АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОКРЕМА ТЕХНОЛОГІЯ I НОМЕНКЛАТУРА ПОРОШКІВ

Сіль карловарська штучна (Sal carolinum factitium) — білий порошок, розчинний у 10 частинах води. Склад: натрію сульфат висушений — 44 частини, натрію гідрокарбонат — 36 частин, натрію хлорид — 18 частин, калію сульфат — 2 частини. Порошки здрібнюють і просівають. Отримані середньодрібні по­рошки в зазначених вище співвідношеннях змішують, просіва­ють (розмір 0,2 мм) і знову перемішують. Препарат стандартизу­ють за кількісним вмістом кожного компонента суміші.

Застосовують як проносний і жовчогінний засіб.

Фасують препарат у скляні банки або поліетиленові пакети по 125 г.

Зберігають у сухому прохолодному місці.

Порошок кореня солодки складний (Pulvis Glycyrrhizae compositus) — зеленувато-жовтого кольору, має запах кропу, гір-куватого-солодкий на смак. Склад: кореня солодки і олександрій­ського листя — по 20 частин, плодів фенхеля і сірки очищеної — по 10 частин, цукру — 40 частин. Середньодрібні порошки зазна­чених речовин змішують, просівають (розмір 0,2 мм) і знову пере­мішують.

Застосовують як легке проносне.

Препарат упаковують у банки з темного скла.

Зберігають у сухому, захищеному від світла місці.

Гальманін (Galmaninum) — білий або рожевий, жирний на дотик порошок. Склад: кислоти саліцилової — 2 частини, цинку

оксиду — 10 частин, тальку і крохмалю — по 44 частини. Усі компоненти мають бути у вигляді надтонкого порошку, тому ко­жен із них окремо попередньо здрібнюють і просівають (розмір 0,09 мм), змішують і знову просівають.

Застосовують зовнішньо у вигляді присипки як антисептич­ний, підсушувальний засіб при пітливості ніг.

Препарат упаковують у картонні коробки по 50 г.

Зберігають у сухому місці.

Дитяча присипка (Aspersio puerilis) — білий порошок. Склад: крохмалю і цинку оксиду — по 10 частин, тальку — 80 частин. Технологія виготовлення аналогічна гальманіну.

Застосовують зовнішньо при захворюваннях шкіри.

Препарат упаковують у картонні коробки по 50 г.

Зберігають у сухому місці.

Присипка аміказолу (Aspersio Amycazoli) — білий або трохи сіруватий порошок. Склад: аміказолу — 2 або 5 частин, тальку — 98 або 95 частин. Технологія виготовлення аналогічна гальма­ніну.

Застосовують зовнішньо як протигрибковий засіб.

Препарат випускають у картонних коробках по 40 г.

Зберігають у захищеному від світла місці.

3 простих порошків промисловість випускає: магнію сульфат (Magnesii sulfas) в упаковці по 5, 10, 30 і 50 г; кислоту борну (Acidum boricum) у пакетах із поліетиленцелофанової плівки по 10 г; калію перманганат (Kalii permanganas) в упаковці по 5 і 10 г та ін.

14.1. ВИЗНАЧЕННЯ ТАБЛЕТОК ЯК ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ

Таблетки (Tabulettae, від лат. tabuki — дошка, tabekie — дощечка, плитка) — тверда лікарська форма, що містить одну дозу однієї або більше діючих речовин, отримана пресуванням певного об'єму частинок. Таблетки призначені для приймання все­редину. Деякі таблетки ковтають цілими, деякі — попередньо роз­жовують, інші ж розчиняють або диспергують у воді перед вжи­ванням або залишають у роті, де діюча речовина вивільняється.

Ще в «Каноні лікарської науки» Абу Алі Ібн Сіни згадуються такі лікарські форми, як коржі (є прообразом сучасних таблеток). Таблетки залежно від п p и з н а ч e н н я і д о з у в а н н я, поді­ляються на дозовані форми для безпосереднього застосування і недозовані, для зберігання і наступного застосування.

Перші відомості про таблетки з'явилися в середині XIX сто­ліття. У 1844 році в Англії Брокедон отримав патент на приготу­вання таблеток калію гідрокарбонату методом пресування. У 1846—1897 роках виробництво таблеток було налагоджено в США, Франції, Швейцарії. У 1872 році в Німеччині таблетки вперше запропонував Розенталь.

У Росії перша велика таблеткова майстерня була відкрита в 1895 році на заводі військово-медичних заготівель у Петербурзі (нині Санкт-Петербурзький хіміко-фармацевтичний завод).

У 1900 році член комісії «3 пресування медикаментів запасу польової аптеки при аптечному відділі заводу військово-медич­них заготівель» професор Л. Ф. Ільїн написав першу дисертацію «Про спресовані медикаменти, або таблетки». У 1901 році вперше таблетки як дозована лікарська форма включені у Шведську фар­макопею.

Таблетки, що випускаються хіміко-фармацевтичною промис­ловістю, складають приблизно 40 % виробництва готових лікар­ських засобів. Виробництво таблеток в усьому світі щорічно зрос­тає на 10—15 %. За даними ВООЗ, такі темпи залишаться до кінця першого десятиріччя XXI століття.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 477 | Нарушение авторских прав