 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Угрупованняextremist faction – екстремістське угруповання rebel faction – група повстанців contending faction – угруповання, що суперничає opposing faction – вороже угруповання
US War-making Authority [11] Today most nations have assigned a special status to nuclear, biological, and certain kinds of chemical weapons. All are indiscriminate weapons that can devastate wide areas by killing and injuring soldiers and civilians alike. Their use cannot be justified by battlefield necessity alone. The authority to unleash such weapons is thus reserved for the highest levels of the national government. In the U.S., the president, as head of the armed forces, retains sole authority over their employment, but even the president has to answer to the legislative branch except in cases of the greatest national emergency such as a surprise strategic missile attack. Threatened U.S. missile sites, for example, might be ordered to launch their own ICBMs as soon as possible. U.S. military aircraft, especially the strategic bombers, could become airborne, and U.S. warships and naval aircraft could provide protection for the launching of ballistic missiles by submarines. In addition, to preserve the national decision-making power, the president and other key leaders would be transported rapidly to remote, ground-based command centers. Presidential authority and control can be maintained during this move from aboard an airborne mobile command center – a large jetliner that is equipped with elaborate communications gear. No less important is civilian control of tactical nuclear weapons and nuclear weapons on loan to allied military forces. In each case, presidential approval is needed before a weapon's employment. These procedures not only increase civilian control over nuclear weapons but also enhance their special status, making their use by either side in a conflict less likely.
World War I (1914-1918) began as a war of movement. However, a stalemate developed after the first few weeks. Each side suffered enormous casualties in efforts to breach the other's defenses. New weapons such as the airplane and the tank were introduced. The submarine revolutionized sea warfare. World War II (1939-1945) marked a return to the war of movement. The Germans won initial success by employing massed tanks. It was done with a Napoleonic boldness in Poland and France. The Allies were eventually able to defeat them by virtue of superior numbers and industrial strength. Armor was used to great advantage in Russia, North Africa, and in Western Europe. Amphibious operations played an important role in the Pacific war. It was fought over a wide expanse of the Pacific Ocean. Naval aviation and the aircraft carrier became the major weapons of the war at sea. Some battles such as Midway were fought without the opposing fleets drawing within sight of each other. A major feature of most conflicts since World War II has been the use of guerrilla tactics. In guerrilla warfare the friendly forces try to engage the enemy in a total war. This type of warfare is also called “people's war”.
Відповідно до сучасних норм міжнародного права збройні конфлікти можна поділити на міжнародні і внутрішні[13]. Класичним прикладом внутрішнього збройного конфлікту є громадянська війна. Незалежно від форми конфлікту ворогуючі сторони зобов’язані дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права. Особи, які порушують ці норми під час війни або воєнних дій, можуть бути визнані воєнними злочинцями. В Україні передбачено кримінальну відповідальність осіб за скоєння воєнних злочинів та злочинів проти миру і людства. За часів “холодної війни” та біполярного світу протистояння держав призвело до численних локальних війн і конфліктів. Ядерна зброя була стримуючим фактором для запобігання черговій світовій війні. Проте в жодній обмеженій або локальній війні міжнародне співтовариство не спромоглося ідентифікувати агресора та покарати винних. Відтепер ніхто не оголошує війну, оскільки така дія автоматично підпадає під визначення агресії. Воєнні дії фактично розпочинаються разом із взаємними звинуваченнями сторін. Тому в усіх офіційних міжнародних документах замість терміна “війна” вживається термін “збройний конфлікт”.
Lesson 3
***** Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 643 | Нарушение авторских прав |
