АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методична записка

Навчання військового перекладу має інтегрувати найкращі досягнення методики викладання усного і письмового суспільно-політичного і науково-технічного перекладу, врахувати положення теорії мовної комунікації, психолінгвістики, базуватися на принципах лінгводидактики, оскільки на перший план виходить надзвичайно складне завдання – навчити курсантів і студентів умінню не тільки адекватно передавати загальний смисл вихідних текстів різної тематики і стилів (з чим військовий перекладач стикається щоденно у службової діяльності), а й точно і грамотно перекладати специфічні військові поняття, терміни, скорочення, прецизійні слова в усному і письмовому мовленні.

Методика навчання основ військового перекладу (ОВП) має передбачати вирішення таких завдань курсу:

− безумовне розуміння вихідного тексту (як письмового, так і усного) в межах запропонованої тематики;

− розвиток смислового і механічного запам’ятовування (тренування оперативної слухової і зорової пам’яті);

− формування спеціальних перекладацьких навичок і умінь (підстановки, переключення, трансформації, смислового розвитку, моторності, синхронізації слухового/візуального сприйняття і мовлення);

− навчання вмінню грамотно оформлювати переклад;

− здійснення постійного самоконтролю;

− набуття базових військово-спеціальних знань з основних напрямків воєнної політики, безпеки і оборони, структури збройних сил, воєнно-політичного і військово-технічного співробітництва, комплектування, військової освіти, проходження служби, бойового застосування, технічного оснащення;

− формування активного білінгвального (англо-українського) лексико-термінологічного мінімуму готових перекладацьких рішень в обсязі 1500 і 2300 одиниць на репродуктивному та рецептивному рівнях відповідно.

В основу підручника закладено принцип свідомого цілеспрямо- ваного навчання, оскільки усвідомлення необхідності набуття професійних знань, навичок і вмінь є потужним внутрішнім мотивом ефективної освітньої діяльності. Курсанти і студенти мають розуміти спрямованість кожної вправи, усвідомлюючи її роль і місце в системі формування професійних якостей військового перекладача.

При відпрацюванні вправ з усного перекладу слід постійно звертати увагу на неприпустимість типових перекладацьких "хвороб": буквалізмів, повторів, невпевненості, смислової й інтонаційної незавершеності. Слід привчати курсантів і студентів до щоденної кропіткої роботи над вдосконаленням власного усного мовлення (українського й англійського), без чого неможливо досягти вершин перекладацької майстерності і професіоналізму. Вправи з усного перекладу спрямовані на:

− формування вміння публічно (голосно і виразно) читати іноземною й українською мовами;

− запобігання монотонного мовлення;

− оформлення перекладу за коректними фонетично-інтонацій-ними моделями цільової мови;

− вдосконалення плавності, виразності, строкатості мовлення;

− відпрацювання навички грамотно закінчити будь-яку фразу;

− збагачення лексико-фразеологічних ресурсів власного мовлення;

− розвиток вміння замінювати незнайоме слово синонімом або описовими засобами.

Робота над завданнями з письмового перекладу, вдосконаленням власних варіантів (перевірка, редагування, стилістична правка) є основою і необхідною передумовою формування навичок і вмінь письмового перекладу. До того ж, саме в письмовій роботі наочно викриваються навіть непомітні недоліки у змісті та формі мислення. Письмова мова робить думку особливо чіткою, розвиває мислення і, як результат, сприяє вдосконаленню й збагаченню загальної мовної компетенції.

Вміння здійснювати самоконтроль за якістю перекладу набуває у військовому перекладі першорядного значення. Кожне тимчасове зниження результатів повинно стати об’єктом аналізу з боку викладача, адже воно може бути викликано поганим настроєм, хворобою, збігом особистих неприємних обставин, психофізіологічним перевантаженням, монотонністю вправ, непосильністю завдань, що має враховуватись на занятті.

Вирішення головних завдань курсу ОВП безпосередньо залежить від оптимальної організації аудиторної і позааудиторної (самостійної) роботи над матеріалами підручника. На підставі успішної апробації рукопису підручника в навчальному процесі, можна рекомендувати проходження матеріалу кожного уроку протягом 6 год. аудиторних занять та 6 год. самостійної роботи.

Протягом першого практичного заняття (1−2 год.) відбувається введення нового матеріалу, в ході якого головні зусилля слід спрямувати на ознайомлення з новою термінологією для активного засвоєння (Active terms and expressions), читання, попередній аналіз основного тексту уроку (ОТ), з’ясування всіх складних місць, пошук і аналіз робочих варіантів перекладу, відбір найкращих перекладацьких рішень. Викладач на цьому етапі виступає в ролі “керівника колоквіуму”, дозволяє кожному запропонувати, оцінити, відібрати найкращий варіант перекладу. Завершується перше двогодинне заняття повторенням активних лексичних одиниць (вправа Translate quickly), аналізом роботи курсантів (без обов’язкового виставлення оцінок) і постановкою завдання на самостійну роботу (2 год.), що полягає у вивченні активної лексики, підготовці “чистового” зорово-усного перекладу ОТ по реченнях з попереднім читанням вголос.

На другому практичному занятті (3−4 год.) відбувається попереднє оцінювання ступеня засвоєння активної (репродуктивної) лексики, а також навичок виразного читання і зорово-усного перекладу ОТ по реченнях. Потім виконують розвивальні вправи: розшифрування і переклад абревіатур, переклад усталених виразів і типових конструкцій, активізацію словникового запасу (Translate into Ukrainian; Translate into English; Build up your vocabulary). Завданням на самостійну підготовку (2 год.) є опрацювання додаткової (рецептивної) лексики, синтаксичний і перекладознавчий аналіз англо-українських текстів відповідного тематичного спрямування.

На третьому практичному занятті (5−6 год.) відбувається підсумкове оцінювання ступеня засвоєння базової (активної і додаткової) лексики, подальше відпрацювання і закріплення основних фахових навичок і умінь військового перекладачашляхом виконання формувальних вправ (Translate at sight; Translate by ear; Act as an interpreter). В ході самостійної роботи (2 год.) слухачі виконують письмовий переклад англійського або українського тексту (Translate in writing).

Більшість вправ підручника можна використовувати для відпрацю­вання навичок як зорово-усного перекладу (з аркуша) так і перекладу на слух (з голосу викладача або за допомогою аудіотехніки).

Зрозуміло, що досвідчений викладач військового перекладу не обмежується лише запропонованими вправами, використовує на заняттях фонетичну розминку, мнемонічні тренінги, рольові ігри, переклад “гарячих новин” тощо.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 691 | Нарушение авторских прав