АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ I ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН
Для одержання капсул застосовують плівкоутворювальні високомолекулярні сполуки, здатні утворювати еластичні плівки, що характеризуються певною міцністю: зеїн, парафін, жири і воскоподібні речовини, метилцелюлоза, етилцелюлоза, поліетилен, полівінілхлорид, натрію альгінат, солі кислоти акрилової та ін.
Одним із найбільш поширених формоутворювальних матеріалів для виробництва капсул є желатин. Це продукт часткового гідролізу колагену, що є основною складовою сполучної тканини хребетних. В основі білкової молекули желатину лежить поліпеп-тидний ланцюг, утворений 19 амінокислотами, більшість з яких незамінні в організмі людини. Основними з них є: гліцин, пролін, оксипролін, кислота глутамінова, аргінін, лізин. Желатин легко і швидко засвоюється навіть при тяжких порушеннях функцій шлунково-кишкового тракту, нетоксичний і не виявляє побічних реакцій.
Однак він є неоднорідною речовиною і являє собою систему різних фракцій, генетично зв'язаних одна з одною, які відрізняються лише різним ступенем складності. Будова желатину остаточно не з'ясована. Макромолекула желатину у нормальних умовах має форму паличкоподібної ґвинтової спіралі, витки якої скріплені водневими зв'язками (а-золь-форма). При підвищенні температури водневі зв'язки руйнуються і спіраль плавиться, перетворюючись спочатку в гнучку нитку, а потім згортається в безладний клубок (Р-гель-форма). Перехід «а~ ' ft» (спіраль -•= " клубок) взаємно-зворотний і відбувається при зміні температури. Спіральна форма макромолекули желатину, що існує при температурі 20— 25 °С, є причиною структурної в'язкості і драгління розчинів. Ці явища зникають при підвищенні температури; і, починаючи з 35— 40 °С, розчини желатину мають властивості ньютонівської рідини.
Таким чином, характерною властивістю желатину (від лат. gelare — застигати) є здатність його розчинів застигати при охолодженні, створюючи твердий гель. На цій властивості желатину ґрунтується виготовлення желатинових капсул.
Для одержання стабільної капсульної оболонки до складу желатинової основи можуть входити різні допоміжні речовини, дозволені до застосування: пластифікатори, стабілізатори, консерванти, ароматизатори, барвники і пігменти.
3 метою поліпшення структурно-механічних властивостей і забезпечення відповідної еластичності, збільшення міцності і зменшення крихкості оболонок до складу желатинової маси вводять пластифікатори. Для цього використовують багато речовин, із них найбільш популярними є гліцерин, сорбіт, ПЕО-400, поліетилен-гліколь, поліпропілен, поліетиленсорбіт (3—15 %) з оксіетиленом (4—40 %), гексантропол та ін. Для одержання твердих капсул у желатинову масу додають невелику кількість пластифікаторів (0,3—1,0 %), для м'яких — їх кількість збільшується до 20—45 %. У деяких випадках желатинові капсули стають більш стійкими при частковій або повній заміні в складі оболонки гліцерину сорбітом, ПЕО-400 або іншими пластифікаторами.
Серед вад желатинових капсул можна виокремити високу чутливість до вологи. Це вимагає дотримання певних умов їх зберігання. Для подолання цієї вади було запропоновано спосіб виготовлення капсул, де замість желатину використовується зеїн та інші плівкоутворювальні речовини, стійкі до дії вологи.
Крім того, на желатинові капсули наносять покриття, що надійно захищають оболонки від дії вологи, одночасно не перешкоджаючи швидкому їх руйнуванню у шлунку. До таких плівко-утворювачів належать параамінобензоати цукрів, амінопохідні целюлози. Ці методи поліпшують стійкість желатинових капсул до вологи.
Для капсулування складних сумішей вітамінів японськими дослідниками запропонований метод одержання «подвійних» капсул. Водорозчинні вітаміни покривають плівкою з воскоподібних речовин, а потім гідрофільною — з желатину.
