АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ

При хронічній недостатності кровообігу рекомендуються лікувальні дієти №10 і №10А. Харчування повинно бути роздрібненим, 5-6 разів на добу, калорійність дещо знижена. Дієта №10 сприяє збільшенню діурезу, легко засвоюється, достатня за вмістом білків та вітамінів. Обмежуються вода й кухонна сіль, у підвищених кількостях вводяться солі калію та маг­нію. Виключаються багаті на холестерин продукти, а також екстрактивні речовини, що стимулюють роботу печінки, нирок, збільшують наванта­ження на серцево-судинну систему.

Кулінарна обробка їжі різноманітна - надають перевагу відварюван­ню на воді або на парі, але допускається й смаження чи запікання. Харчі у процесі приготування не досолюють - вживання солі знижене до 1-2 г/добу.

Рекомендується несвіжий пшеничний хліб із висівками, нездобне печи­во. Супи вегетаріанські, молочні, фруктові. Різноманітні страви з нежирної яловичини, телятини, кролика, курки, індички, нежирної риби. У великій кількості рекомендуються овочі у вареному та сирому вигляді - морква, кабачки, гарбуз, буряк, картопля, білокачанна і кольорова капуста, сирі помідори, салат.

При наявності надлишкової ваги призначають розвантажувальні дні -1 раз на тиждень.

1. Вівсяна дієта - 500 г вівсяної каші та 800 мл фруктового соку.

2. Рисово-компотна - 100 г рисової каші та 5 склянок компоту.

3. Кефірна - 1-1,5 л кефіру або простокваші.

4. Кавунова - 1,5 кг спілого кавуна.

5. Яблучна - 1,5-2 кг печених або протертих яблук.

6. Сирна - 100-150 г домашнього сиру, 60 г сметани.

7. Абрикосова - 1 кг кураги та 1 л чаю.

Дієта Карреля призначається хворим із СН ПБ та III стадії. Дієта містить велику кількість іонів калію і дуже мало - натрію, підвищує діурез, змен-

шує ацидоз. Складається з молока, фруктового соку малими порціями по 100 мл (до 1 л/добу), з доданням 1-2 рази на день 150 г безсольового хліба, 200 г рисової каші, 200 г картопляного пюре, 1 яйця.

Калієва дієта призначається за тими ж показаннями - усуває гіпокалі-ємію, має сечогінну дію, знижує артеріальний тиск. Дієта збагачена калієм (5-7 г/добу), містить продукти, багаті калієм та бідні натрієм - курагу, родзинки, шипшину, апельсини, мандарини, персики, аґрус, чорнослив, чор­ну смородину, горіхи, печену картоплю, капусту, рослинну олію, молоко, сир, телятину, ячмінну, вівсяну крупи, пшоно.

Хворим із значно вираженою серцевою недостатністю рекомендується ліжковий режим або перебування у зручному кріслі. Корисна лікувальна гімнастика, особливо дихальна, гімнастика за Бутейко, вправи для ніг. Хворим призначають дієтичне харчування (дієта № 10). Уживання солі об­межується до 2-6 г на добу. Кількість рідини - до фізіологічної потреби - 1-1,5 л на добу, їжу споживають дрібними порціями 5-6 разів на день.

Під час догляду за хворими медична сестра повинна стежити за чисто­тою натільної і постільної білизни хворого. Ліжко повинно бути функціо­нальним. Якщо такого ліжка немає, на сітку звичайного ліжка потрібно поставити підголовник.

Здійснюють систематичний догляд за шкірою хворих і профілактику пролежнів. Стан спокою не повинен тривати довго. Слід часто змінювати положення тіла хворого.

Ефективним є призначення зволоженого кисню у вигляді інгаляцій або кис­невих палаток. Медичній сестрі слід дбати про чистоту і провітрювання палат.

Протипоказане вживання алкогольних напоїв, гострих і смажених страв, куріння.

Медична сестра повинна спостерігати за добовим діурезом хворого і кількістю вживаної рідини.

ПЛАН СЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ.

Проблема. Набряки на ногах.

Причина. Порушення функції серця.

Мета. Зменшити набряки.

Втручання.

1.Пояснити хворому, що надмірне вживання рідини збільшує наванта­ження на серце та збільшує набряки. Хворий свідомо повинен контролюва­ти кількість спожитої рідини (800 мл з врахуванням овочів і фруктів)

2. Стежити за дотриманням хворим призначеного дієтичного режиму
(дієта №10) з включенням багатих на калій продуктів (печені яблука, род­
зинки, інжир, курага). Обмежити солодощі і м'ясні страви.

3. Вимірювати і реєструвати в історії хвороби величину добового діурезу.

4. Давати хворому призначені сечогінні засоби.

5. Періодично зважувати хворого і реєструвати вагу в історії хвороби.

6. Стежити за щоденними випорожненнями, у разі необхідності стави­
ти очисну клізму.

Контрольні питання

1. Анатомія і фізіологія органів серцево-судинної системи.

2. Основні проблеми хворих при захворюваннях серцево-судинної системи.

