АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення пульсу, його характеристика, графічне та цифрове записування

Виконання практичних навичок:

Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Пульс можна дос­ліджувати на будь-якій артерії, але найчастіше його досліджують на про­меневій артерії, яка легкодоступна для цього.

1. Пульс на правій руці досліджують лівою рукою, а на лівій - правою.
Необхідно розпочати досліджувати пульс одночасно на двох руках.

2. Взяти руку пацієнта в ділянці променево-зап'ясткового суглоба пер­
шим пальцем ззовні та знизу, а пучками четвертого, третього та другого
пальців - зверху. Відчувши пульсуючу артерію в зазначеному місці, з по­
мірною силою притиснути її до внутрішньої поверхні променевої кістки.

3. Пальпуючи пульс одночасно на правій та лівій руках, порівняти вели­
чину пульсових хвиль на обох руках. В нормі вона має бути однаковою. В
такому разі дослідження пульсу проводять на одній руці. Якщо є різниця в

наповненні пульсу на двох руках (це буває при аномалії розвитку промене­вої артерії або її стисканні чи стисканні плечової, підключичної артерій), то дослідження проводять на тій руці, де пульсові хвилі краще відчуваються.

4. Відчувши пульсову хвилю, слід визначити чотири основних пара­
метри пульсу: частоту, ритм, напруження і наповнення.

5. Рахувати пульс слід за секундною стрілкою протягом однієї хвили­
ни. При наявності досвіду можна підраховувати протягом ЗО секунд і ре­
зультат дослідження помножити на 2. При аритмічному пульсі слід раху­
вати тільки протягом однієї хвилини, тому що кількість пульсових ударів
протягом перших та других ЗО секунд не буде однаковою.

6. Якщо пульс неритмічний, крім підрахунку його частоти необхідно
визначити, чи відповідає число пульсових хвиль числу серцевих скорочень.
При частих неритмічних скороченнях серця окремі систоли лівого шлуноч­
ка можуть бути настільки слабкими, що вихід в аорту крові не відбуваєть­
ся, або її надходить так мало, що пульсова хвиля не досягає периферичних
артерій, тобто частота серцевих скорочень за 1 хвилину буде перевищува­
ти число пульсових хвиль. Різниця між цими показниками називається дефі­
цитом пульсу, а сам пульс - дефіцитним.

7. Напруження пульсу визначають натискуванням на судинну стінку
до зникнення пульсових хвиль. Для цього другий, третій та четвертий
пальці покласти на променеву артерію, пальцем, який ближче до серця,
натиснути на артерію. Якщо перетискання артерії не вимагає великих зу­
силь, то пульс є ненапруженим. Якщо ж при пальпації судина стискається
важко, то такий пульс називається напруженим або твердим.

8. Наповнення пульсу визначають по висоті пульсової хвилі, при доб­
рому наповненні під пальцями відчуваються високі пульсові хвилі, при по­
ганому - малі пульсові хвилює. Частий, ледь відчутний пульс називається
ниткоподібним.

9. В медичну карту стаціонарного пацієнта або амбулаторну карту
пацієнта записати результати дослідження пульсу цифрою і вказати його
параметри. Наприклад:

а) пульс 76 ударів за 1 хвилину, ритмічний, доброго наповнення, не
напружений;

б) пульс 93 ударів за 1 хвилину, аритмічний, слабкого наповнення, не
напружений;

в) пульс 86 ударів за 1 хвилину, ритмічний, слабкого наповнення, на­
пружений.

10. Результати дослідження пульсу можна зобразити графічно у темпе­
ратурному листі. Для цього слід звернути увагу на вертикальну шкалу, де є
позначка „Р" (пульс). Слід мати на увазі ціну поділки, яка від 50 до 100
дорівнює двом пульсовим ударам, а вище за 100 - чотирьом ударам. Зобра­
жують пульс червоним олівцем 1 раз на день, ставлячи крапку на поділку,
яка відповідає частоті пульсу. Поставивши крапки за 2 та більше днів, їх

з'єднують і отримують пульсову криву. Останні роки у відділеннях реані­мації, операційних, в палатах інтенсивної терапії використовують спеціальні автоматичні прилади - кардіомонітори, які дозволяють протягом тривалого часу спостерігати за багатьма фізіологічними параметрами рівня артеріаль­ного тиску, числом серцевих скорочень, частотою пульсу, ЕКГ. Моніторне спостереження дозволяє вчасно виявити можливі серйозні ускладнення інфар­кту міокарда та розпочати їх своєчасне лікування

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 4199 | Нарушение авторских прав