Ревматизм. Ревматизм (ревматична лихоманка, токсикоз) - імунологічне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в
Ревматизм (ревматична лихоманка, токсикоз) - імунологічне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, який розвивається у сприятливих до нього осіб в зв'язку з інфікуванням (3-гемолітичним стрептококом групи А.
Хворіють в основному особи дитячого і молодого віку (7-15) років, жінки хворіють в три рази частіше ніж чоловіки.
Ревматизм серця був вперше описаний французьким клініцистом Буйо в 1835 році і незалежно від нього Г. І. Сокольським в 1836 році. До цього ревматизм відносили до захворювання суглобів.
ЧИННИКИ
Провідна роль р-гемолітичного стрептокока групи А у виникненні і рецидивуванні ревматизму визначається більшістю дослідників. Загальновизнано, що ангіни, які часто повторюються, передують виникненню ревматизму у 1% хворих при спорадичних випадках і у 3% - при епідеміологічних спалахах. Гострі респіраторні захворювання стрептококової етіології можуть обумовити виникнення або загострення ревматизму.
СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ:
- переохолодження;
- молодий вік;
- спадковість.
Встановленно полігенний тип успадкування. Встановлено зв'язок захворювання з успадкуванням певних варіантів гаптоглобіну, аллоантигену В- лімфоцитів.
Виділена група (Л.І. Беневоленська,) факторів ризику розвитку ревматизму, що є важливим для його профілактики:
- ревматизм або системні захворювання сполучної тканини у родичів першого ступеня родини;
- жіноча стать;
- вік 7-15 років;
- перенесена гостра стрептококова інфекція і часті носоглоткові інфекції;
- носійство В-клітинного маркера Д8/І7 у здорових осіб і, в першу чер гу, родичів хворого.
Ревматичний процес розвивається за шість місяців. Наявність одночасного неспецифічного запалення і ревматичної гранульоми є морфологічним критерієм ревматичного процесу.
КЛІНІКА
Різноманітність клінічної картини хвороби, тяжкості і тривалості гострих проявів і частоти їх розвитку враховані в клінічній класифікації ревматизму, яка використовується в практичній охороні здоров'я і при проведенні наукових досліджень (таб. 3.1).
Клінічна класифікація ревматичної гарячки (IIIНаціональний конгрес ревматологів України 2001 р.
Клінічні варіанти
| Клінічні прояви
| Активність процесу
| Наслідок
| СН,ФК
|
основні
| додаткові
|
1. Гостра ревматична гарячка
| Кардит Артрит Хорея Кільцеподібна еритема Ревматичні вузлики
| Гарячка Артралгії Абдомінальний синдром Серозити
| III висока II помірна І мінімальна
| Без серцевих змін Ревматична хвороба серця: без вади вада серця неактивна фаза
| І (ФКП-І) НА (ФКПІ-И) ІІБ (ФКІУ-ІИ) III (ФКІУ іноді III)
| 2. Рецидивна (повторна) ревматична гарячка
|
Клініка різноманітна і залежить від переважної локалізації змін в сполучній тканині різних органів, від ступеня гостроти ревматичного процесу.
Захворювання розвивається у шкільному і підлітковому віці через один-два тижні після перенесеної стрептококової інфекції (ангіна, фарингіт, скарлатина.) Виявляється субфебрильна температура, пітливість, слабість, ар-талгія. Може виявлятися збільшення ШОЕ, наростання титрів антистреп-толізину-0, антистрептокінази і АСГ. Пізніше, через 1-3 тижні приєднуються нові симптоми, які вказують на ураженння серця, суглобів.
Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 943 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 |
|