АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ВИРОБНИЦТВА
Супозиторії у промисловому виробництві виготовляють двома методами — виливанням розплавленої маси у форми і пресуванням на спеціальному обладнанні.
Метод виливання. Промислове виробництво супозиторіїв цим способом проводиться найчастіше за технологічною схемою, яка складається з таких стадій:
1) приготування основи;
2) підготовка лікарських речовин і одержання концентрату;
3) введення лікарських речовин в основу;
4) формування (і упаковка) супозиторіїв;
5) пакування супозиторіїв.
Спочатку готують до роботи реактори, різноманітні ємкості, збірники, насоси та інше обладнання шляхом ретельної обробки гарячою парою, водою з мийними засобами, ополіскуванням і сушінням. Проводять санітарну обробку приміщень і підготовку робочого персоналу.
Приготування основи. Спочатку зважують компоненти основи. У реакторі з нержавіючої сталі з паровою оболонкою і мішалкою сплавляють компоненти основи при температурі 60—70 °С і перемішуванні протягом 40 хв. Основу фільтрують через друк-фільтр, використовуючи латунну сітку або бельтинг, і аналізують за температурою плавлення, застигання і часом повної деформації і передають в апаратне відділення.
Потім основу за допомогою стиснутого повітря подають у реактор, в якому готується супозиторна маса. Після цього в масу вводять лікарські речовини.
Введення лікарських речовин в основу. Лікарські речовини вводять в основу у вигляді водних розчинів (водорозчинні), жирових розчинів (жиророзчинні) або суспензій розтертих порошків в основах (нерозчинні у воді і жирах). Отримані розчини або суспензії називають концентратами.
Водорозчинні компоненти розчиняють у воді, нагрітій до 45 °С, жиророзчинні — у частині розплавленої жирової основи. Отримані концентрати фільтрують через бязь, а потім змішують із залишком основи.
Речовини, нерозчинні у воді та основі, вводять у вигляді суспензії. Попередньо подрібнені лікарські речовини змішують у реакторі з рівною або полуторною кількістю основи, нагрітої до температури 40—50 °С. Отриманий концентрат охолоджують і розмелюють на колоїдних млинах або для термолабільних речовин — за допомогою тривалкових мазетерок. Крім того, для одержання якісних суспензій можуть використовуватися роторно-пульсацій-ні апарати, ротаційно-зубчасті насоси та інше обладнання. Час розтирання концентрату триває від 2 до 4 год для одержання необхідного ступеня дисперсності лікарської речовини, який уводять в основу за типом суспензії.
Готовий концентрат за допомогою насоса (через шланг із капроновим ситом) зливається в реактор (із турбінною або якірною мішалкою) для змішування із залишком основи. Операція приготування супозиторної маси проводиться при постійному перемішуванні і температурі 45—50 °С. Після позитивного аналізу (однорідність змішування компонентів, температура застигання і плавлення, час повної деформації) маса подається на стадію виливання супозиторіїв.
Потім супозиторії формують та упаковують.
Для виливання супозиторіїв використовуються автоматичні лінії типу «Sarong 200 S» (рис. 21.1) із безпосереднім дозуванням маси у сформовані комірки з полівінілхлоридної плівки з подальшою укладкою продукції в пачки.
