АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Техніка користування функціональним ліжком

Медична сестра повинна постійно слідкувати за тим, щоб положення паці­єнта було функціональним, тобто поліпшувало функцію того чи іншого хворо­го органа. Краще цього добитися, розміщуючи пацієнта на функціональне ліжко, яке складається з трьох рухливих секцій та має спеціальні пристосування.

Виконання практичних навичок:

1. Надати пацієнту звичайне положення у функціональному ліжку (всі
секції ліжка розмістити горизонтально).

2. Надати напівсидяче положення пацієнту, піднімаючи головний кінець
ліжка (при задишці).

3. Надати підвищене положення нижніх кінцівок, піднімаючи ножний
кінець ліжка, головний кінець ліжка опустити до горизонтального рівня,
забрати подушку з-під голови (при колапсі).

Надання пацієнту вигідного положення у звичайному ліжку

Крім функціональних, в стаціонарі є ліжка металеві (нікельовані або пофарбовані олійною фарбою), дерев'яні (полаковані), з рівною добре на­тягненою пружинною сіткою. Ніжки ліжка повинні мати коліщатка, щоб його легше було пересувати.

Виконання практичних навичок:

1. Для того, щоб лежачий пацієнт, який перебуває на звичайному мета­левому ліжку, не зсувався вниз, на ліжко потрібно покласти опору для ніг і зверху покрити її пелюшкою, в такому разі пацієнт буде опиратися об опо­ру ступнями ніг.

2. В деяких випадках доцільніше під матрац на рівні колін покласти
валик із ковдри, в такому разі пацієнт лежить з напівзігнутими ногами.

3. Для зменшення задишки використати спеціальний підголовник, який
необхідно обшити пелюшкою, поверх нього покласти подушку.

4. При відсутності підголовника - використати додаткову подушку
або ковдру, складену в декілька разів.

5. Для зменшення задишки, яка різко збільшується в лежачому поло­
женні, пацієнту необхідно надати сидячого положення у ліжку, а саме -
посадити його спиною до стіни, під спину підкласти 2-3 подушки, а під ноги
поставити стільчик.

6. Якщо необхідно надати підвищеного положення нижнім кінцівкам,
то під гомілки підкласти подушку.

7. В разі, коли необхідно збільшити кровопостачання головного мозку,
доцільніше під ножний кінець ліжка підставити табуретку або стілець, з-
під голови забрати подушку.

Вимірювання артеріального тиску, його оцінка, графічне і цифрове запи­сування.

Вимірювання артеріального тиску можна проводити за допомогою пру­жинного сфігмоманометра (тонометра), ртутного сфігмоманометра (апа­рата Ріва-Роччі), електронного сфігмоманометра.

Вимірювання артеріального тиску за допомогою пружинного сфігмо­манометра (тонометра Дрис.3.5).

Виконання практичних навичок:

1. Знайти пульс в ліктьовій ямці на ліктьовій артерії (його знаходять на
1 см медіальніше ліктьової ямки, тобто ближче до тулуба).

2. На це місце встановити діафрагму стетофонендоскопа, у вуха вста­
вити навушники стетофонендоскопа.

3. Манометр встановити на одному рівні з плечем.

4. Закрити вентиль гумового балона і
почати нагнітати повітря у манжетку. Вона
поступово заповнюється повітрям, стискає
плече і плечову артерію. Нагнітати повітря
слід доти, поки не перестане визначатися пуль­
сація плечової артерії. Потім підвищити тиск
ще на 20-30 мм рт. ст.

5. Вентиль гумового балона повільно
відкривати. Це забезпечить вихід повітря із
манжетки. Стежити за тим, щоб стрілка ма­
нометра опускалася повільно.

6. Весь час уважно, за допомогою сте-
„ з. „. тофонендоскопа, прислухатися до тонів на

Рис. 3.5. Вимірювання артеріального ^ ' ^ ■*

_тиску. ліктьовій артерії.

7. Поява перших пульсових хвиль відповідає величині максимального (сис­
толічного) тиску в артерії. Цей показник на шкалі манометра слід запам'ятати.

8. Деякий час ці тони будуть прослуховуватися, потім зникнуть. Мо­
мент зникнення тонів на ліктьовій артерії зафіксувати на шкалі маномет­
ра. Цей показник відповідає мінімальному (діастолічному) тиску.

