АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СТАНДАРТИЗАЦІЯ МІКРОКАПСУЛ

Якість мікрокапсул оцінюють за визначенням таких параметрів:

— органолептичних показників;

— фракційного складу;

— насипної маси;

— сипкості;

— відносної густини;

— швидкості вивільнення вмісту з мікрокапсул;

— якісного і кількісного вмісту БАР.

Методики визначення параметрів якості наведені в ДФУ та в главі «Таблетки».

15.5. ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ,
ОДЕРЖАНІ НА ОСНОВІ МІКРОКАПСУЛ

У медицині мікрокапсули як самостійна лікарська форма використовуються рідко, однак їх часто включають до скла­ду інших лікарських форм. На основі мікрокапсул виготовляють

такі лікарські форми, як емульсії, суспензії, мазі, супозиторії, ме-дули, спансули, ретард-таблетки, брикети, препарати для паренте­рального застосування. Продовжуються дослідження з використання мікрокапсул в ін'єкційних формах, очних краплях, імплантацій-них таблетках і в терапевтичних системах пролонгованої дії.

На сьогодні розроблені і запропоновані для медичної практики мікрокапсуловані вакцини і ферменти, що не вступають у безпо­середній контакт іззовнішнім середовищем (шлунковий сік, кров і т. ін.). Оболонка таких мікрокапсул перешкоджає шкідливій дії на білки і формені елементи крові, затримує білкові макромолеку­ли. Іммобілізовані мікрокапсулуванням ферменти, не спричиняю­чи імунологічних реакцій організму хворого, діють на речовини, що проникають усередину, і можуть використовуватися для очи­щення крові від сечовини, лікування деяких злоякісних пухлин, лікування ферментної недостатності і т. ін. Останніми роками виготовляють вакцини, антигени, гормони, інкапсуловані в оболо­нки, що біодеградують. Такі оболонки не накопичуються в орга­нізмі, а здатні розпадатися до сполук, які є нормальними метабо­літами організму.

Цікавою сферою застосування мікрокапсулування є діагнос­тика захворювань. Зараз випускають плівки, що містять мікро-капсули з рідкими кристалами деяких жирних кислот і холесте-ролу, які змінюють колір у мить їх переходу з кристалічного в рідкокристалічний стан при нагріванні. За допомогою таких плі­вок можна вивчати температурний розподіл і встановлювати міс­ця запальних процесів, пухлин та інших патологій, що супрово­джуються інтенсифікацією кровообігу і підвищенням температури.

15.6. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ МІКРОКАПСУЛУВАННЯ

Мікрокапсулування відкриває цікаві перспективи ви­користання багатьох лікарських речовин у порівнянні з їх засто­суванням у вигляді звичайних лікарських форм. Так, наприклад, нітрогліцерин у формованих таблетках широко застосовується як спазмолітичний засіб при стенокардії, головним чином для купі-рування гострих нападів спазмів коронарних судин. Однак для попередження нападів він малопридатний через короткочасний термін дії. У той самий час мікрокапсулований нітрогліцерин, що має здатність довгостроково вивільнятися в організмі, дуже ефек­тивний при його застосуванні для попередження нападів стено­кардії при хронічній коронарній недостатності.

Застосування мікрокапсул не обмежується тільки метою ме­дикаментозної терапії. Перспективним напрямом в галузі техно-

логії є одержання мікрокапсул із розчинами білків, мікрокапсу-лованих ферментів, антидотів. Досліджується застосування мік-рокапсулованих ферментів — уреази, урикази, трипсину. Мікро­капсулування дозволяє також захищати ферменти від інактивації завдяки утворенню антитіл-імуноглобулінів при ін'єкційному вве­денні.

Перспективною сферою мікрокапсулування є створення так званих «штучних клітин», які при введенні здатні коректувати ферментну недостатність організму, а також виявляти лікуваль­ну дію.

Цікавим є застосування мікрокапсул із поліуретановою оболон­кою, які містять водні суспензії антидотів: активованого вугілля, іонообмінних смол та інших сполук, що характеризуються здат­ністю зв'язувати й інактивувати токсичні речовини, які утворюють­ся і циркулюють у крові в процесі різних патологій. Практично єди­ним засобом боротьби до сьогодні з летальними випадками при гострих отруєннях екзогенними отрутами залишався гемодіаліз за допомогою апаратів типу «штучна нирка». У результаті цілеспря­мованих досліджень була створена мініатюрна система очищення крові мікрокапсулами завдяки великій питомій поверхні. При цьому кров звільняється також від амоніаку. Подібна система може бути ефективно використана при лікуванні багатьох захворювань нирок.

Одержання мікрокапсулованих препаратів пролонгованої дії особливо важливо при лікуванні психічних хворих, які навіть в умовах стаціонару відмовляються від частого приймання ліків.

Останнім досягненням фармацевтичної індустрії є мікрокап­суловані антагоністи деяких наркотиків із подовженою дією про­тягом 14—17 діб при ін'єкційному введенні в організм. Не потре­бує доказів, наскільки болючою сьогодні стала проблема лікування хворих з тривалою пристрастю до наркотичних речовин.

Розробка нових технологій мікрокапсулування лікарських речовин в умовах вітчизняного виробництва є актуальним завдан­ням фармацевтичної науки.

Капсули (від лат. capsula — футляр або оболонка) — тверді лікарські засоби з твердою або м'якою оболонкою різної форми і місткості (визначення ДФУ). Це дозована лікарська фор­ма, яка складається з діючих і допоміжних речовин, поміщених в оболонку, та містить одну дозу діючої речовини.

Перші повідомлення про капсули знайдені в «Папірусі Ебер-са», датованому близько 1500 року до н. e. Наступна згадка про них знайдена 1730 року, коли венеціанський фармацевт де Паулі виготовив облатовану капсулу, щоб сховати «поганий смак» чис­того терпентину.

Через сто років (1833) у Парижі був виданий патент фармацев­там Francois Achille Barnabe Mothes (Моте) і Joseph Gerard Auguste Dublanc (Дюблан), що застосували оригінальний спосіб одержан­ня желатинових капсул зануренням шкіряних мішечків із ртут­тю в розплав желатину.

У 1874 році Hubel (Хьюбел) із Детройта сконструював проми­словий апарат для одержання капсул методом занурення, і впер­ше було отримано капсули у великій кількості. Він також запро­понував систему нумерації розмірів капсул.

Нині капсуловані лікарські засоби набувають усе більшого значення. Так, за кордоном серед дозованих лікарських форм промислового виробництва препарати в капсулах посідають третє місце після таблеток і ампулованих розчинів.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 590 | Нарушение авторских прав