АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОНЯТТЯ «ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ» ТА її ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

ПЕРЕДМОВА

Технологія ліків — основна профільна дисципліна, що визначає зміст практичної діяльності провізора та інженера-технолога фармацевтичної промисловості, головні завдання якої — вивчення теорії одержання лікарських препаратів і методів їх ви­робництва, а також перспектив розвитку нових видів готових лі­карських форм.

При написанні підручника з промислової технології автори прагнули з достатньою повнотою викласти всі розділи дисципліни.

Підручник містить 26 глав, що відбивають сучасний стан тех­нології фітохімії лікарських препаратів із культур клітин і тканин рослин, розчинів для ін'єкцій, таблеток, мазей, лікарських форм для дітей та ін. Автори подали матеріал за такою схемою: виділення й очищення біологічно активних речовин із сировини рослинного і тваринного походження, потім — промислове виробництво ліків. Ця схема подання матеріалу найбільш придатна для засвоєння сту­дентами, тому що тільки попередньо ознайомившись із способами одержання активних субстанцій, варто приступати до вивчення технологіїокремих груп готових лікарських форм.

Вивчення технології готових лікарських препаратів можливе лише при розгляді їх як дисперсних систем, що й намагалися відбити автори підручника, коротко посилаючись на основні по­ложення фізичної та колоїдної хімії. Курс промислового виробни­цтва ліків базується також на знанні студентом таких предметів, як неорганічна, органічна, фармацевтична хімія, мікробіологія, фармакологія, фармакогнозія та ін.

Підручник підготовлений з урахуванням багаторічного досві­ду викладання кафедри заводської технології ліків Національно­го фармацевтичного університету. На відміну від навчальної літе­ратури з технології лікарських форм, що видавалася раніше, у ньому знайшли відбиток нові досягнення фармації, що збагати-

ли технологію промислового виробництва більш досконалими про­цесами, апаратами й автоматичними лініями.

Значне місце в підручнику приділяється технології препара­тів мікробіологічного синтезу, розчинам для ін'єкцій, лікарським системам із контрольованим та регульованим вивільненням лі­карських речовин.

Вперше до підручника включено такі глави, як «Способи очи­щення біологічно активних речовин рослинного, тваринного похо­дження й отриманих на основі біосинтезу», «Лікарські форми для дітей», «Ефірні масла», а також розділи, що містять вимоги GMP.

Обмежений обсяг підручника не дозволив навести деякі довід­кові матеріали, наявні у Державній фармакопеї, фармацевтичних довідниках і методичних посібниках, виданих на кафедрі.

Автори висловлюють подяку рецензентам за цінні поради і за­уваження, зроблені ними при підготовці рукопису до видання.

Усі критичні зауваження й побажання щодо змісту даного під­ручника будуть ретельно проаналізовані і враховані у наступному виданні.

ПОНЯТТЯ «ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ» ТА її ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Технологія — це сукупність методів опрацювання, готування, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріа­лу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва про­дукції.

Технологія як наука про способи і методи переробки сировини виникла у зв'язку з розвитком великої машинної промисловості наприкінці XVIII століття і, сформувавшись, швидко перетвори­лася з прикладної на велику фундаментальну науку.

Розвиток технології постійно перебуває під впливом економіч­них та інших інститутів суспільства. У свою чергу, вплив техніч­ного прогресу на суспільство відбувається насамперед через під­вищення продуктивності праці, через спеціалізацію засобів праці, що служать технічною основою її розподілу, і, нарешті, шляхом заміщення технічними засобами трудових функцій людини. Соці­альний вплив технічного прогресу на суспільство легко простежу­ється на прикладі переходу від ручної праці до механізованої, а потім — до комплексної автоматизації виробництва, але, змі­нюючи умови праці й побуту, також позначається і на світогляді людини, її психології, мисленні.

Усі сфери життєдіяльності суспільства розвиваються комплек­сно, з урахуванням соціальних, економічних і технічних чинни­ків. Оптимальними є лише ті технологічні рішення, що сприяють найбільш повному задоволенню матеріальних і духовних потреб людства.

Усе сказане можна віднести й до хімічної та фармацевтичної технології.

У сучасне поняття «технологія» вкладають сукупність прийомів і способів одержання, обробки або переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, виробів, що здійснюються з метою одержання го­тової фармацевтичної продукції. Варто зауважити, що в поняття

«технологія» включають операції видобування, переробки, дозуван­ня (фасування), транспортування, складування та зберігання вихід­ної сировини і готової продукції (тому що вони є складовою части­ною виробничого процесу), а також технологічний контроль і науково обґрунтовану стандартизацію виробництва у вигляді технологічних реґламентів, методів, правил, графіків тощо.

Основні завдання фармацевтичної технології:

— розробка технологічних основ і методів виробнріцтва нових лікарських субстанцій і препаратів;

— удосконалення існуючих лікарських препаратів;

— пошук, вивчення і використання у виробництві нових до­поміжних речовин;

— вивчення стабільності і встановлення термінів придатно­сті лікарських речовин, препаратів, напівфабрикатів та іншої продукції;

— вивчення ефективності технологічного процесу, основними показниками якого є: питома витрата сировини, енерго- і трудо-затрати на одиницю продукції; вихід і якість готової продукції; інтенсивність процесу; собівартість продукції.

Завдання фармацевтичної технології як науки полягає у вияв­ленні фізичних, хімічних, механічних та інших закономірностей, а також найбільш ефективних економічних процесів із метою застосування їх у виробництві ліків.

Значення фармацевтичної технології ліків в охороні здоров'я надзвичайно велике, тому що при наданні медичної допомоги хво­рим у 90 % випадків фахівці цієї служби використовують ліки. Підкреслюючи значення фармакотерапії, I. П. Павлов відзначав, що ліки є універсальним знаряддям медика, і ніякі втручання, будь-то хірургічні, акушерські або інші, не обходяться без вико­ристання лікарських препаратів.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 995 | Нарушение авторских прав