9. Вимірювати артеріальний тиск слід тричі підряд з інтервалами в 2-3
хвилини. В інтервалах між вимірюваннями манжетку не знімають, але повітря
з неї випускають повністю. Беруть до уваги найнижчий з отриманих показ­
ників. Це роблять для того, щоб уникнути негативного впливу білого халата
на пацієнта: хвилювання під час вимірювання артеріального тиску викликає
його підвищення. Поступово пацієнт заспокоюється, і цифри артеріального
тиску стають нижчими (якщо він не хворіє гіпертонічною хворобою).

10. Після вимірювання артеріального тиску випустити повітря з манжетки,
довести показник стрілки манометра до нульової поділки, зняти манжетку.

11 Отримані дані зареєструвати у відповідній документації

Вимірювання артеріального тиску за допомогою ртутного сфігмомано­метра (апарата Ріва-Роччі).

1. Знайти пульс в ліктьовій ямці на ліктьовій артерії.

2. На це місце встановити діафрагму стетофонендоскопа, у вуха вста­
вити навушники стетофонендоскопа.

3. Апарат Ріва-Роччі встановити на одному рівні з плечем.

4. Нагнітати повітря гумовим балоном із закритим вентелем. Це
піднімає тиск у манжетці, і ртуть піднімається по скляній трубці із резер­
вуару. Нагнітати повітря слід доти, поки не перестане визначатися пуль­
сація плечової артерії. Потім підвищити тиск ще на 20-30 мм рт. ст.

5. Вентиль гумового балона повільно відкривати Це забезпечить опус­
кання ртуті в скляній трубці апарата Ріва-Роччі. Стежити за тим, щоб ртуть
опускалася повільно.

6. Весь час уважно, за допомогою стетофонендоскопа, прислухатися
до тонів на ліктьовій артерії.

7. Поява перших пульсових хвиль відповідає величині максимального
(систолічного) тиску в артерії. Цей показник на шкалі апарата Ріва-Роччі
слід запам'ятати.

8. Деякий час ці тони будуть прослуховуватися, потім зникнуть. Мо­
мент зникнення тонів на ліктьовій артерії зафіксувати на шкалі апарата
Ріва-Роччі. Цей показник відповідає мінімальному (діастолічному) тиску.

9. Вимірювати артеріальний тиск слід тричі підряд, з інтервалами в 2-3
хвилини. В інтервалах між вимірюваннями манжетку не знімають, але по­
вітря з неї випускають повністю. Беруть до уваги найнижчий з отриманих
показників.

10. Після вимірювання артеріального тиску випустити повітря з ман­
жетки, довести рівень ртуті до нульової поділки шкали апарата Ріва-Роччі,
зняти манжетку.

11. Отримані дані зареєструвати у відповідній документації.

Вимірювання артеріального тиску за допомогою електронного сфігмо­манометра

Виконання практичних навичок:

1. В манжетку нагнітати повітря до зникнення звукового і світлового
сигналу.

2. Повільно випускати повітря із манжетки, відкриваючи вентиль гу­
мового балона.

3. Поява перших звукового і світлового сигналів відповідає на мано­
метрі величині систолічного тиску. Останні звуковий і світловий сигнали
відповідають на манометрі величині діастолічного тиску.

4. Цей метод дозволяє легко вимірювати артеріальний тиск самим па­
цієнтом, не потребує вислуховування стетофонендоскопом.

5. Прилад працює тільки у тому випадку, коли датчик точно буде роз­
міщуватися на плечовій артерії в ліктьовій ямці.

Графічне і цифрове записування даних артеріального тиску.

Виконання практичих навичок:

1. Результати вимірювання артеріального тиску можна записати дво­
ма способами: цифровим та графічним.

2. Цифровий метод передбачає запис результатів у вигляді дробу, в
чисельнику якого записують величину максимально тиску, а в знаменнику
- мінімального.

Наприклад, АТ 120/80 мм рт. ст., АТ 210/100 мм рт. ст.

3. Графічний метод передбачає зображення величини тиску на темпе­
ратурному листку у вигляді стовпчика. Максимальний тиск зображують
червоним олівцем, а мінімальний - синім. Для цього слід пам'ятати, що на
вертикальній шкалі температурного листка є пункт "АТ" - що означає
артеріальний тиск. Ціна однієї поділки на ньому дорівнює 5 мм рт. ст. Зоб­
раження артеріального тиску слід помічати в температурному листку на
день його вимірювання.

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 5446 | Нарушение авторских прав