3 двох рулонів (позиція 1) подаються по одній вертикально поставленій стрічці алюмінієвої фольги або полівінілхлоридної плівки. Обидві стрічки спочатку проходять роздільно і у різаль- • ному блоці (позиція 2) розрізаються у вертикальному напрямі, щоб виконати бездоганне формування. Крім того, завдяки розрізам полегшується наступний відрив упакованих супозиторіїв із смуги. У позиції 3 обидві стрічки формуються (чеканяться) у ча-шеподібні половинки, які надалі (позиція 4) з'єднуються в комплектну форму та у позиції 5 термозварюються. При цьому зверху кожної форми залишається відкритим наповнювальний отвір, через який наповнювальна голка (позиції 6, 7) вливає розплавлену cy-позиторну масу. Таким чином, сформована з фольги упаковка одночасно служить ливарною формою. Наповнювальна двостінна
ємкість 7 містить майже 30 л маси. Необхідна температура маси підтримується постійно за допомогою водяного обігріву при безперервно діючій мішалці. Дозування проводиться за допомогою насоса. На наступній позиції 8 упаковка герметично закривається і оснащується (позиція 9) між окремо звареними супозиторіями додатковими поперечними ребрами жорсткості (холодне тиснення). Далі (позиції 10 і 11) від стрічки нарізають смужки за певною кількістю супозиторіїв (5, 6, 10). Відрізана смужка надходить на охолоджувальну ділянку (позиція 12), після проходження якої утворюється готова упаковка. Зовнішня поверхня фольги (товщина 40 мкм) покрита розтягнутою поліпропіленовою плівкою (12,5 мкм), а внутрішня — полірована під зварювання при нагріванні або нашарована поліетиленом високого тиску масою 20 г/м2.
Продуктивність лінії 16 000—20 000 штук за годину.
Для виливання супозиторіїв використовується також автоматична лінія «Farmo Dui FD 22/U» (Італія), яка має приблизно таку ж схему. Продуктивність 22000—25000 штук за годину.
Іноді виливання супозиторіїв здійснюють на автоматах із роздільними операціями відливання та пакування. У таких випадках використовуються напівавтоматичні пристрої «Франко-Кре-спі». Виливання ректальних і вагінальних свічок тут відбувається без операції пакування. Пристрій оснащений:
— двома живильними бункерами із паровим обігрівом і лопатевими мішалками (70—600 об/год), в які подається супозиторна маса;
— приймачами-дозаторами;
— дозувальними насосами;
— трьома синхронно обертовими дисками;
— гніздами металевих форм (форми кількістю по 36 штук розташовуються на двох крайніх обертових дисках);
— холодильною установкою;
— ножем, який підігрівається, для зняття надлишку маси;
— пристроєм для виштовхування супозиторіїв у приймальні збірники і лотки.
Після формування супозиторії відбраковуються за зовнішнім виглядом, проводиться їх аналіз. Сушать супозиторії при температурі 10—15 °С протягом 2—3 год із додатковим обдуванням повітрям для видалення охолоджувальних і змазувальних компонентів.
Готові супозиторії надходять на фасовку та упаковку за допомогою напівавтоматів.
Напівавтомат для пакування супозиторіїв діє за такою схемою. Супозиторії вручну вкладаються в комірки обертового диска, із якого горизонтальним штовхачем вони виштовхуються через вхідний отвір, утворений целофановими стрічками. Свічки
приймаються утримувачем, пресувальні штампи покривають і запаковують свічки в целофан. За допомогою відсікального пристрою, відбувається їх розподіл по 5 штук і відрізання.
Запаковані свічки надходять на автомати, де вкладаються по 10 штук у картонні коробки, куди вкладають листок-вкладиш, проставляють на етикетці номер серії і термін придатності.
Зберігають готову продукцію в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 20 °С, у щільно закритих контейнерах. На етикетці додатково зазначають: назву діючої речовини і її вміст в одиниці дозованого лікарського засобу; спосіб застосування; умови зберігання; термін придатності.
При приготуванні супозиторіїв методом виливання їх маса залежить від розміру гнізда форми (об'єму), питомої маси використаних лікарських речовин і основи.
По-перше, коли лікарські речовини входять до складу супозиторіїв кількістю до 5 %, або добре розчинні в основі, можна не брати до уваги цей незначний об'єм, що вони займуть у формах.
По-друге, коли речовини входять у супозиторні основи у великих кількостях, не можна нехтувати тим об'ємом основи, який витісниться при виливанні у форми. У цих випадках необхідно знайти точне співвідношення між об'ємом, який займають лікарські речовини, і об'ємом основи, інакше точність дозування буде порушена. Це співвідношення виражається «коефіцієнтом заміщення» і «оберненим коефіцієнтом заміщення».
Коефіцієнтом заміщення Еж називають кількість лікарської речовини, що заміщає одну масову частину жирової основи з питомою масою 0,95, тобто ця кількість лікарської речовини займає такий же об'єм, як і одна масова частина жирової основи.
