Препарати алкалоїдів
Аймалін (Ajmalinum, «Здоров'я», Україна). Третинний індольний алкалоїд міститься в деяких видах раувольфії, головним чином, в коренях раувольфії зміїної і блювотної. Білий
або злегка жовтуватий кристалічний порошок. Протиаритмічний засіб. Випускається у вигляді таблеток, покритих оболонкою, по 0,05 г, в упаковці 20 шт.
Вінкристин (Vineristinum, Pierre Farbe Medicam, Франція, Eli Zilly Company, США). Алкалоїд, що міститься в рослині барвінок рожевий. Цитостатичний засіб. Випускається у вигляді порошку для приготування ін'єкційного розчину в ампулах по 0,001 г, розчин для ін'єкцій (1 мг/мл) в ампулах по 1 мл; ліофілізований порошок для приготування ін'єкційного розчину у флаконах по 0,0005 г, у комплекті з ізотонічним розчином натрію хлориду в ампулах по 10 мл.
Глаувент (Glauventum, Pharm. Болгарія). Алкалоїд із надземної частини рослини мачка жовтого. Протикашлевий засіб. Випускається у вигляді драже по 0,4 і 0,01 г, в упаковці 20 шт.
Глауцину гідрохлорид (Glaucini hydrohloridum, ПО «Чимкент-фарм», Казахстан, «Татхімфармпрепарати», КПХФО, Росія). Алкалоїд із трави мачку жовтого {Glaucinum flavum Crantr.), род. макових (Papaveraceae). Пригнічує кашлевий центр, має перифе-ричу адренолітичну активність. Випускається у вигляді таблеток, покритих оболонкою, по 0,05 г, в упаковці 20 шт.
Дезоксипеганіну гідрохлорид (Desoxypeganini hydrochloridum, ПО «Узхімфарм», Узбекистан). Алкалоїд виділений із рослини Peganym Hurmula. Відновлення нервово-м'язової провідності, порушеної антидеполяризаційними міорелаксантами. 1 %-вий розчин в ампулах по 1 і 2 мл, в упаковці 10 шт.; таблетки по 0,05 г і 0,1 г, в упаковці 10 шт.
Колхамін (Colchaminum, БХФЗ, Грузія). Алкалоїд, виділений із бульб пізньоцвіту чудового (Colchicum speciosum Stev.) і пізньоцвіту білозівого (Colchicum liparochiadys Woronow), род. лілійних (Liliaceae). Антилітотичний засіб. Таблетки по 0,002 г, в упаковці 100 шт.
Колхіцин (Colchicinum Roussel Uclaf, група Хехст, Франція). Трополоновий алкалоїд, виділений із пізньоцвіту, род. лілійних. Протизапальний, що сприяє виділенню сечовини, цитостатичний, аміотичний засіб. Таблетки по 0,001 г.
Ликорину гідрохлорид (Licorini hydrochl., ПО «Узхімфарм», Узбекистан). Алкалоїд, що міститься в ряді рослин род. амарилісових і лілійних. Бронхолітичний, відхаркувальний засіб. Таблетки по 0,0002 г, в упаковці 50 шт.
Лобеліну гідрохлорид (Lobelini hydrochl., «Дарниця», КПХФО, Україна, Санитас, Литва; ДЗ ДНЦЛЗ, Україна). Алкалоїд, що міститься в рослині Lobelia inflata, род. дзвоникові. Дихальний аналептик. Уводять у вену і м'язи дорослим по 0,003—0,005 г (0,3—0,5 мл 1 %-вого розчину), дітям залежно від віку по 0,001 — 0,003 г (0,1 —0,3 мл 1 %-вого розчину). 1 %-вий розчин для ін'єкцій, в упаковці 10 шт.
Лобесил (Lobesilum, ДЗ ДНЦЛЗ, Україна). Алкалоїд, що міститься в рослині Lobelia inflata, род. дзвоникові. Аналептик. Таблетки, покриті оболонкою, по 0,002 г, в упаковці 50 шт.
Ергометрин (Ergometrini maleas, ВЕЗ НПО ВІЛАР, Росія; ДЗ ДНЦЛЗ, Україна; Chemapol, Чехія). Алкалоїд ріжок. Застосовується при маткових кровотечах. Випускається у вигляді 0,02 % -вого розчину для ін'єкцій по 1 мл, в упаковці 5 або 10 шт.; таблетки по 0,0002 г, в упаковці 20 шт. Термін зберігання 2 роки.
Табекс (Tabexum, Pharmachim, Болгарія). Діючою речовиною є алкалоїд цитизин, що міститься в рослинах з родів Cytisus і Thermopsis. Виявляє збудливу дію на ганглії вегетативного відділу нервової системи і споріднені з ними утворення. Таблетки, покриті оболонкою, по 0,0015 г, в упаковці 100 шт. Термін зберігання 2 роки.
