ТЕХНОЛОГІЯ ПОРОШКІВ
Процес виробництва цієї лікарської форми складається з таих стадій:
1. Здрібнювання вихідних матеріалів.
2. Розділення частинок порошку за розмірами.
3. Змішування окремих компонентів.
4. Фасування і пакування.
Здрібнювання вихідних матеріалів. На стадії здрібнювання важливо правильно вибрати здрібнювальну машину: враховуються фізико-хімічні властивості матеріалу, розмір вихідного матеріалу і кінцевого продукту, загальна кількість матеріалу, який необхідно здрібнювати.
Розділення частинок порошку за розмірами. Залежно від медичного призначення і способу застосування до порошків висувають різні вимоги стосовно дисперсності. Кристалічні порошки, призначені для розчинення перед їх вживанням хворим (магнію сульфат, кислота борна та ін.), зазвичай відпускають у вигляді середньодрібних, середньокрупних і навіть крупних порошків (0,2—0,3 мм). Порошки-присипки, призначені для лікування різних ушкоджень шкіри або слизових оболонок, повинні мати високий ступінь дисперсності (0,090—0,093 мм) для збільшення сумарної активної поверхні частинок цих речовин і зменшення їхньої травмуючої дії.
Під час виробництва складних порошків у заводських умовах кожну речовину, що входить до складу суміші, здрібнюють окремо і просівають крізь відповідне сито. При просіюванні сумішей через отвір сита насамперед проходять частинки більш дрібні і ті, які мають більшу масу. Потім відсіваються легші і більші за розміром частинки. Унаслідок цього відсів являє собою масу із шарами різної якості. Тому інґредієнти після просіювання необхідно знову ретельно змішати.
Змішування окремих компонентів. Змішування порошків здійснюють у змішувачах. Найбільш простим і легким способом змішування є такий, при якому інґредієнти входять приблизно в однакових кількостях, із частинкамиоднакових розмірів, близькими за густиною. Усі компоненти засипають у змішувач і перемішують до одержання однорідної суміші. Якщо при зазначених однакових умовах питома маса порошків, що змішуються, різна, то тривалість перемішування збільшується.
Якщо в суміш входить компонент у невеликій кількості, то для підвищення рівномірності розподілу необхідне додаткове здрібнювання його частинок. При цьому, чим менша його концентрація в суміші, тим дрібніші повинні бути частинки цього інгредієнта. При значній різниці в розмірах частинок окремих компонентів доцільно зменшити великі частинки до розмірів найменших для одержання рівномірної суміші.
Якщо до великої кількості речовин треба додати незначну кількість отруйного або сильнодіючого інґредієнта, то спочатку необхідно останню речовину ретельно змішати з одним із інґреді-єнтів або індиферентною порошкоподібною речовиною. У змішувач завантажують речовину, що входить у суміш в найбільшій кількості, а потім до неї додають приготовлену суміш з отруйною або сильнодіючою речовиною, після чого порошки ретельно перемішують.
У деяких випадках речовини, що входять до складу суміші в невеликих кількостях, краще розчинити. Отриманий розчин змішують з іншим матеріалом.
Ефірні масла в невеликих кількостях додають до порошків майже так само, як отруйні і сильнодіючі речовини, тобто їх змішують із невеликою кількістю порошку або готують спиртовий розчин.
Фасування та пакування порошків. Фармацевтична промисловість випускає прості і складні порошки, як правило, у багато-дозових упаковках (нерозділені). Фасування порошків здійснюється за допомогою спеціальних дозаторів: в основному шнекових і вакуумних, які працюють за об'ємним принципом. Об'ємні дозатори прості за будовою, нескладні в експлуатації і при відносній похибці 2—3 % забезпечують продуктивність до 300 доз за хвилину. Із зменшенням дози препарату і збільшенням швидкості дозування похибка зростає.
Принцип роботи шнекового дозатора показаний на рис. 13.1. Порошок завантажують у бункер 1. За допомогою регулятора він подається напрямною мішалкою 2 через дросельний клапан 3 униз у завантажувальну лійку 4, в якій підтримується рівень порошку. Процес дозування здійснюється поворотом вертикального дозувального шнека 5 у підготовлений флакон 6.
Принцип роботи камерного вакуумного дозатора поданий на рис. 13.2. Порошок, що фасується, подається в завантажувальну лійку 1. Мішалки 2 і 3, які обертаються відповідно навколо вертикальної і горизонтальної осей, забезпечують рівномірний розподіл порошку в наповнювальній камері 4. У роторі 6, що замикає низ наповнювальної камери, розташовані вісім дозувальних отворів 5. Із центра колеса в ці отвори встановлені на різьбі дозувальні поршні 8, які визначають об'єм наповнення. Ротор періо-
дично, після кожного циклу, повертається на 1/8 його об'єму, дозувальні отвори встановлюються під наповнювальною камерою, при цьому порошок всмоктується в отвори, що знаходяться під вакуумом. Після двох циклів зовнішня поверхня наповнювально-го колеса очищається ракелем 9, а надлишок порошку відсмоктується. Подальші два цикли переводять ротор у положення суміщення з отвором горловини підготовленого флакона 7. Порошок висипається у флакон під дією короткого імпульсу стиснутого повітря.
Маркування. Зберігання. Порошки для зовнішнього і ораль-ного застосування на етикетці мають назву і кількість діючих речовин, термін придатності, умови зберігання, спосіб застосування. Для оральних порошків додатково зазначають назву і концентрацію всіх антимікробних консервантів.
Зберігають порошки в щільно закритих контейнерах; якщо препарат містить леткі речовини,— у повітронепроникних контейнерах.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 797 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 |
|