Оберненим коефіцієнтом заміщення 1/£ж називають кількість жирової основи, що заміщає одну масову частину лікарської речовини. Тобто кількість жирової основи еквівалентна за об'ємом 1,0 г лікарської речовини.
У табл. 21.1 наведені значення E і 1/ЕЖ для лікарських речовин, що найчастіше використовуються в супозиторних лікарських формах.
Вадою методу виливання є те, що може відбутись розшарування маси під час дозування і застигання особливо в тих випадках, коли до складу супозиторної маси включені нерозчинні інґредієн-ти з великою густиною чи рідини, які погано змішуються з водою. Щоб запобігти цьому, необхідно збільшити в'язкість основи, уникати високої температури при виливанні маси і проводити перемішування маси перед виливанням у форми.
Важливе значення в удосконалюванні технології виготовлення супозиторіїв має спосіб нетермічного приготування пресуванням композицій охолоджених і здрібнених основ із лікарськими речовинами.
Таблиця 21.1 Коефіцієнт заміщення жирових і желатин-гліцеринових основ для деяких лікарських речовин
Лікарська речовина
| Еж
| V-E»
| £ж-г
| !/£;ж.г
| Ампіокс
| 1,14
| 0,88
| 0,94
| 1,06
| Ампіцилін
| 1,0
| 1,0
| 0,826
| 1,21
| Анальгін
| 1,27
| 0,79
| 1,05
| 0,95
| Анестезин
| 1,33
| 0,75
| 1,1
| 0,91
| Антипірин
| 1,25
| 0,80
| 1,03
| 0,97
| Апілак
| 1,48
| 0,68
| 1,22
| 0,82
| Барбаміл
| 1,81
| 0,55
| 1,55
| 0,67
| Барбітал
| 1,06
| 0,94
| 0,875
| 1,14
| Барбітал натрію
| 1,81
| 0,55
| 1,50
| 0,67
| Бензилпеніциліну натрієва сіль
| 1,2
| 0,83
| 0,99
| 1,01
| Вісмуту нітрат основний
| 4,8
| 0,21
| 3,96
| 0,25
| Глюкоза
| 1,23
| 0,81
| 1,02
| 0,98
| Галуни алюмокалієві
| 1,8
| 0,56
| 0,49
| 0,67
| Дерматол
| 2,6
| 0,38
| 2,15
| 0,465
| Диклоксациклін
| 1,1
| 0,91
| 0,91
| ІД
| Етакридину лактат
| 1,50
| 0,63
| 1,31
| 0,76
| Еуфілін
| 1,25
| 0,80
| 1,03
| 0,87
| Іхтіол
| 1,1
| 0,91
| 0,91
| 1,1
| Кальцію глюконат
| 2,01
| 0,50
| 1,66
| 0,60
| Кальцію лактат
| 1,53
| 0,65
| 1,26
| 0,70
| Камфора
| 0,98
| 1,02
| 0,81
| 1,23
| Кислота аскорбінова
| 1,73
| 0,58
| 1,43
| 0,70
| Кислота борна
| 1,60
| 0,625
| 1,32
| 0,76
| Кислота виннокам'яна
| 1,03
| 0,97
| 0,85
| 1,17
| Кислота лимонна
| 1,27
| 0,79
| 1,05
| 0,95
| Кокаїну гідрохлорид
| 1,18
| 0,85
| 0,975
| 1,025
| Ксероформ
| 4,8
| 0,21
| 3,96
| 0,25
| Левоміцетин
| 1,59
| 0,63
| 1,31
| 0,76
| Закінчення табл. 21.1
Лікарська речовина
| Е*
| 1/-БЖ
| Яж-г
| і/яж.Р
| Лист наперстянки (порошок)
| 1,81
| 0,55
| 1,50
| 0,67
| Лінкоміцин
| 1,20
| 0,83
| 0,99
| 1,01
| Ментол
| 1,09
| 0,92
| 0,90
| 1,11
| Метациклін
| 1,14
| 0,88
| 0,94
| 1,06
| Метацилін
| 1,08
| 0,93
| 0,89
| 1,12
| Морфію гідрохлорид
| 1,18
| 0,85
| 0,97
| 1,03
| Натрію бромід
| 2,22
| 0,45
| 1,83
| 0,546
| Натрію гідрокарбонат
| 2,12
| 0,47
| 1,73
| 0,57
| Натрію саліцилат
| 2,50
| 0,40
| 2,06
| 0,48