3. Методи обстеження при захворюваннях серцево-судинної системи.

4. Спеціальні сестринські втручання при захворюваннях органів серцево-судинної системи.

5. Ревматизм: визначення, етіологічні чинники, клінічні прояви ревматичного поліартриту.

6. Клінічні прояви ревматичного ураження серця.

7. Участь медичної сестри в лабораторно-інструментальних методах діагностики
ревматизму.

8. Принципи лікування хворого на ревматизм.

9. Особливості догляду за хворими на ревматизм.

10. Участь медичної сестри в диспансеризації хворих на ревматизм.

11. Інфекційний ендокардит: визначення, етіологічні чинники, клінічні прояви.

12. Принципи лікування хворого на інфекційний ендокардит.

13. Особливості догляду за хворими на інфекційний ендокардит.

14. Перикардит: визначення, етіологічні чинники, клінічні прояви.

15. Принципи лікування хворого на перикардит.

16. Особливості догляду на перикардит.

17. Неревматичний ендокардит: визначення, етіологічні чинники, клінічні прояви.

18. Принципи лікування та догляду за хворими на міокардит.

19. Вади серця: визначення, вроджені і набуті вади серця. Поняття компенсації і
декомпенсації.

20. Недостатність мітрального клапана: визначення, причини, порушення гемодинаміки.

21. Клінічні прояви недостатності мітрального клапана, інструментальна і лабора­
торна діагностика.

22. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору: визначення, етіологія, порушення
гемодинаміки.

23. Клінічні прояви стенозу лівого атріовентрикулярного отвору, інструментальна
діагностика.

24. Недостатність клапанів аорти: визначення, причини, порушення гемодинаміки.

25. Клінічні прояви недостатності клапанів аорти, інструментальна і лабораторна
діагностика.

26. Стеноз гирла аорти: визначення, етіологія, порушення гемодинаміки.

27. Стеноз гирла аорти: клінічні прояви, інструментальна і лабораторна діагностика.

28. Принципи диспансерного спостереження хворих з вадами серця.

29. Принципи лікування хворих з вадами серця в стадії компенсації та декомпенсації.

30. Особливості догляду за хворими з вадами серця.

31. Артеріальна гіпертензія: визначення, етіологічна класифікація.

32. Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба): визначення, чинники
виникнення захворювання, клінічні прояви.

33. Участь медичної сестри в лабораторно-інструментальних методах діагностики
есенціальної гіпертензії.

34. Принципи лікування хворого на артеріальну гіпертензію.

35. Клінічні прояви гіпертензивних кризів.

36. Невідкладна допомога хворому з ускладеннями есенціальної артеріальної гіпертензії.

37. Особливості догляду за хворими з артеріальною гіпертензією.

38. Участь медичної сестри у виявленні і диспансерному спостереженні хворих з
артеріальною гіпертензією.

39. Атеросклероз: визначення, чинники розвитку захворювання, основні клінічні форми.

40. Принцип лікування і профілактика атеросклерозу.

41. ІХС: визначення, чинники ризику, клінічні форми.

42. Стенокардія: визначення, чинники ризику, клініка нападу стенокардії.

43. Діагностика стенокардії позасерцевим нападом, участь медичної сестри у функці­
ональних методах обстеження.

44. Невідкладна допомога і особливості догляду за хворими при нападі стенокардії.

45. Принципи лікування стенокардії.

46. Участь медичної сестри у виявленні і диспансерному спостереженні хворих на
стенокардію.

47. Інфаркт міокарда: визначення, чинники розвитку захворювання, паталогоана-
томічні зміни.

48. Клінічні прояви початкової стадії інфаркту міокарда.

49. Прояви резорбтивно-некротичного синдрому у хворих на інфаркт міокарда.

50. Лабораторно-інструментальна діагностика інфаркту міокарда.

51. Невідкладна допомога хворому при інфаркті міокарда.

52. Особливості догляду за хворими на інфаркт міокарда.

53. Принципи лікування і реабілітація хворих на інфаркт міокарда.

54. Участь медичної сестри у виявленні і диспансеризації хворих на інфаркт міокарда.

55. Гостра судинна недостатність: визначення, етіологія. Клінічні прояви непритом­
ності та колапсу.

56. Шок: визначення, етіологічні чинники, клінічні прояви.

57. Невідкладна допомога і особливості догляду за хворими при непритомності,
колапсі, шоці.

58. Гостра лівошлуночкова недостатність: серцева астма та набряк легень. Визначен­
ня, етіологічні чинники, клінічні прояви.

59. Невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності.

60. Особливості догляду за хворими при серцевій астмі та набряку легень.

61. Хронічна серцева недостатність: визначення, етіологічні чинники, клінічні прояви.

62. Клінічні прояви хронічної серцевої недостатності залежно від стадії.

63. Принципи лікування хворих з хронічною серцевою недостатністю.

64. Особливості догляду за хворими на хронічну серцеву недостатність.

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 2695 | Нарушение авторских прав