АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ. Доглядаючи за хворим на ревматизм, медична сестра повинна ознайо­митись з планом його обстеження, особливостями дієтичного

Доглядаючи за хворим на ревматизм, медична сестра повинна ознайо­митись з планом його обстеження, особливостями дієтичного, медикамен­тозного та немедикаментозного лікування, можливими побічними ефекта­ми. Деякі хворі потрапляють на стаціонарне лікування з вираженим болем у суглобах, порушенням їх функцій, підвищенням температури тіла, що супроводжується значною пітливістю. Все це потребує максимальної ува­ги до хворого, терпіння, витримки, доброзичливості, співчуття. Постіль хворого повинна бути зручною, м'якою. Болісні суглоби необхідно захис­тити від можливих мікротравм. За призначенням лікаря на суглоби накла­дають зігрівальні компреси (сухі, спиртові, з медичної жовчі). У разі знач­ної пітливості хворого виникає потреба часто обтирати його теплим руш­ником і змінювати білизну. Білизна повинна бути теплою, міняти її слід швидко, не переохолоджуючи хворого.

Медична сестра забезпечує виконання призначень лікаря, дотримую­чись медичної етики та медичної деонтології. Вона заохочує хворого до приймання лікарських засобів, нагадує хворому, як приймати їх (до чи після їди, чим запивати), стежить за побічними ефектами лікування (диспептичні розлади й біль під грудьми під час лікування, алергічні реакції), доповідає про їх виникнення лікареві.

У гострий період хвороби особливо уважно слід стежити за шкірою, за її чистотою. Кожного разу перед прийманням їжі треба дати хворому ви­мити руки. Відкриті частини тіла потрібно мити щодня вранці та увечері. Шкіру інших частин тіла протирають рушником, змоченим теплою водою чи дезінфікуючим розчином (етиловим спиртом, наполовину розведеним водою, одеколоном, камфорним спиртом). Особливу увагу звертають на складки шкіри, місця посиленого потовиділення. Після цього шкіру ретель­но протирають чистим сухим рушником. Повертати хворого в ліжку слід дуже обережно, щоб не травмувати суглоби.

Харчування хворого в гострий період хвороби проводиться в палаті. Давати їжу потрібно часто, невеликими порціями. Обмежують вуглеводи (цукор, солодкі фрукти), щоб не збільшувати алергічний стан хворого, а також сіль (5-6 г на добу).

Якщо у хворого є набряки, медична сестра щодня записує дані про до­бовий діурез та кількість випитої рідини, враховуючи і рідку їжу.

Медична сестра стежить за чистотою в палаті. Під час провітрювання хворого слід добре вкрити ковдрою, а голову прикрити рушником. Про­вітрюючи, не можна робити протягів.

За наявності закрепів застосовують очисну клізму. Потрібно підмива­ти хворого 2-3 рази на день, особливо після фізіологічних випорожнень.

Після затихання гострого періоду та зменшення болю в суглобах, хво­рий повинен бути на напівліжковому режимі, з обмеженою фізичною актив-

ністю. Він може самостійно повертатися, сідати в ліжку і вставати з нього, виконувати легкі гімнастичні вправи під наглядом медичної сестри.

ПЛАН СЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ.

Проблема. Біль у великих суглобах.

Причина. Запалення синовіальної оболонки.

Мета. Зняти запальний процес у суглобах.

Втручання:

1. Провести бесіду з пацієнтом, пояснив­ши йому суть захворювання.

2..Стежити за тим, щоб постіль була зруч- ^ною' ^м'^якою> теплою.

3. Стежити за своєчасним прийманням призначених лікарських засобів і оцінювати ефективність їх дії.

4. Забезпечити зручність положення хворого у ліжку.

5.За призначенням лікаря накладати на суглоби зігрівальні компреси (сухі, з медич­ної жовчі, із суміші димексиду з нестероїдними протизапальними засобами)

(рис. 3.6).

6. Контролювати дотримання хворим призначеного рухового режиму і допомагати йому у проведенні гігієнічних процедур.

ПРОФІЛАКТИКА

Профілактика ревматизму включає: загартування організму, покра­щення житлових умов, санітарно-гігієнічного режиму праці на виробництві, боротьбу із стрептококовою інфекцією (лікування хронічних тонзилітів, гайморитів).

ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Хворі на ревматизм перебувають під диспансерним спостереженням. Для попередження рецидивів навесні і восени проводиться медикаментозна профілактика біциліном в комбінації з саліцилатами або хінгаміном.

В амбулаторних умовах догляд за хворим полягає в контролі за актив­ністю запального процесу. Медична сестра бере участь в організації ліку­вання хворих у домашніх умовах, в умовах денного стаціонару, в поліклініці та санаторії-профілакторії на підприємстві.

Медична сестра активно виявляє у хворого на ревматизм вогнища інфекції і сприяє їх ліквідації (санація порожнини рота, лікування хронічно­го холециститу, аднекситу тощо). Хворого необхідно звільнити від нічних змін, тривалих відряджень, його потрібно застерігати від переохолоджен­ня, інтенсивних фізичних та емоційних навантажень. Харчування повинно бути раціональним та збалансованим. Проводять профілактичне медика­ментозне лікування 2 рази на рік (6-8 тижнів на курс).

Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 1391 | Нарушение авторских прав