ТРАНСДЕРМАЛЬНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ СИСТЕМИ
При застосуванні трансдермальних терапевтичних систем (TTC) потрібно враховувати не тільки фізико-хімічні властивості ЛР, але й фізіологічний стан поверхні шкіри (запалення, ступінь ушкодження рогового шару, проникність, вікові та етнічні відмінності і т. ін.).
Процес шкіряної абсорбції ЛР залежить від інтенсивності кро-возабезпечення та хімічного складу поверхні шкіри. Кровозабез-
печення шкіри йде з глибокої частини дерми. У шкірі кров на 60 % є венозною. Здорова шкіра — хороший бар'єр у відношенні до несприятливих чинників середовища. Кератин, що утворюється в клітинах епідермісу, надає йому стійкості до різних механічних, фізичних та хімічних впливів. Ліпіди, що виштовхуються сальними залозами, змішуючись з ліпідами кератиноцитів, утворюють на поверхні шкіри жирове мастило, що забезпечує її проникність та бактерицидність. 3 точки зору фізико-хімічних законів дифузії, шкіра розглядається як проста мембрана.
Швидкість вивільнення JIP залежить від площі поверхні ділянки шкіри, на якій знаходиться ЛР, а також від складу мазевої основи і способу нанесення мазі.
Процес шкіряної абсорбції залежить від розчинності ЛР у воді і жирах. Жиророзчинні ЛР легко проникають у шкіру, утримуються жировою клітчаткою, і лише невелика частина проникає в кров'яне русло. Жирова клітчатка є бар'єром для водорозчинних речовин. Тому в даних системах актуальне використання емульсійних середовищ типу в/м або м/в.
TTC — це дозована лікарська форма, на вигляд невеликого розміру (кругла) плівка діаметром 1,8 см і площею 2,5 см2 (рис. 26.2). Приклеюється вона, як правило, за вухом. печення шкіри йде з глибокої частини дерми. У шкірі кров на 60 % є венозною. Здорова шкіра — хороший бар'єр у відношенні до несприятливих чинників середовища. Кератин, що утворюється в клітинах епідермісу, надає йому стійкості до різних механічних, фізичних та хімічних впливів. Ліпіди, що виштовхуються сальними залозами, змішуючись з ліпідами кератиноцитів, утворюють на поверхні шкіри жирове мастило, що забезпечує її проникність та бактерицидність. 3 точки зору фізико-хімічних законів дифузії, шкіра розглядається як проста мембрана.
Швидкість вивільнення JIP залежить від площі поверхні ділянки шкіри, на якій знаходиться ЛР, а також від складу мазевої основи і способу нанесення мазі.
Процес шкіряної абсорбції залежить від розчинності ЛР у воді і жирах. Жиророзчинні ЛР легко проникають у шкіру, утримуються жировою клітчаткою, і лише невелика частина проникає в кров'яне русло. Жирова клітчатка є бар'єром для водорозчинних речовин. Тому в даних системах актуальне використання емульсійних середовищ типу в/м або м/в.
TTC — це дозована лікарська форма, на вигляд невеликого розміру (кругла) плівка діаметром 1,8 см і площею 2,5 см2 (рис. 26.2). Приклеюється вона, як правило, за вухом.
Напрями в дослідженнях з розробки терапевтичних систем:
— пошук нових полімерних матеріалів;
— розширення номенклатури розчинників;
— розширення асортименту ЛР, які застосовуються в TTC. Лікарські речовини, що вводять в організм за допомогою TTC,
повинні:
— мати достатню проникність через шкіру, щоб досягти до кровотоку в необхідних кількостях;
— бути високоефективними, тобто в малих кількостях викликати терапевтичну дію;
— мати достатню толерантність до шкіри;
— бути придатними для профілактичного, тривалого застосування або для замісникової терапії.
За c п о c о б о м п p и г о т у в а н н я TTC поділяють на дві групи:
1) багатошарові пластирі, що складаються з окремих шарів (підкладки; резервуара, тобто шару, що містить активний інґре-дієнт і речовину, здатну його розчинюватити і уповільнювати всмоктування через шкіру; мембрани — полімерного шару, що регулює швидкість вивільнення ЛР; адгезивного (клеючого шару), до якого додана перша порція ЛР, що потрапляє на шкіру відразу ж після приклеювання пластиру; поверхневої захисної плівки, що знімається перед застосуванням);
2) це теж багатошаровий пластир, але шар резервуара і мембрана з'єднані в один загальний шар, який містить як ЛР, так і речовини, які сприяють розчиненню і які регулюють вивільнення ЛР в шкіру із шару, а також клеючий шар і поверхневу захисну плівку. Такі системи використовують в Японії.
Для підкладки, на якій закріплюється вся TTC, використовують тканини, папір, полімерні плівки, непроникні для ЛР і води.
Резервуар, тобто шар, в якому знаходиться діюча речовина, складається із носія, функцію якого виконують різні полімерні
матеріали.
Як речовини, що сприяють розчиненню ЛР, застосовують етанол, ДМСО, метиловий естер етиленгліколю, гліцеринмоноолеат або церинтриолеат.