Желатинова маса є добрим середовищем для розмноження мікроорганізмів. Для забезпечення антимікробної стійкості оболонок у масу вводять консерванти: суміш кислоти саліцилової (до 0,12 %) із калію (натрію) метабісульфітом (до 0,2 %), кислоту бензойну і натрію бензоат (0,05—0,1 %), ніпагін (0,1—0,5 %).
Щоб надати капсулам привабливого товарного вигляду або зберегти активні речовини від фотохімічних реакцій, до складу желатинової основи вводять коригуючі допоміжні речовини. Іноді в желатинову основу додають ароматизатори (ефірні масла, есенції, етилванілін 0,1 %-вий), що надають капсулам приємного запаху. Додавання солодких на смак речовин (цукровий сироп, сахароза, глюкоза та інші) поліпшує смак капсул при проковтуванні. Для забарвлення оболонок капсул застосовують барвники, дозволені до медичного застосування: еозин, еритрозин, кислот-
ний червоний 2C, тропеолін 00, індиготин, індиго, забарвлені цукри (руберозум, флаворозум, церулезум), а також різноманітні їх комбінації. Серед пігментних барвників використовують заліза оксид; білий пігмент — титану діоксид, що забарвлює капсули в білий колір, роблячи їх одночасно непрозорими.
Капсули, призначені для заповнення світлочутливими речовинами, повинні бути непрозорими. Установлено, що кольори капсул: червоний, чорний, зелений, блакитний, оранжевий і коричневий — найбільше підходять для захисту речовин від дії світла. Деякі виробники застосовують природні барвники (кислота кармінова, хлорофіл тощо), мала токсичність яких дозволяє використовувати їх без обмежень у більшості країн світу. Вони можуть використовуватися для створення натуральних відтінків, як прозорих, так і непрозорих. Комбінації натурального желатину із натуральними барвниками особливо підходять для активних засобів із натуральною основою.
Залежно від використаних барвників і пігментів капсули поділяють на такі групи:
— натуральні прозорі;
— забарвлені прозорі;
— забарвлені непрозорі;
— двоколірні прозорі і (або) непрозорі;
— поєднання прозорих і непрозорих частин.
Колір — один із найбільш надійних способів ідентифікації ліків, однак він не повинний бути носієм факторів ризику. Як показує практика, багато пацієнтів співвідносять відповідний колір із певним фармакологічним ефектом. Колір може знижувати або підсилювати лікувальний ефект залежно від реакції пацієнта на колір. Ці відкриття були підтверджені і розширені групою американських учених. Дослідження показали, що певні кольори мають великий ступінь асоціативності із специфічними показаннями. Так, жовтий, оранжевий і лавандовий відтінки мають психостимулю-вальний ефект і тому підходять для антидепресантів. Білий — часто асоціюється з полегшенням болю. Однак деякі кольори (сірий, темно-синій, світло-зелений) не можуть бути точно розподілені за призначенням препаратів у капсулах. У цьому разі використовують нейтральний колір, нездатний підсилювати будь-яке специфічне підвищення ефективності лікарського засобу.
Для запобігання розчинення капсул у шлунку й одержання кишково-розчинної форми у фармацевтичній промисловості використовують кислотостійкі плівкові покриття з ацетофталату целюлози, полівінілацетатфталату, фталату декстрину, лактози, маніту, сорбіту, воскоподібних речовин. За кордоном широко використовують кополімери кислоти акрилової з вінілацетатом. На основі кополімерів аліфатичних естерів акрилової і метакрилової
кислот, розроблені покриття, розчинні в шлунку або кишечнику. Нині найчастіше застосовується метод нанесення кишково-розчинного плівкового покриття на гранули, мікрокапсули. Для надання капсулам пролонгованих властивостей використовують технологічні прийоми введення спеціальних інґредієнтів у суміш наповнювачів. Звичайно застосовують комбінації речовин, що перешкоджають швидкому вивільненню діючих компонентів, серед яких найчастіше використовують акрилові полімери, похідні целюлози та інші речовини.
Як розчинники для лікарських речовин, що випускають в м'яких желатинових капсулах, окрім різних олій та масел, застосовують вищі спирти і естери (етилолеат, етилбензоат, моноолеат, поліетиленгліколі та ін.).
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 499 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 |
|