АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ

Прочитайте:
  1. Анамнез захворювання
  2. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри. Захворювання шкіри в новонародженої дитини
  3. АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ (ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ, МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЕРЦЕВИХ ТОНІВ ТА ШУМІВ) ТА ЇЇ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ
  4. Велике та мале коло кровообігу.
  5. Визначення захворювання
  6. ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  7. Захворювання III етапу післяпологової інфекції.
  8. Захворювання IV етапу
  9. Захворювання з Х-зчепленим домінантним типом наслідування.
  10. Захворювання І етапу

Кровь изливается из сосудов в ткань мозга при двух условиях (схема 17). Чаще это проис­ходит при разрыве стенок мозговых артерий, наступающем обычно при значительном повы­шении внутрисосудистого давления (в случаях резкого подъема общего артериального давления и недостаточной его компенсации посредством



Причины и последствия кровоизлияний в головной мозг


Схема 17


 


 

 

Повышение внутри-сосудистого давления (при артериальной гипертензии)

 
 

Повреждение

сосудистых

стенок

       
 
   
 

Значительное на­рушение функции гематоэнцефали-ческого барьера


Разрыв сосудистых стенок



КРОВОИЗЛИЯНИЕ В ТКАНЬ МОЗГА


 

Отек и повреждение ткани

вокруг кровоизлияния,

повышение внутричерепного

давления


констрикции соответствующих мозговых арте­рий). Такие кровоизлияния в мозг, как прави­ло, возникают во время гипертонических кри­зов, когда общее артериальное давление повы­шается внезапно и компенсаторные механизмы артериальной системы мозга не срабатывают. Другим фактором, способствующим кровоиз­лиянию в головной мозг при этих условиях, яв­ляются значительные изменения структуры сте­нок сосудов, которые не выдерживают растяги­вающей силы повышенного кровяного давления (например, в области артериальных аневризм). Поскольку кровяное давление в артериях моз­га значительно превышает уровень внутричереп­ного давления, при таких кровоизлияниях в мозг в герметически замкнутом черепе повышается давление и деформируются окружающие очаг кровоизлияния структуры мозга. Кроме того, излившаяся в ткань мозга кровь повреждает его структурные элементы содержащимися в ней токсичными химическими ингредиентами. В конечном счете развивается отек мозга. Посколь­ку все это возникает подчас внезапно и сопро­вождается тяжелым состоянием больного с по­терей сознания и т. д., такие кровоизлияния в

 


мозг получили название апоплексического уда­ра (инсульта).

Бывает и другой вид кровоизлияния в ткань мозга, которое развивается без морфологически обнаруживаемого разрыва стенок мозговых со­судов. Такие кровоизлияния происходят из мик­рососудов при значительных повреждениях ге-матоэнцефалического барьера, когда в ткань мозга начинают переходить не только составные части плазмы крови, но и ее форменные элемен­ты. В отличие от инсульта этот процесс развива­ется сравнительно медленно, но также сопровож­дается повреждением структурных элементов мозговой ткани и развитием отека мозга.

Прогноз состояния пациента в значительной степени зависит от того, насколько обширны кровоизлияние и вызываемые им последствия в виде отека и повреждения структурных элемен­тов мозга, а также от локализации кровоизлия­ния в головном мозге. Если повреждение ткани мозга оказывается необратимым, то единствен­ной надеждой для врача и больного остается компенсация функций мозга за счет его неповрежденных частей


 

ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ.

 

Короткі анатомо-фізіологічні дані

Серцево-судинна система складається із серця, судин і нервового апа­рату, що регулює її діяльність.

Серце розташоване в передньому середостінні в центрі грудної клітки на рівні між третім ребром і основою мечоподібного відростка. Більша ча­стина серця знаходиться вліво від серединної лінії. Розрізняють основу сер­ця, від якої відходять аорта і легенева артерія, і верхівку серця, звернену вниз і вліво.

Маса серця дорівнює 250-300 г, воно складається з лівого передсердя і лівого шлуночка, правого передсердя і правого шлуночка. Серце забезпечує перекачування крові з вен великого і малого кола кровообігу в артерії. Вели­ке коло кровообігу починається від лівого шлуночка аортою, в яку надхо­дить кров, що викидається лівим шлуночком. З аорти через систему артерій і капілярів кров попадає в дрібні вени, що, зливаючись, стають усе крупні­шими й утворюють два великих венозних стовбури - верхню і нижню по­рожнисті вени, що впадають двома окремими отворами в праве передсердя.