| Новобіоцин натрію
| 1,20
| 0,83
| 0,99
| 1,01
| Новокаїн
| 1,40
| 0,71
| 1,156
| 0,865
| Оксацилін
| 1,04
| 0,96
| 0,86
| 1,16
| Олія рицинова
| 1,0
| 1,0
| 0,826
| 1,21
| Осарсол
| 1,45
| 0,69
| 1,20
| 0,83
| Папаверину гідрохлорид
| 1,59
| 0,63
| 1,31
| 0,76
| Парафін
| 1,0
| 1,0
| 0,826
| 1,21
| Протаргол
| 1,40
| 0,71
| 1,156
| 0,865
| Резорцин
| 1,41
| 0,71
| 1,165
| 0,858
| Сірка осаджена
| 1,141
| 0,71
| 1,165
| 0,858
| Стрептоцид
| 1,61
| 0,62
| 1,33
| 0,75
| Танін
| 0,90
| 1,10
| 0,74
| 1,35
| Теофілін
| 1,23
| 0,81
| 1,02
| 0,98
| Фенілсаліцилат
| 1,40
| 0,72
| 1,16
| 0,86
| Фенобарбітал
| 1,40
| 0,72
| 1,16
| 0,86
| Фенол
| 1,10
| 0,91
| 0,91
| 1,10
| Феруму лактат
| 1,59
| 0,63
| 1,31
| 0,76
| Фурозалідон
| 1,81
| 0,55
| 1,50
| 0,67
| Хініну гідрохлорид
| 1,20
| 0,83
| 0,99
| 1,01
| Хінозол
| 1,36
| 0,74
| 1,12
| 0,89
| Хлоралгідрат
| 1,20
| 0,83
| 0,99
| 1,01
| Цинку оксид
| 4,00
| 0,25
| 3,30
| 0,30
| Цинку сульфат
| 2,0
| 0,50
| 1,65
| 0,61
|
Методом пресування на ексцентрикових таблеткових машинах при охолоджуванні пуансона, матриці та кожуха можна одержувати від 40 до 100 тис. супозиторіїв за годину. Супозиторну масу зазвичай охолоджують у холодильній камері до 3—5 °С, подрібнюють і просівають. До складу грануляту вводять лактозу, сахарозу, аеросил, крохмаль для коригування технологічних властивостей.
Перевага цього методу полягає в можливості запобігти деструкції термолабільних лікарських речовин, відсутності седиментації діючої речовини і уникнути її можливої несумісності з розплавленою супозиторною основою.
Цей метод може застосовуватись при використанні пластичних основ. Оскільки маса дозується за об'ємом, потрібно використовувати коефіцієнт заміщення лікарських речовин.
У процесі виготовлення пресованих супозиторіїв непотрібно прикладати значні зусилля для виштовхування, тому що частинки жирової основи відіграють роль ефективного мастила у присті-ночному шарі внаслідок їх інтенсивного пластичного витікання.
Метод пресування є особливо придатним у виробництві супозиторіїв із серцевими глікозидами, деякими термолабільними гормональними препаратами, біогенними стимуляторами, тому що в процесі приготування забезпечується висока точність дозування, термостабільність лікарських речовин.
21.4. СТАНДАРТИЗАЦІЯ СУПОЗИТОРІЇВ. НОМЕНКЛАТУРА
Відповідно до Державної фармакопеї України супозиторії контролюють за такими показниками: опис, ідентифікація діючих речовин і антимікробних консервантів, середня маса і однорідність маси, розпадання, однорідність вмісту, температура плавлення або час повної деформації, розчинення, супровідні домішки, мікробіологічна чистота, кількісне визначення діючих речовин і антимікробних консервантів. При необхідності додатково контролюють кислотне та перекисне числа, а також розмір частинок.