Теофілін (Theophyllinum, Курський комбінат лікарських засобів, Росія). Виділено алкалоїд пуринового ряду, що міститься в чайному листі і каві. Застосовується як судинорозширювальний і діуретичний засіб. Випускають супозиторії по 0,2 г (на поліетилен-оксидній основі), в упаковці 10 шт. Термін зберігання 4 роки.
7.2.2. ФЛАВОНОЇДИ
Флавоноїди виявлені майже у всіх досліджуваних органах рослин. У надземній частині вони, у першу чергу, зосереджені в листях, квітках і плодах, а також у стеблах (у корі і деревині). Підземні органи містять або незначну кількість флавоноїдів, або відрізняються високим їх вмістом, як, наприклад, у коренях і кореневищах солодки (до 6 %), у коренях шоломника та ін.
У наш час виділено і ідентифіковано майже 4000 флавоноїдів. Починаються спроби провести систематизацію відомих сполук і розробити раціональну систему класифікації флавоноїдів.
Флавоноїди в основному розподіляють на три групи:
1) 1,3-дифенілпропаноїди, або флавоноїди (еуфлавоноїди);
2) 1,2-дифенілпропаноїди, або ізофлавоноїди;
3) 1,1-дифенілпропаноїди, або неофлавоноїди.
У першій підгрупі об'єднуються класи халконів, дигідрохалко-нів, флаванонів, флавонів, флавонолів, катехінів, антоціанідинів та ін. У другій підгрупі розрізняють класи ізофлаванів, ізофлава-нонів, куместанів, птерокарпанів, ротеноїдів та ін. У третій підгрупі виділені класи неофлаванів, дальбергінів, бразилінів та ін.
Аналіз арсеналу препаратів, запропонованих тільки ДНЦЛЗ, показує, що для їх створення використані в основному флавоноли, флавони і халкони.
За фармакологічною активністю ці препарати рекомендовані як спазмолітики, противиразкові і жовчогінні, кардіотонічні і кардіозміцнювальні, протипухлинні і радіозахисні засоби.
Флавоноїдні сполуки виділяють із сухої рослинної сировини екстракцією етиловим спиртом, спирто-водними розчинами, етилацетатом. Вибір екстрагента визначається числом гідроксильних груп і залишків вуглеводів у молекулі флавоноїда. Екстрагування проводять методами реперколяції, ремацерації за протитечійним принципом, методом протитечії в батареї перколяторів, вихрової екстракції. Первинні витяжки при одержанні новогаленових флавоноїдних препаратів і препаратів індивідуальних речовин концентрують у вакуум-випарних апаратах типу «Сімакс» і обробляють петролейним етером, хлороформом, гексаном, метиленхлоридом для видалення хлорофілу, воску, жирів, терпенів та інших неполярних речовин.
Виділення та очищення флавоноїдів. Розділення і очищення флавоноїдів проводять із застосуванням адсорбційно-хроматографічних методів. Як сорбент найчастіше використовують алюмінію оксид, силікагель, целюлозу, карбоксиметилцелюлозу і поліамід.
Колонки із силікагелем, попередньо оброблені розчином борної кислоти, амоніаку або фосфатного буфера,, елююють сумішшю бутанолу з розведеною оцтовою кислотою, що іноді містить бен-зен або хлороформ, або сумішшю ацетону з бензеном (1: 3). У колонках із порошком целюлози використовують усі проявники, що використовуються в паперовій хроматографії. Для багатьох флавоноїдів мають добру розділювальну здатність суміші бутанол— оцтова кислота—вода (4: 1: 2, 4: 1: 5). Колонки з поліамідом і карбоксиметиленцелюлозою елююють спочатку водою, потім водними розчинами спирту.
3 метою вивчення можливості використання аніонного обміну для розділення поліфенольних сполук в Інституті фармакохімії ім. K. T. Кутателадзе (Грузія) була досліджена кінетика сорбції флавоноїдних агліконів (кемпферолу, кверцетину та інших) на аніонітах ЕДЕ-10П, IA-1, AB-17. Найбільшу ємність стосовно поліфенольних сполук має аніоній LA-1. Установлено також, що сорбція цих речовин на аніонітах проходить за механізмом геле-вої дифузії.
Розроблено спосіб розділення флавоноїдів за допомогою сефа-дексу G-20, як хроматографічний носій при рухомій фазі застосовують суміш бутанол—хлороформ—вода в співвідношенні 9: 4: 9.
Технологія флавоноїдних препаратів
Фламін (Flaminum) — препарат, що містить суму флавоноїдів (флавонол, флавон і флавонон) безсмертника пісчано-го (Helichrysum arenarium Moench. L.). Квітки безсмертника екстрагують 50 %-вим етанолом у батареї з чотирьох екстракторів протитечійним методом. Витяжку упарюють у вакуум-апараті при
температурі 65—70 °С і вакуумі 80—87 кПа до 1/4 початкового об'єму. Осад, що утворюється при охолодженні, відокремлюють, розчиняють у воді при температурі 1,5—2 °С протягом 5 год.
У процесі відстоювання смоли випадають в осад. Відстояний водний концентрат за допомогою вакууму декантують у збірник, а осад смоли з відстійника відправляють на відвал через проміжний приймач. Відстояний водний концентрат відфільтровують на нутч-фільтрі за допомогою вакууму.