Роль мембран відіграють різні полімерні плівки, які сприяють дозованому виходу ЛР із резервуара і тканини, одержані із поліпропілену, кополімеру етилену і вінілацетату, блок-кополімерів, силіконові смоли та ін. Вони застосовуються з лікарськими речовинами, що проникають через шкіру в загальний кровотік.
ЛР дифундує через оболонку, епідерму і звичайно через шкіру в кров'яне русло. Таким чином, ЛР надходить поступово, зменшується її побічна дія.
Найпростіший приклад — перцевий пластир. Каучук, що регулює швидкість вивільнення діючої речовини — капсаїцину використовується як резервуар. Дія забезпечується протягом 3 діб.
Застосовується TTC із скополаміном «Скоподерм ТТС», що використовується при захворюваннях органів руху, останній вивільняє алкалоїд через 3 дні в кількості від 5 до 10 мг/год через 1 см2 своєї поверхні. Система нагадує лейкопластир товщиною 150 мкм і площею від 1 до 10 см2.
При коронарній недостатності з успіхом застосовують TTC з нітрогліцерином. Накладається вона в ділянці грудної клітки
або плечей.
У США випускається шість TTC: протизапальні, болезаспокійливі, а також пластирі, які містять антибіотики, вітаміни, протигрибкові препарати. Запропоновані також пластирі-транк-вілізатори.
Напрями в дослідженнях з розробки терапевтичних систем:
— пошук нових полімерних матеріалів;
— розширення номенклатури розчинників;
— розширення асортименту ЛР, які застосовуються в TTC. Лікарські речовини, що вводять в організм за допомогою TTC,
повинні:
— мати достатню проникність через шкіру, щоб досягти до кровотоку в необхідних кількостях;
— бути високоефективними, тобто в малих кількостях викликати терапевтичну дію;
— мати достатню толерантність до шкіри;
— бути придатними для профілактичного, тривалого застосування або для замісникової терапії.
За c п о c о б о м п p и г о т у в а н н я TTC поділяють на дві групи:
1) багатошарові пластирі, що складаються з окремих шарів (підкладки; резервуара, тобто шару, що містить активний інґре-дієнт і речовину, здатну його розчинюватити і уповільнювати всмоктування через шкіру; мембрани — полімерного шару, що регулює швидкість вивільнення ЛР; адгезивного (клеючого шару), до якого додана перша порція ЛР, що потрапляє на шкіру відразу ж після приклеювання пластиру; поверхневої захисної плівки, що знімається перед застосуванням);
2) це теж багатошаровий пластир, але шар резервуара і мембрана з'єднані в один загальний шар, який містить як ЛР, так і речовини, які сприяють розчиненню і які регулюють вивільнення ЛР в шкіру із шару, а також клеючий шар і поверхневу захисну плівку. Такі системи використовують в Японії.
Для підкладки, на якій закріплюється вся TTC, використовують тканини, папір, полімерні плівки, непроникні для ЛР і води.
Резервуар, тобто шар, в якому знаходиться діюча речовина, складається із носія, функцію якого виконують різні полімерні
матеріали.
Як речовини, що сприяють розчиненню ЛР, застосовують етанол, ДМСО, метиловий естер етиленгліколю, гліцеринмоноолеат або церинтриолеат.
Роль мембран відіграють різні полімерні плівки, які сприяють дозованому виходу ЛР із резервуара і тканини, одержані із поліпропілену, кополімеру етилену і вінілацетату, блок-кополімерів, силіконові смоли та ін. Вони застосовуються з лікарськими речовинами, що проникають через шкіру в загальний кровотік.
ЛР дифундує через оболонку, епідерму і звичайно через шкіру в кров'яне русло. Таким чином, ЛР надходить поступово, зменшується її побічна дія.
Найпростіший приклад — перцевий пластир. Каучук, що регулює швидкість вивільнення діючої речовини — капсаїцину використовується як резервуар. Дія забезпечується протягом 3 діб.
Застосовується TTC із скополаміном «Скоподерм ТТС», що використовується при захворюваннях органів руху, останній вивільняє алкалоїд через 3 дні в кількості від 5 до 10 мг/год через 1 см2 своєї поверхні. Система нагадує лейкопластир товщиною 150 мкм і площею від 1 до 10 см2.
При коронарній недостатності з успіхом застосовують TTC з нітрогліцерином. Накладається вона в ділянці грудної клітки
або плечей.
У США випускається шість TTC: протизапальні, болезаспокійливі, а також пластирі, які містять антибіотики, вітаміни, протигрибкові препарати. Запропоновані також пластирі-транк-вілізатори.
Відомо, що ліпіди, жирні кислоти і високомолекулярні субстанції в лімфатичних капілярах накопичуються більше, ніж в кровоносних, в яких затримуються субстанції з більш низькою молекулярною масою. Транспортування ЛР через лімфатичні капіляри можна полегшити за допомогою масляних і жирових емульсій. При внутрішньовенному введенні ліпідних емульсій з ЛР можна досягти високої концентрації ЛР в лімфатичних вузлах і в самій пухлині, зменшити концентрацію препарату в крові та інших життєво важливих органах, продовжити перебування протипухлинного препарату в зоні пухлини. При використанні TTC вся доза ЛР знаходиться поза організмом і лише контактує з ним, а отже, цю лікарську форму можна розглядати як одну із найбільш безпечних.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 621 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 |
|