Супозиторії мають бути однорідними. Однорідність визначають візуально, на поздовжньому зрізі мають бути відсутні вкраплення.
Однорідність маси чи середню масу визначають зважуванням 20 супозиторіїв з точністю до 0,01 г. Відхилення в масі не повинне перевищувати ±5 %. Якщо немає інших зазначень, супозиторії з вмістом діючої речовини менше 2 мг або менше 2 % від загальної маси мають витримувати випробування на однорідність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого лікарського засобу.
Для супозиторіїв, виготовлених на ліпофільних основах визначають температуру плавлення, яка не повинна перевищувати 37 °С. Температуру плавлення вимірюють відкритим капілярним методом (ДФУ, п. 2.2.15).
Якщо визначити температуру плавлення важко, визначають час повної деформації, який має становити не більше 15 хв.
Визначення часу повної деформації проводять згідно з методикою додатка 1 до статті «Лікарські засоби для ректального застосування» (ДФУ).
Для супозиторіїв, які виготовлені на гідрофільних основах, визначають час розчинення за методикою тесту «Розчинення» для твердих дозованих форм (ДФУ, п. 2.9.3). Час розчинення має бути не більше 60 хв.
Тест на розпадання супозиторіїв проводять за методикою «Розпадання супозиторіїв і песаріїв» (ДФУ, п. 2.9.2). Супозиторії на жирових основах повинні розпадатися за 30 хв, а на гідрофільних — через 60 хв.
Номенклатура супозиторіїв. У номенклатуру супозиторіїв і піхвових кульок промислового виробництва включені такі найменування (приклади прописів):
Цефекон (Suppositoria «Cefeconum»). Склад: саліциламіду 0,6 г, амідопірину 0,2 г, фенацитину 0,2 г, кофеїну (або кофеїн-бензо-ату натрію) 0,05 г.
Бетіол (Suppositoria «Bethiolum»). Склад: екстракту беладони 0,15 г, іхтіолу 0,2 г.
Анузол (Suppositoria «Anusolum»). Склад: екстракту беладони 0,02 г (або 0,015 г), ксероформу 0,1 г, цинку сульфату 0,05 г, гліцерину 0,12 г.
Анестезол (Suppositoria «Anaesthesolum»). Склад: анестезину 0,1 г, дерматолу 0,04 г, ментолу 0,004 г, цинку оксиду 0,02 г.
Супозиторії з гліцерином (Suppositoria cum Glycerino). Склад: гліцерину 1,44 г (або 2,46 г), кислоти стеаринової 0,12 г (або 0,25 г), натрію вуглекислого кристалічного 0,06 г (або 0,13 г).
Супозиторії з дигітоксином (Suppositoria cum Digitoxino) містять дигітоксину 0,00015 г.
Свічки антисептичні біологічні (Suppositoria antiseptica biologica). Склад: сухої суміші бичачої плазми і тромбопластину 0,9 г, левоміцетину 0,02 г, новокаїну 0,12 г, екстракту беладони
0,015 г.
Свічки апілаку (Suppositoria «Apilacum») містить апілаку ліо-філізованого 0,005 г (або 0,01 г).
Нео-Анузол (Suppositoria «Neo-Anusolum»). Склад: цинкуок-сиду 0,2 г, бісмуту нітрату основного 0,075 г, таніну 0,05 г, йоду 0,005 г, резорцину 0,005 г, метиленового синього 0,003 г.
Свічки з іхтіолом (Suppositoria cum Ichthyolo) містять іхтіолу 0,2 г.
Осарбон (Giobuli «Osarbonum»). Склад: осарсолу 0,35 г, кислоти борної 0,3 г, глюкози 0,3 г.
Осарцид (globuli «Osarcidum»). Склад: осарсолу 0,3 г, глюкози 0,2 г, кислоти борної 0,3 г, стрептоциду 0,3 г.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 710 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 |
|