж інших харчових речивин. Підвищене виділення жиру з калом (стеаторея) спостерігається при багатьох захворюваннях. Велику роль в резорбції жирів відіграють жовчні кислоти. Жовчні кислоти утворюють з жирними кислотами водорозчинні комплекси, які й всмоктуються. В епітеліальних клітинах кишечника відбувається дезінтеграція цих комплексів, жирні кислоти ресинтезуються в тригліцериди, а жовчні кислоти знову поступають у просвіт кишечника.
Тест “спровокованої гіперліпідемії”. При цьому досліджують рівень ліпідів у крові натщесерце і через кожні 2 години після прийому всередину вершкового масла 100г/кг маси тіла. У здорових людей після вживання масла у вказаній кількості рівень ліпідемії (загальні ліпіди) через 4-6 годин зростає на 45-50%.
Мікроскопія калу – найпростіший метод визначення стеатореї. При цьому в калі знаходять нейтральні жири, жирні кислоти, мила (вони забарвлюються у червоний колір суданом).
При СМА І ступеня добова радіоактивність калу в тесті із соняшниковою олією складає 10-20%, П ступеня – 20-30%, Ш ступеня – 30-50%, ІV ступеня – більше 50%.
Методи дослідження всмоктування вуглеводів.
Всмоктуються вуглеводи після розщеплення їх механізмами порожнинного і мембранного травлення до моносахаридів. Тому найпростішим методом дослідження всмоктування вуглеводів є викладений вище – глюкозо-галактозо-толерантний тест. Плоска глікемічна крива після вживання глюкозо-галактичної суміші стверджує діагноз малабсорбції вуглеводів.
Проба з Д-ксилозою, остання є моносахаридом. Проба з Д-ксилозою найбільш точний тест, який дає найповніше уявлення про стан процесу всмоктування. На всмоктування Д-ксилози не впливають механізми регуляції засвоювання цукру. Прийнята всередину Д-ксилоза скоро з’являється в крові і досягає пікового вмісту через 5 годин. При розладах всмоктування кількість екскретованої Д-ксилози понижується, рівень її в крові підвищується незначно.
Білки всмоктуються після розщеплення їх до амінокислот. Найточнішими є радіоізотопні методи дослідження всмоктування білків. Для цього використовують навантаження альбуміном людської сиворотки, одна з амінокислот якої помічена йод-131. При СМА понижується радіоактивність крові і сечі, зростає радіоактивність калу.
Клініко-лабораторні критерії порушення всмоктування основних харчових продуктів.
Синдром стеатореї (жирова диспепсія): стілець надмірний (400-1000 г на добу), рідкий, світлий, сальний (іноді мазеподібний, “пристає” до унітаза, з кислим запахом) мікроскопічно-нейтральний жир, жирні кислоти.
Синдром амілореї (бродильна диспепсія): здуття живота і бурчання в ньому після вживання молока, картоплі, хліба, наявність у стільці слизу, кал пінистий, pH- кисла, мікроскопічно – крохмальні зерна.
Синдром креатореї (гнильна диспепсія): здуття живота і бурчання в ньому після вживання м’яса, дуже неприємне газовиділення (флатуленція), pH – лужна; мікроскопічно – нестравлені м’язеві волокна.
Синдром лієнтореї (порушення всмоктування клітковини, овочів, фруктів): здуття живота і бурчання в ньому після вживання овочів, фруктів. Наявність у стільці нестравлених клаптиків вжитих овочів, фруктів.
Синдром малабсорбції у хворого на хронічний гастрит з секреторною недостатністю може бути усунений призначенням вітаміну В12.
Синдром малабсорбції при хронічному панкреатиті лікують, призначаючи хворому заступну терапію. Зокрема, добрий ефект у разі панкреатогенного СМА дають: панкреатин (1 г 3 рази на день після їди), мексаза, креон (1-2 драже 3-4 рази на день), фестал, комбіцин, енсипан, інтестинол, панкурмен, панкреон, панкреолізат, панзинорм, полізим, дегестал, трифермент.
В таблетці полізиму містяться пепсин, панкреатичні ферменти, целюлоза і геміцелюлоза, жовчні кислоти. Пепсин розчиняється в шлунку, а решта компонентів захищені кислотостійкою оболонкою і звільняються лише у тонкій кишці. Полізим призначають по 2-4 драже після їди (ковтаються, не слід жувати ці драже). Полізим сприяє нормалізації стільця, зменшує здуття живота.
Мексаза – комплексний ферментний препарат, складається з трьох оболонок: зовнішня – бромелаїн, ферменти типу пепсину, він вступає в дію у шлунку (приймає участь в травленні білка); середня – а) дегідрохолева кислота – стимулює перистальтику, ліквідує закреп, посилює утворення жовчі печінкою, діє бактерицидно, “допомогає” утримувати холестерин жовчі в розчинному стані, емульгувати жири, посилює зовнішньосекреторну активність підшлункової залози; б) трипсин, амілаза, ліпаза – ферменти підшлункової залози; внутрішня – мексаформ (ентобекс і віоформ), кишкові еубіотики (знешкоджують у кишечнику протея, сальмонели, шігели, кандиди, стимулюють ріст і розмноження ентерокока). При гепатогенному СМА доцільні препарати жовчі – аллохол, ліобіл (0,2 ´ 4 рази на день після їди), мексаза, полізим.
Ентерогенний СМА.
Первинний СМА. У дітей він спостерігається в умовах нашого клімату при целіакіі, а в субтропічній і тропічній кліматичних зонах – при тропічній спру. У дорослих це – ідіопатична стеаторея.
Целіакія – це вроджений, очевидно, генетично зумовлений дефект епітелію слизової оболонки тонкої кишки, який гістологічно характеризується атрофією слизової, “згладженням” мікровійок. Провокуючим фактором є глютен (клейковина), якого багато у пшениці, житі, вівсі, ячмені. Глютену немає у картоплі, рисі, сої, кукурудзі. Ці продукти добре переносяться хворими на целіакію. В той же час вживання хліба, приготовленого з житньої або пшеничної муки, викликає загострення хвороби.
Клініка. Загальна слабкість, вялість, сонливість, поганий апетит, посилене слиновиділення, здуття і бурчання в животі, пронос після приймання їжі або натще серця, спрага, облисіння, крихкість нігтів, поліурія, запаморочення. Шкіра суха, пігментована, понижений тургор. Тріщини кутів ротової порожнини. Язик – яскраво-червоний, чистий, сосочки згладжені. Серце – тахікардія, гіпотонія. Анемія – гіперхромна, типу В12-дефіцитної.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 671 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 |
|