АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛІНІКА

Продромальний період або нестабільна стенокардія:

- стенокардія, що вперше виникла:

- збільшення частоти і інтенсивності нападів у хворого на СС;

- поява с понтанної стенока рдії у хворих зі стабільною стенокардією.
Всі ці ознаки можуть передувати Ї М (до 1 місяця)^

7 Нашост]оішіш_исріоц, (перші 2Т6дйни). Залежно від проявів, розрізня­ють клінічні варіанти початку гострого ЇМ:

Ангінозний стан (^90%) - біль, що триває більше. 15 хв, стискаючого, розпираючого, пекучого характеру, що супроводжується слабістю, нудо­тою, блюванням, пітливістю. Трл таблетки нітрогліцерину, прийняті хво­рим через 5 хв, неефективні, значить - не стенокардія. На відміну від сте­нокардії при ЇМ хворий не знаходить собі місця, збуджений.

Астматичний стан (5%) - характерна ядуха, задишка, загальна гіпок­семія, тотальна серцева недостатність. Частіше у похилому віці, при по­вторному ЇМ на фоні недостатності кровообігу.

Гастралгічна форма (3%) - різкий біль в епігастрії, парез кишечника, здуття живота (частіше при задньобазальному ЇМ).

Церебральна форма (Боголепов) - головний біль, запаморочення, клініка інсульту, що швидко минає з наступним проявом серцевих змін. Частіше у хворих на артеріальну гіпертензію.

Аритмічна (1%) - починається з аритмії, болю немає, найчастіше па­раксимальна тахікардія, зі зняття якої починають лікування.

Гострий період. Клінічно, триває 8-12 днів.

І доба - стан тяжкий. Виражені розлади гемодинаміки, блідість, холод­ний піт, акроціаноз. Периферичні ознаки: похолодання кінцівок, пульс арит­мічний: у 2/3 шлуночкові екстрасистоли; 1/5 миготлива аритмія; 1/5 над-шлуночкові екстрасистоли, мерехтіння передсердь.

Ослаблений або відсутній верхівковий поштовх. Межі серцевої тупості не змінені. Аускультація: І тон ослаблений, глухий, може бути акцент II тону над легеневою артерією. Іноді - протодіастолічний ритм галопу /тахі­кардія + III тон/, що є прогностично несприятливою ознакою. Може з'яви­тись систолічний шум за рахунок ураження папілярного м'яза. АТ корот­кочасно підвищується за рахунок викиду катехоламінів під дією стресу, а потім може знижуватися аж до кардіогенного шоку.

Резорбційпо-некротичний синдром. Характеризується симптомами інтоксикації і зміною лабораторних показників (табл. 3.3).

Ознаки другої доби: температура в перші години-дні субфебрильна, до 38,5°С; може вислуховуватися шум тертя перикарда. Лейкоцити 15-16-107л в Першу добу, еозинофілія, ШОЕ залишається нормальним. Трансамінази зрос­тають в 3-4 раза (перевіряти через кожні 6 год). Зростає сіалова кислота, серомукоїд, глобуліни у 1,5-2 рази, виявляється СРП(+). Аутоантитіла із зони некрозу з'являються в крові через 6 год від початку больового синдрому.

Таблиця 3.3 Терміни підвищення в крові показників резорбційно-некротичного синдрому

Класичні критерії діагнозу в гострому періоді:

- характерна клінічна картина: типовий або атиповий больовий синдром;

- характерні зміни ЕКГ з динамікою їх;

- ознаки резорбційно-некротичного синдрому;

- наявність ускладнень.

Достовірність діагнозу ЇМ підтверджує патологічний С> і зміни 8Т,Т на ЕКГ.

ЕКГ при розвитку ЇМ має характерні зміни в динаміці. Завжди слід зіставляти з клінікою, а при можливості з попередньою ЕКГ.

На ЕКГ у перші 10-15-30 хв больового нападу типового для ЇМ виявля­ються зміни, характерні для субендокардокардіальної ішемії: високий +,

"коронарний" зубець Т. Однак у цьому періоді ЕКГ реєструють рідко. У більш пізньому часі виділяють 4 стадії.

/ стадія пошкодження - в центрі зони трансмурального пошкодження утворюється трансмуральний чи нетрансмуральний некроз. Сегмент 8Т у вигляді монофазної кривої, випуклістю догори, зливається з позитивним Т. Підйом сегменту 8Т поєднується з К меншої амплітуди. При утворенні не­крозу формується (3, який може бути зареєстрованим в перші години, най­частіше в перші 2 доби. Зміщення 8Т на 4 мм і вище від ізолінії у будь-якому відведенні є прогностично серйозною ознакою.

II стадія - гостра - стадія розвитку ЇМ. Зменшується зона пошкод­ження, частково переходячи в некроз в центрі, ішемію на периферії. Збільшується глибина зони некрозу. Іноді зміни виникають в перші години. 8Т наближається до ізолінії /хоча підняття може спостерігатися 2-3 тижні/.

(2К.-<Зг чи С>8 - патологічний Сі з'являється у більшості відведень. У зоні пошкодження негативний симетричний Т.

У підгострому періоді зона некрозу обмежується. Стан покращується, самопочуття добре, ейфорія з неадекватною поведінкою. Зменшується блідість, пітливість, ціаноз. Фунція серця стабілізується, тони більш звучні, можуть утримуватись екстрасистоли.

III стадія - на ЕКГ О_ - залишається глибоким, ЗТ - повертається на ізолінію, можлива інраверсія зубця Т.

В крові прискорення ШОЕ, симптом "ножиць " на третю добу, транс­ферази нормалізуюгься до 3-5 дня; КФК нормалізується до 4-5 дня; ЛДГ-наближується до норми, але може зберігатися до 8-14 діб. З третьої-п'ятої доби зростає фібриноген та рівень глобулінів.

Тривалість 15-20 днів.

IV стадія - ш^щовання: скарг немає, гемодинаміка стабілізується, пе­риферичні ознаки щезають, ритм нормальний. Період рубцювання триває 3-5 місяців.

ЕКГ - глибокий <3, глибокий Т - достовірні ознаки перенесеного інфар­кту міокарда.

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 945 | Нарушение авторских прав