З правого шлуночка при скороченні серця венозна кров надходить у мале коло кровообігу, що починається легеневою артерією, яка йде до ле­гень, де розпадається на легеневі капіляри, що обплітають легеневі альвео­ли. Тут відбувається збагачення крові киснем і віддача вуглекислоти. Ле­геневі капіляри переходять у дрібні вени, що, зливаючись, утворюють 4 легеневі вени, що впадають у ліве передсердя.

Серце міститься в замкнутому серозному мішку - навколосерцевій сумці, чи перикарді. Перикард складається з двох листків - внутрішнього і зовніш­нього. Перикард зрощений з діафрагмою. Невелика кількість рідини між ли­стками перикарда сприяє більш вільному руху серця при скороченні.

Розрізняють три оболонки серця: внутрішню, середню і зовнішню. Внут­рішня оболонка - ендокард - вистилає камери серця й утворює дві пари клапанів - атріо-вентрикулярні і півмісяцеві.

Атріо-вентрикулярні клапани розташовуються між шлуночками і пе­редсердями (тристулковий - праворуч, двостулковий - ліворуч), півміся­цеві клапани - між лівим шлуночком та аортою і правим шлуночком та легеневою артерією.

Основна функція клапанів серця - забезпечувати герметичність отворів і перешкоджати зворотній течії крові.

Головну масу серця складає поперечно-смугастий м'яз - міокард.

Скорочення серця зв'язане із збудженням, що виникає в ділянці право­го передсердя, в місці впадання верхньої порожнистої вени, в початковій частині провідної системи серця - синусо-передсердному вузлі (вузол Кіса-Флека). Звідси збудження передається до передсердно- шлуночкового вуз­ла (вузол Ашофа-Тавара - ділянка в перегородці між правим і лівим перед-


сердям), а далі - по передсердно-шлуночковому пучку (пучок Пса), що розділяється на 2 гілки (ніжки), що йдуть до лівого і правого шлуночків серця, де вони розпадаються на дрібні волокна - так звані серцеві провідні міоцити (волокна Пуркіньє). Встановлено, що великий регулюючий вплив на діяльність серця здійснює кора головного мозку, а імпульси, що йдуть від серця, впливають на ЦНС.

Скорочувальна діяльність серця відбувається так. Спочатку скорочу­ються передсердя, шлуночки в цей час розслаблені, потім скорочуються шлуночки, а передсердя розслаблюються. Настає коротка пауза, коли шлу­ночки і передсердя розслаблені, після чого цикл повторюється. Скорочення міокарда називається систолою, а розслаблення і розширення порожнин серця - діастолою.

Під час паузи відбувається надходження крові в ліве передсердя з леге­невих вен. При скороченні передсердь кров з лівого передсердя надходить у лівий шлуночок, при цьому стулки клапана відкриваються в сторону шлуночка.

При скороченні лівого шлуночка кров натискає на стулки лівого пе-редсердно-шлуночкового клапана знизу, і вони, піднімаючись, закривають шлях крові з лівого шлуночка назад у ліве передсердя. Кров надходить в аорту, при цьому стулки клапана аорти розкриваються за током крові. Під час діастоли шлуночка кров з аорти в лівий шлуночок повернутися не може, тому що тисне на клапан аорти і закриває його, направляючись по артеріальному руслу.

Тік крові по судинах зв'язаний також зі скороченням стінок судин і з дією негативного тиску, що присмоктує, у грудній порожнині. Під час ско­рочення лівого шлуночка в артеріальне русло надходить близько 50-70 мл крові - систолічний об'єм серця. При скороченні лівого шлуночка тиск крові в артеріях складає в нормі від 115 до 140 мм рт. ст. залежно від віку, стату­ри і т.д., під час діастоли - від 55 до 90 мм рт. ст. Перший - систолічний або максимальний, другий - діастолічний або мінімальний.

Кровопостачання серця здійснюється вінцевими артеріями, вони відхо­дять від висхідної частини аорти.

Екстракардіальна регуляція серця здійснюється через симпатичний і блукаючий нерви. Збудження блукаючого нерва веде до зменшення часто­ти скорочення серця, збудження симпатичного відділу нервової системи -до її збільшення.


Дата добавления: 2014-06-28 | Просмотры: 1625 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)