АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ревматизм. Ревматизм (ревматична лихоманка, токсикоз) - імунологічне систем­не запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в

Ревматизм (ревматична лихоманка, токсикоз) - імунологічне систем­не запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, який розвивається у сприятливих до нього осіб в зв'язку з інфікуванням (3-гемолітичним стрептококом групи А.

Хворіють в основному особи дитячого і молодого віку (7-15) років, жінки хворіють в три рази частіше ніж чоловіки.

Ревматизм серця був вперше описаний французьким клініцистом Буйо в 1835 році і незалежно від нього Г. І. Сокольським в 1836 році. До цього ревматизм відносили до захворювання суглобів.

ЧИННИКИ

Провідна роль р-гемолітичного стрептокока групи А у виникненні і рецидивуванні ревматизму визначається більшістю дослідників. Загально­визнано, що ангіни, які часто повторюються, передують виникненню рев­матизму у 1% хворих при спорадичних випадках і у 3% - при епідеміологі­чних спалахах. Гострі респіраторні захворювання стрептококової етіології можуть обумовити виникнення або загострення ревматизму.

СПРИЯЮЧІ ЧИННИКИ:

- переохолодження;

- молодий вік;

- спадковість.

Встановленно полігенний тип успадкування. Встановлено зв'язок зах­ворювання з успадкуванням певних варіантів гаптоглобіну, аллоантигену В- лімфоцитів.

Виділена група (Л.І. Беневоленська,) факторів ризику розвитку ревма­тизму, що є важливим для його профілактики:

- ревматизм або системні захворювання сполучної тканини у родичів
першого ступеня родини;

- жіноча стать;

- вік 7-15 років;

- перенесена гостра стрептококова інфекція і часті носоглоткові інфекції;

- носійство В-клітинного маркера Д_8/І7 у здорових осіб і, в першу чер­
гу, родичів хворого.

Ревматичний процес розвивається за шість місяців. Наявність одночас­ного неспецифічного запалення і ревматичної гранульоми є морфологіч­ним критерієм ревматичного процесу.

КЛІНІКА

Різноманітність клінічної картини хвороби, тяжкості і тривалості гос­трих проявів і частоти їх розвитку враховані в клінічній класифікації рев­матизму, яка використовується в практичній охороні здоров'я і при прове­денні наукових досліджень (таб. 3.1).

Клінічна класифікація ревматичної гарячки (IIIНаціональний конгрес ревматологів України 2001 р.

Клініка різноманітна і залежить від переважної локалізації змін в спо­лучній тканині різних органів, від ступеня гостроти ревматичного процесу.

Захворювання розвивається у шкільному і підлітковому віці через один-два тижні після перенесеної стрептококової інфекції (ангіна, фарингіт, скар­латина.) Виявляється субфебрильна температура, пітливість, слабість, ар-талгія. Може виявлятися збільшення ШОЕ, наростання титрів антистреп-толізину-0, антистрептокінази і АСГ. Пізніше, через 1-3 тижні приєднуються нові симптоми, які вказують на ураженння серця, суглобів.

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 953 | Нарушение авторских прав