 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
По судебной медицине 3 страница
A. Серійний B. Випадковий C. Механічний D. Спрямований E. Типологічний* 159. В регіоні А. відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначити одиницю спостереження в цьому випадку. A. Оснащення діагностичним обладнанням неврологічного стаціонару B. Неврологічний стаціонар* C. Своєчасність звертання до неврологічного стаціонару D. Забезпеченість населення ліжками неврологічного профілю E. Укомплектованість стаціонарів лікарями-неврологами 160. Для вивчення захворюваності сільського населення певної області за об'єкт дослідження були обрані мешканці пунктових сіл. Який метод збору статистичного матеріалу за обсягом слід використовувати у дослідженні? A. Комбінований B. Вибірковий C. Одночасний D. Монографічного опису E. Основного масиву* 161. Який з методів збору інформації переважніший при вивченні житлових умов студентів медичного ВНЗ за період навчання? A. Соціологічний* B. Інтерв'ювання C. Викопіювання матеріалів D. Спрямованого відбору E. Статистичний 162. Лікувально-профілактичні заклади, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, ведуть постійно реєстрацію всіх звернень до поліклініки з приводу захворювань, з профілактичною ціллю та інших. Який вид статистичного спостереження за часом вони використовують? A. Суцільний B. Гніздовий C. Вибірковий D. Поточний* E. Несуцільний 163. Лікувально-профілактичні заклади, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню ведуть постійну реєстрацію всіх звернень до поліклініки з приводу захворювань, з профілактичною метою та інших. Який вид статистичного спостереження за ступенем охоплення вони використовують? A. Індивідуальний B. Поточний C. Систематичний D. Несуцільний E. Суцільний* 164. Для вивчення захворюваності міського населення області за об'єкт дослідження був взятий кожний 10-й мешканець міста. Який метод збору статистичного матеріалу за обсягом слід використати в дослідженні? A. Вибірковий* B. Основного масиву C. Монографічного опису D. Комбінований E. Суцільний 165. В школі № 1 було виявлено 200 учнів, які захворіли на кір. Серед них 130 дівчат і 70 хлопців. У віці до 7 років було 30 дітей, 8—10 років — 100, 11 — 14 років — 50, більше 14 років — 20. Який вид статистичної таблиці треба застосувати для зведення цих даних? A. Просту B. Комбінаційну C. Групову* D. Змішану E. Підсумкову 166. При вивченні чинників захворюваності шлунка були взяті такі ознаки: стать, вік, відношення до паління, алкоголю, професія, місце роботи та інші. Який вид статистичної таблиці слід використати в цьому випадку для зведення даних? A. Підсумкову B. Просту C. Змішану D. Групову* E. Спеціальну 167. Поліклініка надає медичну допомогу дорослому населенню. При оцінці її діяльності розраховувались показники поширеності захворювань, структура захворюваності, середнє число відвідувань на одного мешканця на рік, навантаження лікарів на амбулаторному прийомі, забезпеченість населення лікарями, ліжками та інші. Який з наведених показників є показником співвідношення? A. Поширеність захворювань B. Структура захворюваності C. Забезпеченість населення лікарями і ліжками* D. Кількість відвідувань на одного мешканця E. Навантаження лікарів на амбулаторному прийомі 168. Для аналізу діяльності амбулаторії з річних звітних документів взяли відомості про середньорічну кількість населення, кількість лікарів, кількість зареєстрованих захворювань (всього і по окремих класах хвороб) та кількість відвідувань. Відношення яких даних відповідає поняттю показник інтенсивності? A. Кількість захворювань до середньорічної кількості населення* B. Кількість лікарів до середньорічної кількості населення C. Кількість захворювань по окремих класах до загальної кількості захворювань D. Середньорічна кількість населення до кількості лікарів E. Питома вага відвідувань до лікарів різних фахів 169. У місті 100000 мешканців. Із 160 випадків інфекційних захворювань — 75 припадає на грип. Який показник захворюваності на грип відносно всіх інфекційних хвороб треба використати? A. Екстенсивний* B. Інтенсивний C. Відносної інтенсивності D. Наочності E. Співвідношення 170. В районі Н. 50 тис. населення. На протязі року було зареєстровано 7000 захворювань. Який показник необхідно використати для характеристики розповсюдженості захворювань серед населення? A. Екстенсивний показник B. Інтенсивний показник* C. Наочності D. Співвідношення E. Стандартизації 171. На протязі року в поліклініці, яка обслуговує 60 тис. дорослого населення, було зареєстровано 108 випадків інфаркту міокарда. Який показник треба використати для розрахунку частоти захворюваності на інфаркт міокарда? A. Інтенсивний показник* B. Екстенсивний показник C. Наочності D. Співвідношення E. Темп росту. 