Екстракцію флавоноїдів проводять сумішшю етилацетату і етанолу (9: 1) із відфільтрованого водного концентрату в шести-ступінчастій екстракційній установці, яка складається із шести екстракторів, з'єднаних між собою послідовно.
Кожен екстрактор установки має камеру змішування і камеру розподілювання (ротор). У камері змішування за допомогою мішалки йде екстракція флавоноїдів. У роторі відбувається розділення водного середовища і етилацетатно-спиртової суміші за рахунок різниці густин під дією відцентрових сил. Після розділення розчини надходять на наступний ступінь. Подача розчинів в установку здійснюється за принципом протитечії в співвідношенні водний концентрат — суміш (1: 2).
Упарювання етилацетатно-спиртових витяжок проводять у циркуляційному вакуум-випарному апараті фірми «Kavalier» (колишня Чехословаччина).
Концентрують витяжку до одержання густого сметаноподіб-ного кубового залишку.
При висушуванні на розпилювальній сушарці упарювання проводять до повного видалення спирту з етилацетату.
Висушування густого кубового залишку здійснюють у вакуум-сушильній шафі або в розпилювальній сушарці.
Сухий корж фламіну здрібнюють на кульовому млині. Застосовують як жовчогінний і протизапальний засіб при холециститах, холангітах і гепатохолециститах.
Зберігають у сухому, захищеному від світла місці.
Силібор (Siliborum) — препарат, що містить суму флаволігна-нів, які одержують із плодів розторопші плямистої (Silybum marianum Z.) род. складноцвіті (Asteraceae).
Екстракцію плодів розторопші здійснюють у батареї із шести екстракторів, послідовно з'єднаних між собою. Екстракцію ведуть протитечійним методом з періодичним настоюванням у п'яти екстракторах, шостий знаходиться на регенерації і перевантаженні.
Як екстрагент використовують 80 % -вий етиловий спирт. Сировину настоюють 15—17 год при температурі 25—39 °С. Після настоювання витяжку з першого екстрактора через верхній патрубок витискають у другий екстрактор, завантажений здрібненими плодами розторопші плямистої, подачею 8 %-вого етилового
спирту в нижній патрубок першого екстрактора. Обидва екстрактори залишають для настоювання протягом 15—17 год при температурі 25—30 °С.
Аналогічно вищеописаному заповнюють третій, четвертий і п'ятий екстрактори, щораз подаючи 80 %-вий етиловий спирт у перший екстрактор. Таким чином вводять батарею в режим.
Після закінчення часу настоювання зливання витяжки проводять з екстрактора зі свіжою сировиною (головного екстрактора) при подачі 80 % -вого спирту в екстрактор з виснаженою сировиною (хвостовий екстрактор) у збірник. Зібрану у збірник витяжку, шестикратна кількість відносно завантаженої в один екстрактор сировини, подають на стадію упарювання в циркуляційний вакуум-випарний апарат.
Смолу, отриману на стадії упарювання спиртової витяжки, розчиняють у 50 %-вому спирті (1: 4), охолоджують до температури 19—20 °С, а потім за допомогою вакууму передають у мірник для відстоювання. 3 мірника відстояний від масел і супутніх речовин розчин флаволігнанових сполук передають на знежирювання в реактор.
Знежирювання спирто-водного розчину від залишкової кількості жирної олії проводять тетрахлорометаном у реакторі з мішалкою, розділивши спирто-водний розчин на дві частини. Насичений маслами тетрахлорометан зливають у збірник відпрацьованого тет-рахлорометану. У реакторі спирто-водний розчин знову оброблюють тетрахлорометаном. Вміст перемішують 10 хв і після розділення фаз тетрахлорометан зливають. Знежирювання проводять ще 2 рази. Відпрацьований тетрахлорометан відправляють на регенерацію.
Для витягання суми флаволігнанових сполук з очищеного спирто-водного розчину застосовують хлороформно-спиртову суміш (2: 1) (спирт—метиленхлорид).
Суміші дають відстоятися 40—50 хв. Після розділення фаз хлороформно-спиртову витяжку зливають і знову відстоюють.
Упарювання хлороформно-спиртової витяжки проводять у циркуляційному вакуум-випарному апараті. Упарену витяжку розчиняють у 70 % -вому спирті в десятикратній кількості. Отримані спиртові витяжки залишають на 11 год, потім фільтрують на нутч-фільтрі.
Профільтрований спиртовий розчин силібору передають у циркуляційний вакуумний апарат. Упарювання ведуть до одержання густого екстракту у вакуум-сушильній шафі. Корж силібору здрібнюють на кульовому млині.
Застосовують силібор як лікарський засіб при гострій і хронічній формі захворювань печінки і жовчних шляхів, крім інфекційного гепатиту.
Силібор належить до малотоксичних речовин. Лікарська форма препарату — таблетки, покриті оболонкою.
Зберігають у сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 570 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 |
|