АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору (мітральний стеноз)

Вада серця, при якій краї мітрального клапана, починаючи від основи зростаються один з одним, значно потовщуються і ущільнюються. Стулки клапана в діастолі не можуть розкритися повністю, що веде до зменшення площі передсердно-шлуночкового отвору.

Стеноз становить близько 60 % від усіх вад серця. Здебільшого причиною його розвитку є ревматизм (97-100 %). В його основі лежить класичне запален­ня та утворення гранульом із рубцюванням. Частіше виникає у жінок, що, можливо, пов'язано зі зниженням опірності організму у зв'язку з вагітністю, пологами, лактацією, перенесеними інфекційними захворюваннями.

Гемодинаміка. Об'єм лівого передсердя в нормі становить близько 50 мл. При мітральному стенозі він може збільшуватися до 200 мл, інколи - до 500 мл. За величиною площі виділяють 3 ступені звуження атріовентрику­лярного отвору: І - 2,6 см², II - 1,5 см², III - 1,0 см² (норма - 4-6 см²).

При значному звуженні мітрального отвору кров під час діастоли не всти­гає пройти в лівий шлуночок (отвір може перетворитися у лійку чи щілину, внаслідок зростання стулок). Ліве передсердя розширене, гіпертрофоване, роз­тягнене. Підвищується тиск в легеневих венах, гіпертрофується правий шлу­ночок, який здійснює компенсацію при цій ваді. Розширення правого шлуноч­ка веде до застою у великому колі кровообігу (збільшення печінки, асцит).

КЛІНІКА

Найчастіше буває задишка, яка виникає в зв'язку з розвитком цирку-ляторної гіпоксії. Виникає біль у ділянці серця. Діти відстають у фізичному розвитку. Може виникати серцебиття. Дуже часто на тлі цієї вади розви­ваються різні аритмії, насамперед миготлива. Буває кровохаркання, яке виникає за рахунок проникнення еритроцитів у альвеоли. У харкотинні з'яв­ляються так звані клітини серцевих вад - ендотелій з гемосидерином.

Під час огляду звертають увагу на рум'янець на обличчі, акроціаноз, крила носа беруть участь у акті дихання. Можна помітити серцевий горб, виражений серцевий поштовх. Пальпаторно визначають діастолічне трем­тіння, пульсацію печінки. Під час перкусії виявляють зміщення меж серця вгору і вправо. Можливе розширення меж серця і вліво за рахунок диля-тації. Ачскультативно - посилення І тону на верхівці, акцент II тону над -терією. Крім того, головною особливістю є наявність діасто-л ічного шуму, який може бути протодіастолічним і пресистолічним. Прото-діастолічннй _у-м. що виникає на початку формування мпрального стено­зу, є тихим і спадаючим. Пресистолічний шум характеризує, як правило, виражений стеноз, є наростаючим і закінчується звучним І тоном. Цей шум прослуховусться лише на верхівці, краще на лівому боні. Пульс слабший

на лівій руці (симптом Попова - Савельєва). Артеріальний тиск низький, мінімальний - має тенденцію до підвищення.

Під час ЕКГ- дослідження виявляють розвиток правограми та Р-тіігаіе. На ФКГ помітне збільшення інтервалу О^-І тон (у нормі 0,06 с).

Об'єктивне дослідження органів дихання засвідчує застійні явища. У мокротинні містяться клітини „серцевих вад", які з'являються за рахунок утворення гемосидерину. В процесі захворювання характерний розвиток гіпертензії в малому колі кровообігу.

За клінічним перебігом Бакулєв - Дамир розрізняють 5 стадій пору­шення гемодинаміки при мітральному стенозі:

I - повна компенсація кровообігу за типової мелодії стенозу;

II - незначні порушення гемодинаміки в малому колі кровообігу, що
проявляється задишкою під час фізичного навантаження, незначним
збільшенням розмірів серця;

III - виражений застій у малому колі кровообігу, незначні зміни у вели­
кому колі кровообігу;

IV - виражені явища недостатності кровообігу із застоєм у великому
колі кровообігу, миготлива аритмія;

V - тяжка, необоротна недостатність кровообігу.
ПРОГНОЗ

Прогноз несприятливий, оскільки за рахунок слабшого правого шлу­ночка недовго компенсуються явища перевантаження. Крім того, часто виникають рецидиви захворювання, які погіршують перебіг захворюван­ня. Дуже рано виникає миготлива аритмія, яка погіршує перебіг мітраль-ного стенозу і є безпосередньою причиною серцевої недостатності та тром-боемболії.

УСКЛАДНЕННЯ

1) тромбоемболічні ускладнення (інфаркт легенів, печінки, серця, ни­
рок, мозку, судин нижніх кінцівок.

2) параліч лівої голосової зв'язки (афонія);

3) серцевий плеврит;

4) недостатність трикуспідального клапана.
ОЦІНКА СТАНУ ХВОРОГО

Проводять на основі клінічних, лабораторних обстежень, результатів ЕКГ-обстеження і ехокардіоскопії. Визначають наявні та потенційні про­блеми і розробляють план сестринського догляду. Виконують необхідні втручання і лікарські призначення.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

В початковому періоді розвитку стенозу лівого атріовентрикулярного отвору необхідно проводити профілактику рецидивів ревматизму і ретельно лікувати всі вогнищеві інфекції. З розвитком недостатності кровообігу призначають серцеві і сечогінні засоби. Останніми роками великого роз­витку набуло хірургічне лікування цієї вади.

X

ПРОФІЛАКТИКА

Профілактика зводиться до своєчасного лікування стрептококової інфекції, підвищення реактивності організму, профілактики рецидивів зах­ворювання.

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 1404 | Нарушение авторских прав