172. При порівнянні з минулим роком рівень захворюваності грипом збільшився на 20 %. Який показник використаний для даного розрахунку? A. Відносної інтенсивності B. Співвідношення C. Наочності* D. Інтенсивності E. Екстенсивності 173. Поліклініка обслуговує 30 тисяч дорослого населення. На протязі року було зареєстровано 11600 захворювань, із них з вперше встановленим діагнозом — 3860. Який вид показника слід застосувати для характеристики розповсюдженості (частоти) захворювань серед населення? A. Екстенсивний B. Інтенсивний* C. Наочності D. Співвідношення E. Інвалідності 174. Цеховим лікарем на підприємстві щорічно проводиться аналіз стану здоров'я робітників. На які диспансерні групи здоров'я поділяються робітники підприємства у щорічному звіті? A. Здорові, хворі на гострі захворювання, хворі з субкомпенсованим перебігом хвороби B. Здорові, практично здорові, хворі за 3-ма стадіями компенсації* C. Здорові, часто хворіючи з компенсованим перебігом хвороби D. Здорові, хворі на важливі неепідемічні захворювання, практично здорові E. Здорові, хворі з тимчасовою втратою працездатності, хворі з декомпенсованим перебігом захворювання 175. На диспансерному обліку в дільничного терапевта перебувають реконвалесценти після інфекційних захворювань, часто і тривало хворіючі, особи з хронічною патологією. Хто з приведених хворих повинен бути віднесений до III групи здоров'я? A. Усі категорії хворих, приведені в умові задачі B. Часто і тривало хворіючі C. З хронічною патологією в стадії компенсації* D. Реконвалесценти після інфекційних захворювань і особи з хронічною патологією E. Особи, що страждають хронічними захворюваннями 176. Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до І групи здоров'я? A. 40 %* B. 10 % C. 55 % D. 60 % E. 22 % 177. Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІ групи здоров'я? A. 40 % B. 10 % C. 15 %* D. 60 % E. 22 % 178. Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІІ групи здоров'я? A. 40 % B. 10 %* C. 15 % D. 60 % E. 22 % 179. Хлопчик 13-ти років за останній рік п'ять разів хворів гострими респіраторними захворюваннями. До якої групи здоров'я належить цей хлопчик? A. Друга B. Перша C. Третя* D. Четверта E. П'ята 180. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я? A. 50 B. 250* C. 180 D. 370 E. 22 181. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я? A. 50 B. 250 C. 180 D. 370* E. 22 182. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я? A. 50 B. 250 C. 180 D. 370 E. 202* 183. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я? A. 100 B. 280* C. 420 D. 220 E. 202 184. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я? A. 100 B. 280 C. 420* D. 220 E. 202 185. Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я? A. 100 B. 280 C. 420 D. 220 E. 202* 186. Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я? A. 330* B. 660 C. 230 D. 100 E. 640 187. Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я? A. 330 B. 660* C. 240 D. 100 E. 640 188. Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я? A. 330 B. 660 C. 240 D. 100 E. 640* 189. Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я? A. 190 B. 310 C. 360* D. 670 E. 1450 190. Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я? A. 780 B. 310 C. 360 D. 670 E. 1450* 191. Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я? A. 190* B. 310 C. 860 D. 670 E. 110 192. Хлопчик 11-ти років за останній рік чотири рази хворів гострими респіраторними захворюваннями. До якої групи здоров’я належить цей хлопчик? Який відсоток ця група становить на даний час в країні? A. Тертя група, 35 %* B. Четверта група, 35 % C. Друга група, 35 % D. Тертя група, 20 % E. Четверта група, 20 % 193. В учня четвертого класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик страждає на хронічний бронхіт без значних органічних порушень. Протягом року гострими захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні? A. Четверта група, 35 % B. Друга група, 35 % C. Тертя група, 20 % D. Тертя група, 35 %* E. Четверта група, 20 % 194. Чоловік К. на протязі п’яти років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній рік загострення захворювання було 1 раз. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні? A. Четверта група, 35 % B. Друга група, 35 % C. Тертя група, 35 %* D. Тертя група, 20 % E. Четверта група, 20 % 195. Під час медичного огляду в працівника М. не виявлено функціональних та органічних відхилень у стані здоров’я. Протягом року 1 раз хворів ГРЗ. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні? A. Перша група, 20 %* B. Друга група, 35 % C. Тертя група, 35 % D. Тертя група, 20 % E. Перша група, 35 % 196. У хворого Н. діагноз: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія, постійна форма, тахісистолія. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. НК ІІІ ст. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні? A. П’ята група, 4 % B. Четверта група, 1 % C. Тертя група, 35 % D. П’ята група, 1 %* E. Четверта група, 4 % 197. У хворого Ш., який знаходиться на стаціонарному лікуванні діагностовано: Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, ХНН ІІ ст. До якої групи здоров’я належить хворий? Який відсоток ця група становить на даний час в країні? A. П’ята група, 4 % B. Четверта група, 1 % C. Тертя група, 35 % D. П’ята група, 1 % E. Четверта група, 4 %* 198. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте одиницю спостереження. A. Неврологічне відділення стаціонарів регіону* B. Хворий на інсульт C. Хворий на параліч D. Інсульт E. Стаціонар 199. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте о’бєкт спостереження. A. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону B. 100 хворих на інсульт C. Декілька неврологічних відділень стаціонарів регіону* D. Усі інсульти E. Декілька стаціонарів 200. В регіоні C. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте генеральну сукупність. A. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону* B. Усі хворі на інсульт C. Усі хворі на параліч D. Усі інсульти E. Усі стаціонари 201. В регіоні C. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте вибіркову сукупність. A. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону B. 100 хворих на інсульт C. Декілька неврологічних відділень стаціонарів регіону* D. Усі інсульти E. Декілька стаціонарів 202. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть варіантну облікову ознаку даного спостереження. A. Інсульт B. Супутні захворювання C. Вік хворого* D. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів E. Стать хворого 203. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть атрибутивну облікову ознаку даного спостереження. A. Інсульт* B. Потужність стаціонару C. Вік хворого D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі E. Хворий на інсульт 204. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть факторну облікову ознаку даного спостереження. A. Інсульт B. Потужність стаціонару C. Вік хворого* D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі E. Хворий на інсульт 205. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть результативну облікову ознаку даного спостереження. A. Інсульт* B. Потужність стаціонару C. Хворий на параліч D. Вік хворого E. Хворий на інсульт 206. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Як, на вашу думку повинна виглядати програма розробки матеріалу? A. Складання макетів таблиць* B. Підрахунок інтенсивних показників C. Підрахунок екстенсивних показників D. Підрахунок середніх показників E. Впровадження в практику 207. В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Як, на вашу думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу? A. Складання макетів таблиць B. Порівняння інтенсивних показників із стандартами* C. Шифрування матеріалу D. Розподіл по групах E. Впровадження в практику 208. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте одиницю спостереження. A. Хворий на хронічний пієлонефрит* B. Нефрологічне відділення ТОКЛ C. Хронічний пієлонефрит D. Функція нирок E. Показники сечі 209. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте об’єкт спостереження. A. Усі нефрологічні відділення області B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року C. Усі випадки хронічного пієлонефриту протягом року D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит* E. Усі показники сечі 210. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте генеральну сукупність. A. Усі нефрологічні відділення області B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року* C. Випадки хронічного пієлонефриту протягом року D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит E. Усі показники сечі 211. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте основне явище, яке вивчається. A. Усі нефрологічні відділення області B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року C. Хронічний пієлонефрит* D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит E. Середній рівень креатиніну в одного хворого 212. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте вибіркову сукупність. A. Усі нефрологічні відділення області B. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року C. Усі випадки хронічного пієлонефриту протягом року D. 30 хворих на хронічний пієлонефрит* E. Усі показники сечі 213. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть варіантну облікову ознаку даного спостереження. A. Пієлонефрит B. Супутні захворювання C. Середній рівень креатині ну* D. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів E. Стать хворого 214. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть атрибутивну облікову ознаку даного спостереження. A. Пієлонефрит* B. Потужність стаціонару C. Середній рівень клубочкової фільтрації D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі E. Середній рівень креатиніну 215. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть факторну облікову ознаку даного спостереження. A. Пієлонефрит B. Потужність стаціонару C. Вік хворого* D. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі E. Хворий на пієлонефрит 216. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть результативну облікову ознаку даного спостереження. A. Середній рівень клубочкової фільтрації* B. Потужність стаціонару C. Хворий на патологію нирок D. Вік хворого E. Хворий на пієлонефрит 217. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на вашу думку повинна виглядати програма розробки матеріалу? A. Складання макетів таблиць* B. Підрахунок інтенсивних показників C. Підрахунок екстенсивних показників D. Підрахунок середніх показників E. Впровадження в практику 218. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на вашу думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу? A. Складання макетів таблиць B. Порівняння інтенсивних показників із стандартами* C. Шифрування матеріалу D. Розподіл по групах E. Впровадження в практику 219. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на вашу думку повинна виглядати програма збору матеріалу? A. Складання макетів таблиць B. Підрахунок інтенсивних показників C. Шифрування матеріалу D. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару* E. Впровадження в практику 220. В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. З чого складається програма збору матеріалу? A. Макетів таблиць B. Складання плану та програми дослідження C. Шифрування матеріалу D. Карта з переліком облікових ознак* E. Розкладання карт по групах 221. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×1012/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте одиницю спостереження. A. Хворий на залізодефіцитну анемію* B. Гематологічне відділення ТОКЛ C. Залізодефіцитна анемія D. Середній рівень гемоглобіну E. Усі показники крові 222. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×1012/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте об’єкт спостереження. A. Гематологічні відділення області B. Хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року C. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію* E. Усі показники крові 223. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×1012/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте генеральну сукупність. A. Усі гематологічні відділення області B. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року* C. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію E. Усі показники крові 224. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×1012/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте основне явище, яке вивчається. A. Усі гематологічні відділення області B. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року C. Залізодефіцитна анемія* D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію E. Середній рівень гемоглобіну в одного хворого 225. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×1012/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте вибіркову сукупність. A. Усі гематологічні відділення області B. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року C. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року D. 50 хворих на залізодефіцитну анемію* E. Середній рівень гемоглобіну в одного хворого 226. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×1012/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть варіантну облікову ознаку даного спостереження. A. Залізодефіцитна анемія B. Супутні захворювання C. Середній рівень гемоглобіну* D. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів E. Стать хворого 227. У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×1012/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть атрибутивну облікову ознаку даного спостереження. Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2470 | Нарушение авторских прав |