АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Послідовність роботи тубонаповнювальних машин

На роторному столі (наприклад у машини TF-51 (рис. 18.6) змонтовані попарно 20 тубоутримувачів. Порожні туби з лотка за допомогою подавального пристрою встановлюються на розтулених тубоутримувачах.

Тут же здійснюється продування туб і їх вакуумування для ви­далення пилу, залишків пакувального матеріалу тощо. Після пе­реміщення роторного столу на заданий кут відбувається операція підтягування ковпачків для туб і їх рихтування (вдавлювання туб у тубоутримувачі до кінця). Потім за допомогою фотоелектрично­го пристрою орієнтують туби за етикеткою. Цей пристрій виконує і контрольно-блокувальну функцію, відключаючи подавання мазі в разі відсутності туби в тубоутримувачі. У наступній позиції ро­торного столу відбувається наповнення туби маззю, що з бункера подається по шлангах через наповнюючі сопла. Сопло входить у тубу перед початком наповнення і піднімається в міру її напов­нення. Після наповнення відбувається зворотне відсмоктування мазі, завдяки чому вона не витікає із сопла в проміжках між стадія­ми наповнення. Далі проводиться герметизація туби. Краї її сплю-

а — момент подачі порції мазі з бункера 1; б — момент заповнення туби 4 маззю через шланги 2 і металеві сопла 3 тубоутримувачів

щуються, і туба фальцюється один раз на 180 °. Потім здійснюють остаточне фальцювання, стиснення фальця, нанесення на нього ри­флення, цифр, що позначають дату випуску, серію тощо. Після цього туби подаються на транспортер або до спускового жолоба.

Тубонаповнювальні машини фірми «Івка» мають пристрої, які дозволяють наповнювати туби мазями в середовищі інертного газу (антибіотики, речовини, що легко окислюються). Машини часто комплектуються в лінії з пристроями, які подають порожні туби, машинами, що упаковують туби в пенали, а потім складають пе­нали в картонні коробки, обандеролюють і упаковують їх у полі­етиленову плівку. Ці машини одночасно наносять маркування, супровідні написи та ін. Схему технологічної лінії для наповнен­ня та упаковування туб показано на рис. 18.7.

ЗБЕРІГАННЯ

Мазі, незалежно від типу упаковки, повинні зберіга­тися в прохолодному, захищеному від світла місці. Мазі, що міс­тять дубильні речовини, йод, ртуть, не повинні контактувати з ме­талевими предметами.

Емульсійні мазі і мазі на емульсійних основах повинні збері­гатися в заповнених до краю посудинах (щоб уникнути випарову­вання водної фази) і при температурі, не нижчій за нуль і не вищій за 30—40 °С.

Мазі на жирових основах зберігають при знижених температу­рах, щоб уникнути їх згіркнення. У таких самих умовах потрібно зберігати мазі, що містять термолабільні речовини і мазі-суспензії.

18.9. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА МАЗЕЙ

Основою розвитку виробництва мазей на сучасному рівні є удосконалення технології виготовлення, упровадження нової техніки, приладів і апаратів у фармацевтичну промисловість.

Кількість найменувань мазей до кінця XX століття збільши­лась на 20—30 %. Подальшого розвитку набуде застосування ма­зей, які містять стероїдні гормони, антибіотики, рослинні екстра­кти. Розробляються нові суміші і технології мазей для лікування і профілактики вірусних інфекцій, пухлин, захворювань серцево-судинної системи, ЦНС та ін.

Проводиться спрямований пошук нових допоміжних речовин із заданими властивостями, завдяки чому мазі матимуть макси­мальний терапевтичний ефект. Вивчаються в першу чергу висо-комолекулярні сполуки, а також мономерні синтетичні речови­ни. Цілеспрямоване добирання співвідношень допоміжних речовин дозволяє створювати мазі, лініменти, пасти, що витримують тем­пературні коливання від -50 °С до 40 °С і не розшаровуються.

Розвиток нового наукового напряму у фармації - біофарма-ції — дозволяє дати «нове життя» уже відомим препаратам, а також тим, що застосовуються традиційно. Експериментальні дані підтверджують факти прямої залежності фармакокінетичної активності мазей від ступеня дисперсності лікарських речовин, кількості і природи основи, наявності в ній ПАР, пенетратів. Одним із перспективних напрямів є створення трансдермальних систем, що містять мазі.

Новим напрямом у створенні мазей є дослідження з метою розробки сухих мазей і мазевих основ, а також засобів, які селе­ктивно утримують або руйнують алергени, що часто є причиною професійних захворювань.

За допомогою мазей можна проводити вакцинацію організму (так звані «діагностичні» мазі). У Франції запатентовано склад суміші противіспяної вакцини, яка являє собою дисперсію ліофі-лізованого вірусу в силіконовому маслі високої в'язкості. Відомий перкутанний спосіб діагностики туберкульозу маззю туберкуліну, яку втирають у підключичну ділянку; при позитивному результа­ті на поверхні шкіри можна розрізнити три ступеня реакції.

У формі мазей препарати можуть бути більш ефективними і бути конкурентами багатьом іншим способам уведення ліків. Так, тетурам, уведений в організм у формі ректальної мазі вдвічі швид­ше надходить у кров, ніж при пероральному введенні його у ви­гляді порошку. 1 %-ва фетанол-пілокарпінова мазь більш ефек­тивна, ніж 3 %-вий і 5 %-вий розчини, що застосовуються для підвищення внутріпіньоочного тиску.

Однак багато питань взаємодії мазей як фізико-хімічних сис­тем і макроорганізму як біологічної системи залишаються досі невирішеними. Створенню нових основ для мазей, удосконален­ню технології виготовлення, розробці сучасних способів оцінки якості повинні передувати глибокі наукові дослідження фармаце­втичних чинників, що в кінцевому рахунку і визначать їхню те­рапевтичну активність. Перспективним напрямом є розробка і ви­робництво мазевих пов'язок, які застосовуються для лікування гнійних ран, хірургічних інфекцій, автодермопластики та ін. Мазі, виготовлені на різних основах, наносять на бавовняну або віскоз­ну тканину. Така пов'язка сприяє видаленню ексудату, швидко­му загоєнню ран і є гігієнічна.

На Харківських хіміко-фармацевтичних заводах «Червона зір­ка» та «Хімреактив» освоєно виробництво рідких і твердих полі-етиленоксидів — продуктів полімеризації етиленгліколю, які добре зарекомендували себе як компоненти гідрофільних основ, невод­них розчинників, солюбілізаторів, мазей, що успішно використо­вуються в технології суспензій, супозиторіїв і паст.

В Україні необхідно організувати і розширити виробництво полідіетил- і полідиметилсилоксанових рідин, кремнійорганічних сполук, естерів кислоти фталевої і вищих жирних спиртів, а та­кож їх оксіетилованих похідних для використання як гідрофобні основи для мазей.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 544 | Нарушение авторских прав